Рішення від 28 грудня 2025 р. у справі №355/1919/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1919/25

Провадження № 2/355/1104/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бережної Ю. О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_2 (надалі також позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів на суму 6211,20 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 у справі № 355/1665/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Також із ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2025 у справі № 355/1665/24 рішення Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

За доводами позовної заяви у цій справі, під час розгляду справи № 355/1665/24 в Київському апеляційному суді позивач, ОСОБА_2 , користувався послугами адвоката, в якості гонорару адвокату позивачем було сплачено 5000,00 грн.

Позивач зазначає, що стягнута з нього на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 у справі № 355/1665/24 сума судового збору в розмірі 1211,20 грн та сума сплаченого гонорару адвокату в розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 , позовні вимоги про що і заявлені у цій справі.

У судових засіданнях у цій справі позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов, за яким у задоволенні позову просив відмовити з підстав того, що заявлена позивачем до стягнення сума жодного відношення до відповідача не має; зі сторони відповідача жодних порушень закону не відбулося; позивачем не доведені позовні вимоги належними та допустимими доказами; відповідач звільнений від сплати судового збору, а тому позовні вимоги про стягнення з нього судового збору в справі № 355/1665/24 у будь-якому випадку є безпідставними.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

08 вересня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява, за підписом ОСОБА_2 (а.с 1-2).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23.09.2025 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 22.10.2025 (а.с. 20-21).

13.10.2025 до суду надійшли заперечення на позов позивача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (а.с. 26-27), які за своєю суттю є відзивом на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.10.2025 позивач та відповідач підтримали доводи та обґрунтування, викладені в їхніх заявах по суті. В судовому засіданні задоволено клопотання позивача, оголошена перерва до 21.11.2025.

Судове засідання 21.11.2025 не відбулося з причин відсутності в приміщенні суду електроенергії. Справа була знята з розгляду, із призначенням у подальшому судового засідання на 29.12.2025.

05.12.2025 до суду надійшла заява позивача, ОСОБА_2 , про проведення розгляду справи, призначеного на 29.12.2025, без його участі.

У судове засідання 29.12.2025 позивач не з`явився, відповідач заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 29.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 у справі № 355/1665/24 (а.с. 4-7) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - інформацію у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного змісту: «восени 2020р. я помітив як ОСОБА_1 викрав навісний замок з дверей загального підвального приміщення та поніс його до свого гаражного приміщення», « ОСОБА_1 має психічні розлади, оскільки я неодноразово бачив, як ОСОБА_1 брав чужі речі, які йому не належать, неадекватно поводить себе…»; зобов`язано відповідача, після набуття рішенням чинності, публічно спростувати вищевказану недостовірну інформацію; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Також означеним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.2025 у справі № 355/1665/24 (а.с. 8-11) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Також означеною постановою Київського апеляційного суду компенсовано ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 6358,80 грн.

До позовної заяви доданий договір №05072512 про надання правової допомоги від 07.07.2025 (а.с. 12), укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Грициком Денисом Сергійовичем, за умовами якого адвокатом, зокрема здійснюється представництво інтересів позивача у судових установах (місцевих судах, апеляційної, касаційної інстанції).

У матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг до договору №05072512 про надання правової допомоги від 05.07.2025 про надання правничих послуг Замовлення № 1 від 05.07.2025 (а.с. 13), підписаний між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник) про надання правничих послуг щодо: виїзду адвоката до суду, подача клопотання про представництво; вартість послуг виконавця за означеним актом складає 5000,00 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення із відповідача грошових коштів у загальній сумі 6211,20 грн, що складається із суми судового збору 1211,20 грн, стягнутого з позивача рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 у справі № 355/1665/24, а також суми 5000,00 грн, яка за доводами позовної заяви сплачена в якості гонорару адвокату за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №355/1665/24.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин. Висновки Верховного Суду в релевантних правовідносинах.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України).

За змістом статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України).

Частинами 2, 3 статті 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 461/85/19, «виходячи із змісту позовної заяви, позивач ототожнює розмір майнової шкоди із судовими витратами, зокрема його (його представника) витратами, пов`язаними із розглядом адміністративної справи № 461/7109/17.

Процесуальним законодавством встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо.

…

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Витрати, понесені позивачем в адміністративній справі № 461/7109/17, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні».

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Зміст спірних правовідносин полягає у стягненні позивачем із відповідача суми грошових коштів, складовими якої є суми стягнутого з позивача рішенням суду судового збору, а також понесених витрат на послуги адвоката у справі № 355/1665/24.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини становлять юридичні факти, які зумовлюють певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України.

З урахуванням правових матеріальних норм, викладених у розділі IV цього рішення суду, правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Предметом заявлених позовних вимог є стягнення із відповідача грошових коштів у загальній сумі 6211,20 грн.

Фактична підстава позову у цій справі, вказана позивачем, - стягнення із нього рішенням Баришівського районного суду Київської області від 28.11.2024 у справі №355/1665/24 судового збору в розмірі 1211,20 грн, а також сплата позивачем суми 5000,00 грн в якості гонорару адвокату за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №355/1665/24.

Правової підстави позову позивачем у позовній заяві не зазначено.

Разом з тим, суд, виходячи із змісту позовної заяви, зазначає, що позивачем заявлені до стягнення із відповідача грошові кошти, які за своєю суттю є судовими витратами у іншій судовій справі - справі №355/1665/24 за участю тих же сторін, але в протилежному статусі, із предметом позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Процесуальним законодавством (ЦПК України) встановлено види судових витрат, порядок їх розподілу тощо, положення процесуального закону щодо чого детально викладені у розділі IV цього рішення суду.

За змістом означених норм за своєю правовою природою витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Витрати, понесені позивачем, ОСОБА_2 , у цивільній справі №355/1665/24, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді.

Відтак, суд виснує, з огляду та на підставі висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладених у розділі IV цього рішення суду, що такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, зокрема, у цій справі.

При цьому, суд зауважує, що з огляду на висновки суду щодо безпідставності заявлення окремо в позовному провадженні, шляхом подання окремого позову, позовних вимог про стягнення судових витрат, суд не здійснює аналіз та не надає правову оцінку таким витратам на предмет обґрунтованості їх розміру, реальності, пропорційності та/або співмірності, розумності та необхідності понесення таких витрат.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, а відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 15, 76-83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 02.01.2026.

Дані відносно позивача:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

РНОКПП: НОМЕР_2

АДРЕСА_2 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА