Рішення від 10 грудня 2025 р. у справі №930/1790/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Суд: Немирівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 10 грудня 2025 р.

Справа: №930/1790/25

Суддя: Науменко С. М.

Справа № 930/1790/25

Провадження № 2/930/1020/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2025 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М., з участю секретаря судового засідання Андрущак Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного кодексу України ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з цивільним позовом до відповідача Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного Кодексу України, в якому просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0.1906 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0523085600:04:001:, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 38,4 м2., житловою площею 20,9 м2.

Рішенням 22 сесії Райгородської сільської ради № 1330 від 15.11.2021 йому надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В кінці жовтня на початку листопада 2024 року ним направлено проект землеустрою до Райгородської сільської ради для погодження документації.

Листом від 12.11.2024 за №02.19/956 йому відмовлено в погодженні проекту землеустрою.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України кожен громадянин має право отримати у власність земельні ділянки шляхом їх безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч.1 ст. 81 Земельного Кодексу України).

Згідно ст. 121 Земельного Кодексу України визначено, для яких цілей із державних і комунальних земель громадянам України можна безкоштовно передавати у власність земельні ділянки. Так, громадянин України для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) може безкоштовно приватизувати у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.

Враховуючи наведене, земельна ділянка площею, що не перевищує гранично допустимі норми приватизації, на якій знаходиться невеличкий житловий будинок, може бути передана у власність громадянину України в межах граничних норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України та за умови, що він є власником цього будинку.

Таким чином з моменту набуття ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у нього виникає право на набуття власності на земельну ділянку площею 0.1906 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0523085600:04:001:.

Тому позивач змушений звернутись в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.08.2025 р. провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Немирівського районного суду Вінницької області відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

В судове засідання, призначене на 11.12.2025 року, сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 , надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника Райгородської сільської ради. Сільська рада даний позов визнає повністю, заперечення по даній справі відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 38,4 м2., житловою площею 20,9 м2.

Рішенням 22 сесії Райгородської сільської ради № 1330 від 15.11.2021 йому надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В кінці жовтня на початку листопада 2024 року ним направлено проект землеустрою до Райгородської сільської ради для погодження документації.

Листом від 12.11.2024 за №02.19/956 йому відмовлено в погодженні проекту землеустрою.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Як передбачено ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Частиною 4 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі чи споруди.

Згідно до ст. 377 ЦК України(у редакції, чинній на момент укладення договору дарування житлового будинку) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених для попереднього землевласника.

Системний аналіз змісту норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Райгородської об`єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 120 Земельного кодексу України - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, 20 липня 2002 року, інд. Код. № НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0.1906 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 0523085600:04:001:, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua