Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №757/65234/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/65234/25-ц

пр. 2-о-489/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуртової Т. І.,

з участю секретаря судового засідання - Бачинської Д. В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад доводів поданої заяви.

1.1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , в м. Макіївка Донецької області. Цей населений пункт перебуває на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Тому заявниця просить суд встановити факт, що її чоловік батько, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області.

1.2. ОСОБА_1 подала заяву про розгляд заяви без її участі. Заяву підтримує та просить суд її задовольнити.

1.3. Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи. Представник заінтересованої особи не з`явився у судове засідання та не повідомив про своє ставлення до заяви.

2. Норми процесуального права та стала судова практика, якими керується суд при розгляді цивільної справи.

2.1. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

2.2. Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

2.3. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права.

2.4. Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

2.5. Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини, а також Молдови та Росії. В цих справах Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони.

2.6. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватись недійсними всі без виключення документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоду особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, які проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами тощо), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку, передбаченому ст.317 ЦПК України.

3. Мотиви, якими керується суд при розгляді цивільної справи.

3.1. Заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та про укладення шлюбу серії Серія НОМЕР_2 від 05.03.2011. Тому, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України ОСОБА_1 має право звертатись до суду із заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

3.2. Зі змісту лікарського свідоцтва про смерть № 309 від 03.02.2024, довідки про причину смерті від 03.02.2024 та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.02.2024 вбачається, що ОСОБА_2 помер в м. Макіївка Донецької області. Цей населений пункт знаходиться на окупованій території, в межах якої органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ця обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

3.3. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить встановити факт, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області.

Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ст. 259, 263-265 та 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , уродженець м. Макіївка Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, Україна.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя Тетяна ГУРТОВА