Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №308/19175/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/19175/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області Управління патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , від 19.05.2023 року виданий Ужгородським відділом №2 Головного управління ДМС у Закарпатській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 204296 від 20.12.2025 за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 20.12.2025 року близько 14 год. 40 хв. в м. Ужгород на перехресті вул. О. Кобилянської та вул. Дворжака громадянин ОСОБА_1 не належно виконувала свої батьківські обов?язки щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а саме допустила до керування гужовим транспортом, наслідок чого неповнолітній скоїв наїзд на пішохода, а саме: на ОСОБА_3 , чим порушив пункти 12.1, 13.1, 2.10-а та з місця події зник, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, суддя прийшов до наступного висновку.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей коли наявне вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Вимогами ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім`ї, сім`ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством . Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров`ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров`я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов`язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці. Батьки або інші законні представники дитини мають право отримувати інформацію щодо порядку та умов проходження їхньою дитиною, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, стала свідком насильства або жорстокого поводження, відповідних програм для таких осіб.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 204296 від 20.12.2025 року, схемою місця ДТП, яка сталася 20.12.2025 року о 14:40 в м. Ужгород, перехрестя вул. О. Кобилянської та вул. Дворжака, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20.12.2025 року, згідно з якими постраждала рухалася по вулиці Дворжака в напрямку вилиці Кобилянської та відчула удар, після чого впала та отримала забоїни колін та черевної порожнини, внаслідок чого її було госпіталізовано до Ужгородської міської лікарні, довідкою, яка була складена старшим слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Крайнюк М. про відсутність складу кримінального правопорушення в діях учасників ДТП, яка мала місце 20.12.2025 року близько 14:44 в м. Ужгород, по вул. Дворжака А. буд. 30 та диском з фото та відео матеріалами з нагрудного реєстратора працівника поліції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст.184 КУпАП та вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею і вважає можливим піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подала посвідчення НОМЕР_2 для багатодітної сім`ї, тому судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.9,23,184,251,280,283,284 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, в порядку, встановленому законом, у порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда