Рішення від 08 грудня 2025 р. у справі №554/12619/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.12.2025Справа № 554/12619/25

Провадження № 2/554/4788/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді: Сініцина Е.М.

за участю секретаря: Кувіти М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із серпня 2025 року і до повноліття дитини.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 25.07.2009 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб зареєстровано Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 803.

Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції в Полтавській області, в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 662 від 30.06.2010 року.

Сімейні відносини з відповідачем не склалися, разом з ОСОБА_2 не проживають.

Дитина проживає та зареєстрована разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою.

Дитина потребує повноцінного харчування та вітамінів, а також інших засобів для гігієни та для гігієни та для повноцінного проживання й розвитку. Враховуючи норми ст. 141 Сімейного кодексу України, в якому зазначено, що права та обв`язки батьків щодо дитини є рівними, випливає те, що, батько теж зобов`язаний приймати участь в матеріальному утриманні дитини, забезпечувати умови для проживання та розвитку, навіть не проживаючи разом з ними.

Відповідач ОСОБА_2 працює офіційно, може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, тому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів боржника, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із серпня 2025 року і до повноліття дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.

Позивачка про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву, до суду не направив.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30.06.2010 року, підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 815 від 20.08.2025 року про проживання без реєстрації, виданою Головою ОСББ «Столєтов-24».

Відповідач - ОСОБА_2 перебуває на службі за контрактом у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону з 02.03.2025 року, що підтверджується довідкою від 08.05.2025 року № 395.

Згідно до положень ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 СК України спосіб стягнення аліментів - у частці або твердій грошовій сумі визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).

Враховуючи позицію позивача, яка надала докази проживання дитини разом з нею, виконує обов`язки по утриманню дитини, відповідно потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, і не надав доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що позивачка, на підставі ст.ст. 180,182,183 СК України, має право на стягнення аліментів на утримання дитини.

В ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачкою обґрунтована необхідність стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).

На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України - Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позов поданий до суду 25 серпня 2025 року, тому суд стягує аліменти саме з зазначеної дати.

Позивачка ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому, відповідно до положень частини 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір в сумі 1 211,20 гривень підлягає стягненню на користь держави з відповідача ОСОБА_2 ..

Згідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст.180-182 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.2-5,10,12,13, 76-81, 83, 89, 141,142, 206, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - з 25 серпня 2025 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя Е.М. Сініцин.