Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №295/851/23 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/851/23

Категорія 285

1-кп/295/11/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в залі суду кримінальне провадження № 12022060400002529 від 16.11.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ " СП САН ДЕКОР" та ПП "Українська дистрибуційна система", розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» та пройшовши військово-лікарську комісію, якою визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.

Так, Указом Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено військовий стан на всій території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022, №573 від 12.08.2022, №2738-IX від 16.11.2022 продовжується з 05 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Відповідно до Указу Президента №574 від 12.08.2022 продовжено загальну мобілізацію з 23.08.2022 на 90 діб. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 16.11.2022 р. №2739-IX строк проведення загальної мобілізації також продовжується з 21 листопада 2022 року на 90 діб.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним, 13.07.2022 визнаний військово-лікарською комісією придатним до військової служби у воєнний час, однак не бажаючи виконувати загальний обов`язок проходити військову службу, покладений на громадян України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022, ст. 17 Конституції України, діючи умисно, протиправно, маючі на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов`язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов`язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби, а саме з мотивів небажання переносити труднощі такої служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх обов`язків, після проходження військово-лікарської комісії за наступних обставин.

12.10.2022 у вечірній час, військовозобов`язаному ОСОБА_4 вручено повістку та повідомлено про необхідність прибути 13.10.2022 на 09.00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 . Разом із тим, 13.10.2022 військовозобов`язаний ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаний день та час не прибув з причин госпіталізування на стаціонарне лікування до Обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського.

Разом із тим, 28.11.2022 близько 12 год 55 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира, що за адресою: м. Житомир, Соборна площа, 1, переслідуючи мету ухилення від військової служби під час мобілізації на особливий період, ігноруючи дії офіцерів з ІНФОРМАЦІЯ_2 по врученню йому повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_4 на 08 год 03.12.2022 та які в голос оголосили зміст повістки, його права та обов`язки як військовозобов`язаного, проігнорував законні вимоги про отримання повістки, знаючи про свій обов`язок щодо призову за мобілізацією та з вищевказаного місця пішов, тим самим відмовившись від отримання повістки.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, не бажаючи з`являтися за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 01.12.2022 близько 11 год 45 хв перебуваючи в приміщенні Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17, переслідуючи мету ухилення від військової служби під час мобілізації, на особливий період ігноруючи дії офіцерів ІНФОРМАЦІЯ_2 по врученню йому повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_4 на 08 год 03.12.2022, та які в голос оголосили зміст повістки проігнорував законні вимоги про отримання повістки, знаючи про свій обов`язок щодо призову за мобілізацією та з вищевказаного місця пішов, тим самим відмовившись від отримання повістки.

У подальшому, 03.12.2022 на 08 годину, ОСОБА_4 , будучи упевненим про свою безкарність та достовірно обізнаним про дату та час явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресо: АДРЕСА_4 не з`явився, продовжуючи ухилятися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкрімінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав і показав, що у кінці 2021 року він прибув до військкомату з посвідченням призовник для уточнення даних, але його справи не знайшли і відпустили. Після того як розпочалось повномасштабне вторгнення - 24.02.2022, до нього приїжджали військові та просили грузові автомобілі, однак у нього їх не було. Неодноразово допомагав поліцейським та військовим з транспортом, зокрема 08.03.2022 на транспорті його підприємства перевозили необхідний вантаж для потреб ЗСУ. У липні-серпні 2022 року його викликали у військомісаріат по телефону для уточнення даних та щоб пройти медичну комісію. Коли він прийшов до військоммату, запропонував свою допомогу ЗСУ шляхом надання транспорту та запропонував звернутись до військової адміністрації для отримання броні на своїх працівників, медичну комісію тоді не проходив. У зв`язку із чим у серпні 2022 року склали списки і подали у Житомирську ОВА, в яких він також зазначався, однак документи щодо надання броні не надходили, тому йому невідомо, чи на нього дали бронь. У серпні 2022 року він приніс свої військово-облікові документи у військоммат, однак вони не могли розібратись чи призовник він чи військовозобов`язаний. Він сказав комісару, що подали списки у Житомирську ОВА на отримання броні, на що той відповів «йдіть працюйте». Був випадок восени 2022 року, як люди у цивільному одязі почали його провокувати, як бандити, блокувати машину, але він намагався не вдаватись до суперечок. Згодом 11.10.2022 під час того як перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_5 , о 21 год 30 хв до нього зайшли приблизно 20 чоловік, були і військові і поліцейські. Як він зрозумів, це були працівники ТОРу, які сказали, що він нібито когось побив і привезли його до відділку поліції на вул. Л. Українки. Навпроти відділку поліції, коли він перебував у кайданках група людей (приблизно чоловік 8-9) примушували щось підписати, він сказав, що він у кайданках, що було прийнято як відмову. Тоді підійшли десь 3-4 військових з військкомату, зняли одну руку з кайданків, і вручили йому повістку, яку отримав про явку до військкомату 13.10.2025 о 08 год 30 хв, в якій він написав, що його тримають силою, і повістка вручалась в кайданках. Потім його повели у відділок, де допитували з приводу нібито побиття ним шістьох поліцейських, і затримали. 12.10.2022 увечері повторно в камері вручили таку ж повістку про явку до військоммату на 13.10.2022, яку він отримав, після чого його відпустили додому. 13.10.2022 близько 5-6 год ранку йому стало погано і дружина викликала швидку допомогу, яка забрала його в Житомирську обласну клінічну лікарня ім. Гербачевського по хворобі серця, де перебував на стаціонарному лікуванні по 24.10.2025, про що його захисник повідомив у ТЦК шляхом направлення листа. Під час перебування на лікуванні в лікарні приходили поліцейські з Департаменту стратегічних розслідувань та вимагали, щоб віддав активи його бізнесу, оскільки буде мати справу з ТЦК. Вранці 28.11.2022 року до нього підійшли на вул. Соборній (пізніше надавав покази, що на вул. Кафедральній) у м. Житомирі, збоку приміщення суду, два працівники з ТЦК, які представились, і вручили йому повістку, яку отримав на 03.12.2022 про необхідність явки до військоммату. Після чого попрямував до суду, оскільки мав судове засідання у судді ОСОБА_8 . Перед входом до суду до нього підійшли 2-3 осіб у військовій формі, які не представились та 1 чи 2 у цивільному одязі, хотіли вручити йому повістку про явку у ТЦК, однак він сказав, що вже отримав повістку на цю дату, показав її, та пішов, хоча пізніше покази змінив і вказав, що перед входом до приміщення суду повістку йому ніхто не намагався вручати, а лише погрожували, після чого піднявся на другий поверх у приміщенні суду, де зустрівся із своїм захисником, з яким пішов до зали судових засідань. Під час судового засідання йому стало зле та захисник йому викликав швидку, яка надала допомогу. Коли вийшов із зали суду була метушня і люди у військовій формі та цивільні щось йому кричали, думає, що це була міліція, які хотіли влаштувати провокацію. Заперчив, що 01.12.2022 йому у приміщенні Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області намагались вручити повістку. В той день він лише перебував там, оскільки проводилась слідча дія з його участю. З 01.12.2022 по 07.12.2022 він перебував на стаціонарному лікуванні та з 08.12.2022 по 26.12.2022 в Моршині на санітарно-курортному лікуванні. В 2023 році також звертався до лікарів і проходив лікування. Після лікування в ТЦК не приходив і листи не писав. Військового квитка у нього немає та ніколи не було. Перебуває на військовому обліку як призовник з 1991 року. Його слід виправдати. Військову службу не проходив, оскільки навчався на аспірантурі. В 2021-2022 роках уточнював свої анкетні дані в ТЦК і військовий облік не порушував. В липні-серпні 2022 року він почав проходити медичний огляд в ТЦК та йому сказали які документи необхідно принести, однак коли він їх приніс, у 22 кабінеті жінка, якій було на вигляд приблизно 35 років, не прийняла їх - ні диплом, ні медичні картки, та сказала, що він не є військовозобов`язаний, оскільки немає військового квитка, та направила у 19 кабінет, де було 5-6 чоловіків, після чого він пішов до військового комісара, який попросив по техніці краще їм допомогти і відпустили. Сказали передзвонять і після цього ніхто його більше не викликав до ТЦК. Ні повісткою, ні телефоном, хоча номер телефону, який відомий ТЦК він не змінював. Захисник 08.12.2022 за його проханням направляв до ТЦК документи поважності неприбуття в ТЦК на 03.12.2022. Ніколи не відмовлявся отримувати повістку і готовий захищати Батьківщину. ВЛК не проходив, однак 08.12.2022 просив у своїй заяві до ТЦК пройти ВЛК, але з того часу ні повісток ні викликів не отримав. Вважає, що довідка про проходження ним ВЛК, що міститься в матеріалах справи, сфабрикована, оскільки немає картки медичного огляду. ОСОБА_9 не знає. Заперечив той факт, що колись раніше бачив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до їх допиту як свідків у суді. Були наміри з 2023 року пройти військово лікарську комісію і уточнити свої данні. Допомагає ЗСУ. Керує двома підприємствами, які є фундаментом для ЗСУ, оскільки сплачують податки.

Проте, незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться дослідженими доказами під час судового розгляду, а саме показаннями свідків, речовими доказами та дослідженими в судовому засіданні документами.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що обвинуваченого до подій не знав та не перебуває з останнім у неприязних відносинах, являється головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_2 з травня 2021 року, в обов`язки якого входить здійснення юридичного супроводу та оповіщення військовозобов`язаних. Такі повноваження він мав відповідно до наказу керівника, Положення про ТЦК і ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022. Точної дати та часу не пам`ятає, але це була холодна пора року, в приміщенні Житомирського районного управління поліції, що за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, був при врученні першої повістки обвинуваченому ОСОБА_4 під підпис, яка була останньому зачитана, що фіксувалось ним на відео. ОСОБА_4 був доставлений у відділок через конфлікт з поліцією. Однак по повістці обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився, тому була ще друга і третя спроба вручення повістки, останній їх отримання ігнорував, на контакт не йшов, тікав. Зазначені повістки були бойові, в яких було вказано місце, час куди необхідно прибути. Вручити повістку ОСОБА_4 , який був придатний до військової служби і підлягав призову за мобілізацією, було неможливо, оскільки постійно тікав, коли бачив їх. Пам`ятає, що під час кожного вручення повістки зазначав своє прізвище, ім`я, по батькові та посаду. Його колега - ОСОБА_11 під час вручення повісток у всіх випадках був у військовій формі, а він як державний службовець - у цивільному одязі. Не надавав ОСОБА_4 документи, які підтверджують його повноваження, оскільки останній їх не вимагав. Під час вручення повістки у Корольовському районному суді м. Житомира відеофіксацію здійснював на свій телефон «Самсунг SMA750 FN/DS, свідком чого була також секретар судових засідань та з метою підтвердження оповіщення військовозобов`язаних і на вимогу зазначений відеозапис надавав тоді слідчому. На відео могло бути і не зафіксовано те, що він і ОСОБА_11 представлялись ОСОБА_4 , що вони з ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відеозапис з його телефону на даний час у нього не зберігся. Відеозйомка проводилась у громадских місцях. Вхід до ТЦК був вільний. Повістки безпосередньо вручав ОСОБА_11 , а він був присутній як юрист. Складав акт в довільній формі, що обвинувачений відмовився отримувати повістки. Самого вручення повістки біля Житомирського РУП ГУНП Житомирській області не бачив, але перебував там. Не бачив кайданок на обвинуваченому. Погроз у бік обвинуваченого не чув. Підтвердив свої раніше надані покази на досудовому слідстві, та оскільки пройшло вже багато часу, більш детально його пояснення та послідовність вручення повісток викладені у протоколі допиту, в яких підтвердив свій підпис. ОСОБА_4 за усіма параметрами був придатний до військової служби і призову за мобілізацією.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що являється офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обвинуваченого ОСОБА_4 до подій не знав. Точної дати і часу не пам`ятає, але це було ввечері восени 2022 року в приміщенні відділку поліції, що за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, вручав повістку обвинуваченому ОСОБА_4 особисто разом з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 - підполковником ОСОБА_12 та майором ОСОБА_13 , який отримав повістку під підпис. Оскільки обвинувачений не з`явився за викликом, йому намагались вручити повістку вдруге і втретє, зокрема у приміщенні суду за адресою: м. Житомир, м-н Соборний, 1, під час якого ОСОБА_4 стало погано, приїхала швидка допомога, лікарі якої сказали, що ОСОБА_4 усвідомлює свої дії, здатний сприймати інформацію, тому вони йому зачитали зміст повістки. Обвинувачений ніяк на них не реагував і пішов, чим відмовився від отримання повістки. В залі судового засідання ще поліцейські вручали йому повістку про виклик на слідчу дію. Кожного разу під час вручення повістки повідомляв обвинуваченому своє прізвище, ім`я та по батькові та був у військовому одязі, посвідчення не пред`являв, оскільки ОСОБА_4 не просив. В 22 кабінеті у них працювала жінка офіцер ОСОБА_14 та капітан ОСОБА_15 . Наказ про вручення повістки ОСОБА_4 отримав від заступника начальника ТЦК - ОСОБА_16 . Обвинувачений був військовозобов`язаним, оскільки був поновлений на військовому обліку, так як пройшов ВЛК. Не обов`язково мати військовий квиток, щоб отримати бойову повістку. Обвинувачений був на обліку рядового складу. Згідно облікових документів та попередніх даних на ОСОБА_4 виписував бойову повістку, за своїми обов`язками мав право вручати бойову повістку. Повістка була стандартна, прибути в ІНФОРМАЦІЯ_3 та піти служити. Сумнівів у врученні бойової повістки не було тоді. Підтвердив свої покази надані на досудовому розслідуванні та зазначив, що оскільки пройшло вже трохи часу, тоді він більш детально пам`ятав події. Під час другого та третього вручення повісток обвинувачений ухилявся від отримання повісток, однак зміст повісток йому озвучувався, що фіксував на відео юрист на свій телефон та після чого було складено акт про відмову від отримання повістки. Поважність неприбуття за першою повісткою на 13.10.2025 ОСОБА_4 підтвердив. В той час мобілізаційного розпорядження як і зараз не потрібно було ОСОБА_4 . Після подій обвинувачений до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`являвся.

Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 не пам`ятає та була головою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2018 року по 23.10.2024 року. Не має неприязних стосунків з обвинуваченим. Підтвердила, що довідку ВЛК №15/6966 від 13.07.2022 підписувала вона (т. 1 а.с. 79), що означає, що ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію та придатний до військової служби. Така довідка видається як військовозобов`язаному, а не призовнику згідно Форми 13, на підставі карти медичного огляду. Якщо б форми 13 не було, то вона в жодному разі не поставила б свій підпис, у довідці ВЛК №15/6966 від 13.07.2022. На вказаній довідці ВЛК відсутня гербова печатка ІНФОРМАЦІЯ_2 . До того ж, на той час була величезна кількість людей (до 1000 людей за день) яка проходила ВЛК. На той час можливо і не потрібна була така печатка і не ставилась у зв`язку з такою кількістю людей. Вона не направляла його до ОСОБА_9 , яка відповідає за процеси мобілізації. Через велике навантаження розписка про видачу довідки на руки не відбиралась, однак з великою ймовірністю вона вручалась обвинуваченому. На період військового стану не має поняття призовник, а є військовозобов`язаний. Якщо б у ОСОБА_4 було бажання служити в ЗСУ, то вже б прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 і був би корисним в ЗСУ.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала покази про те, що на час подій була офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_4 та чи надавав він їй документи - не пам`ятає, могла не запам`ятати, оскільки велика кількість людей пройшла через неї за цей час. З 2022 року мала одне робоче місце у 22 кабінеті ТЦК та СП, що за адресою: АДРЕСА_3 , та була єдиною жінкою, яка там працювала. Медичні документи та дипломи про освіту вона не приймала. Документи вона не збирала Не пам`ятає, як тоді особи направлялись на ВЛК, але усі особи чоловічої статі з 27 років мали з`явитись до ТЦК.

Крім показів свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022060400002529 від 16.11.2022 зареєстровано кримінальне провадження за ст. 336 КК України.

Протоколом огляду предмету від 17.11.2022, з доданим відео, дослідженими в судовому засіданні, на якому зафіксовано як чоловік у військовій формі дає ОСОБА_4 аркуш паперу - документ та роз`яснює зміст написаного. ОСОБА_4 ставить підпис та віддає військовому, а останній в свою чергу передає ОСОБА_4 інший документ, що у сукупності із показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджує вручення 12.10.2022 бойової повістки ОСОБА_4 на 13.10.2022 в приміщенні Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, не заперечується стороною захисту та свідчить про поінформованість ОСОБА_4 про те, що йому необхідно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначений диск «VIDEX» DVD-R з відеофайлом під назвою - VID-20221107-WA0000 в подальшому визнаний речовим доказом відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами, що свідчить про дотримання належної процесуальної процедури під час вказаного кримінального провадження.

Згідно з відповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області від 08.12.2022 № 3902, станом на 16.11.2022 війсьоковозобов`язаний ОСОБА_4 , 1974 р.н., не призивався на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_3 , 13.10.2022 року за отриманою ним повісткою 12.10.2022 року, для призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Військовозобов`язаний ОСОБА_4 продовжує ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, так як останнього було повторно повідомлено 28.11.2022 року та 01.12.2022 року про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.12.2022 року, для призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що останній проігнорував та не прибув у визначений термін.

Відповідно до копії витягу з книги протоколів комісії по приписці (призовної комісії) 38/1382 та додатку до нього, ОСОБА_4 придатний до військової служби, за ст. 18 Закону передано на облік військовозобов`язаних запасу, як такого що досягнув 25 років, що підтверджує те, що ОСОБА_4 є придатний до військової служби та являється військовозобов`язаним.

Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії № 15/6966, 13.07.2022 року проведено медичний огляд ОСОБА_4 , 1974 р.н. та визнано придатним до військової служби, свій підпис у якій підтвердила свідок ОСОБА_17 , зазначена як голова ВЛК.

Копією корінця повістки на ім`я ОСОБА_4 про прибуття на 9 год 13.10.2022, відповідно якої останньому вручено 12.10.2022 під підпис, завіреного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується, що останній отримав повістку про необхідність явки до 13.10.2022.

Актом про відмову від отримання повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2022 о 08 год, за адресою: АДРЕСА_4 , затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.11.2022, який складено офіцером мобілізаційного відділення ОСОБА_11 , що також засвідчено свідками, зокрема ОСОБА_10 , та додано відеофайл, підтверджується, що ОСОБА_4 відмовився від отримання зазначеної повістки 28.11.2022, за адресою: м. Житомир, Соборна площа, 1, з доданою до нього оригіналом повістки на відправку.

Актом про відмову від отримання повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2022 о 08 год, за адресою: АДРЕСА_4 , затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2022, який складено офіцером мобілізаційного відділення ОСОБА_11 , що також засвідчено свідками, зокрема ОСОБА_10 , та додано відеофайл, підтверджується, що ОСОБА_4 відмовився від отримання зазначеної повістки 01.12.2022 за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, з доданою до нього оригіналом повістки на відправку.

Протоколом огляду предмету від 13.12.2022, з доданими відео, дослідженими в судовому засіданні, згідно з якими на відеофайлі під назвою - 20221128_125155 зафіксовано як особа у форменному одязі типу ЗСУ, яка здійснює відеофіксацію, звертається до особи на ім`я « ОСОБА_18 », схожої на ОСОБА_4 у приміщенні залу судових засідань Корольовського районного суду м. Житомира зі словами про вручення повістки та вимогою з`явитись 03.12.2022 року о 08.00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_4 , яке вказана особа ігнорує, нічого не говорячи одягається та іде у напрямку до виходу з приміщення суду. Після роз`яснення йому, що як громадянин України він зобов`язаний виконувати свій військовий обов`язок повторно запропоновано зазначеній особі отримати повістку, однак він продовжує ігнорувати та мовчки прямує у напрямку виходу з приміщення суду, що особою, яка вручала повістку розцінено як відмова від її отримання та повідомлено, що його ( ОСОБА_4 ) будуть чекати 03.12.2022 року за адресою: Монтана, 18 на 08.00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет НОМЕР_1.

На відеофайлі під назвою - 20221201_114122 міститься фіксація повторного звернення до особи у медичній масці на ім`я « ОСОБА_4 », та візуально схожого на обвинуваченого ОСОБА_4 у приміщенні Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області зі словами про вручення повістки та вимогою з`явитись 03.12.2022 року о 08.00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_6 , яка була озвучена двічі, останній повторно ігнорує, та мовчки іде до виходу з приміщення.

Даними відеозаписами, що відповідно до їх назви 1) 20221128_125155 - 28.11.2022 та 2) 20221201_114122 - 01.12.2022, у сукупності із показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , письмовими доказами - актами про відмову від отримання повістки та самими повістками, підтверджується факт свідомого ігнорування ОСОБА_4 , що розцінюється як відмова від отримання повістки 28.11.2022 та 01.12.2022 про необхідність явки 03.12.2022 року на 08.00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою:

АДРЕСА_6 » DVD-R з відеофайлами під назвою - 20221128_125155 та 20221201_114122 в подальшому визнаний речовим доказом відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами, що свідчить про дотримання належної процесуальної процедури під час збирання доказів у даному кримінальному провадженні.

Витягом з наказу про прийняття на роботу та завіреною копією посадової інструкції підтверджуються повноваження ОСОБА_10 щодо юридичного супроводу особового складу відділів, відділень, груп ЖОТЦК та СП.

Рапорти та повідомлення є офіційними документами, що містять інформаційний характер та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема, до військового комісаріату для відправлення до військової частини, або у відмові отримати повістку. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.

Суб`єктами злочину є громадяни України (у тому числі й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов`язані, що перебувають у запасі першої (військовозобов`язані, які проходили військову службу й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили її взагалі, а також військовозобов`язані-жінки) категорій.

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Щодо доводів сторони захисту про те, що станом на грудень 2022 року ОСОБА_4 не був військовозобов`язаним слід зазначити наступне.

Відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані це особи які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у особливий період.

Згідно з ст. 27 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чинного на момент вчинення кримінального правопорушення у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

ОСОБА_4 був військовозобов`язаним, оскільки пройшов ВЛК, про що свідчить довідка військово-лікарської комісії №15/6966 від 13.07.2022, яка ним не оскаржувалась у встановленому законом порядку та не визнано її недійсною. Свій підпис у ній підтвердила допитана в судовому засіданні свідок - голова ВЛК - ОСОБА_17 . ОСОБА_4 був визнаний придатним до військової служби. Приписне посвідчення це документ військового обліку та він не визначає остаточного правового статусу особи.

Враховуючи зазначене, посилання захисника про те, що вказана довідка ВЛК є недопустимим доказом, оскільки не відповідає пунктам 3.5 та 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 р. в редакції, чинній станом на вересень- грудень 2022 року, відсутня медична карта проходження ОСОБА_4 огляду лікарями, відсутні докази отримання такої довідки останнім, про проходження ВЛК ОСОБА_4 відсутні дані у реєстрі "Оберіг", не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_17 , яка зазначила, що довідку в обов`язковому порядку було видано на підставі картки медичного огляду, а розписки про отримання довідок на той час не відбирали через велике навантаження.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений набув статусу військовозобов`язаного лише у 2024 році, у зв`язку з внесенням відомостей до відповідного реєстру, є юридично необґрунтованими. Відповідно до статей 1, 14, 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній станом на 03.12.2022, статус військовозобов`язаного визначається фактом перебування особи у запасі, що настає після проходження військово-лікарської комісії та визнання її придатною до військової служби. Внесення відомостей до реєстру у 2024 році є лише формою ведення військового обліку та не впливає на момент виникнення правового статусу військовозобов`язаного, який виник значно раніше - з моменту визнання особи придатною до військової служби військово-лікарською комісією.

Щодо ненадання жодних доказів оповіщення уповноваженою особою ТЦК та СП ОСОБА_4 , що станом на липень 2022 року його викликали на проходження ВЛК, спростовується показами самого обвинуваченого ОСОБА_4 , який зазначав, що його викликали засобами телефонного зв`язку.

Суд відкидає доводи захисника щодо того, що внесенння відомостей до ЄРДР не відбулось у день надходження повідомлення про вчинення злочину - 11.11.2022, а лише 16.11.2022, оскільки не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та не впливає на встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Посилання захисника на те, що повідомлення про вчинення злочину від 05.12.2022, обставини якої покладені в обвинувачення, за результатами розгляду якої відомості до ЄРДР внесено не було, а пред`явлення обвинувачення у кримінальних провадженнях, епізоди яких не внесені до ЄРДР суперечать загальним принципам КПК України та є незаконними, не знайшло свого підтвердження, оскільки суб`єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України є прямий умисел особи на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тобто вбачається єдиний умисел, який складається з двох або більше тотожних діянь, що вважається продовжуваним злочином. Продовжуваний злочин складається з двох або більше вчинених в різний час тотожних злочинів, об`єднаних єдиним злочинним наміром.

Положення ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного із тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною диспозицією як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння.

Зазначення в обвинувальному акті про отримання повістки ОСОБА_4 12.10.2022 про необхідність прибути 13.10.2022 на 09.00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , що останній не зробив з причин госпіталізування на стаціонарне лікування, у сукупності з іншими подальшими тотожними злочинними діями, поєднаними єдиним умислом спрямованим на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є продовжуваним кримінальним правопорушенням та свідчить про те, що ОСОБА_4 був обізнаний про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доводи сторони захисту зводяться до того, що якщо обвинувачений не прибув на виклики в зазначений в повістках час та дату, так як в цей час перебував на лікуванні про що повідомлялось ІНФОРМАЦІЯ_3 та надано цьому підтвердження, то в подальшому ОСОБА_4 не потрібно було прибуватидо ІНФОРМАЦІЯ_2 і відсутній склад кримінального правопорушення. Зазначені обставини не звільняли ОСОБА_4 , після одужання, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак ОСОБА_4 , не зважаючи на свій обов`язок, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по оголошеній в Україні мобілізації.

На думку суду правильно кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Твердження захисника щодо того, що відеозаписи, долучені до повідомлень про вчинення злочину є недопустимими доказами, оскільки отримані з порушенням прав людини, а також долучені до матеріалів кримінального провадження з порушенням вимог законодавства, оглянуті неуповноваженою особою та не засвідчені електроним цифровим підписом визнаються судом неспроможними з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Частиною 2 даної статті визначені права заявника, до яких відноситься також право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.

Тобто, вказаною нормою прямо передбачено право заявника подавати на підтвердження своєї заяви будь-які речі та документи як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і на досудовому розслідуванні.

Вказане свідчить про те, що заявником подано додаткові відомості щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , а саме диски з відеозаписами фіксації кримінального правопорушення, які в подальшому законно та обґрунтовано долучено до матеріалів кримінального провадження №12022060400002529 від 16.11.2022.

Вказані докази були отримані у межах належним чином зареєстрованого кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у передбаченому законом порядку;з дотриманням вимог КПК України, зокрема норм щодо фіксації та процесуального оформлення слідчих (розшукових) дій;за участі уповноважених осіб, з дотриманням прав сторони захисту, що виключає будь-яке порушення права на захист чи змагальність процесу.

Огляд відеозапису було проведено відповідно до вимог ст. 104, 105 та 237 КПК України, з обов`язковим складанням протоколу слідчої дії, який містить відомості про хід і результати огляду, технічні засоби, що використовувалися, а також посилання на збережений цифровий носій. Такий спосіб фіксації повністю відповідає вимогам до допустимості доказів, встановленим ст. 86 КПК України.

Відеозаписи отримані в рамках кримінального провадження, зафіксовані відповідно до закону та відображають обставини, які мають значення для кримінального провадження. Форма носія, з якого було знято копію, не є визначальним фактором для допустимості, якщо автентичність запису не спростована.

Крім того, стороною захисту не надано жодних об`єктивних доказів фальсифікації, монтажу чи порушення порядку проведення огляду відеозапису, що відповідно до усталеної практики, покладає на сторону, яка заявляє таке клопотання тягар доведення обставин, які могли б свідчити про недопустимість доказу. А заявлене стороною захисту клопотання про призначення технічної експертизи не мало грунтовних доводів, у зв`язку з чим у задоволенні даного клопотанням було відмовлено. В подальшому сторона захисту з грунтовними доводами про необхідність призначення такої експертизи не звертались.

Разом з тим, обставини, що зафіксовані на відеозаписах також підтверджені допитаними у судовому засіданні свідками, які підтвердили автентичність відеозапису.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Аналогічна позиція висловлена і колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 14 квітня 2021 року (справа №288/1418/17, провадження №51-6085км20), а також колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 31 березня 2021 року (справа №333/1539/16-к, провадження №51-5646км20).

Долучені до матеріалів провадження, як речові докази диски з відеозаписами обставин подій були виготовлені у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на телефоні в електронному вигляді як файл.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа, а тому не вимагає наявності електронного підпису, оскільки не є копією. (постанова від 19 серпня 2021 року у справі №756/8124/19).

З огляду на викладене, як відеозапис, так і протокол огляду технічного носія є належними доказами, оскільки стосуються обставин кримінального правопорушення;є допустимими, оскільки були отримані у відповідності до вимог кримінального процесуального закону;не порушують жодного з прав обвинуваченого чи інших учасників провадження, оскільки відеозйомка проводилась у громадському місці, що узгоджується з нормами ст. 307 ЦК України.

Твердження захисника, що правоохоронні органи разом з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювали відносно ОСОБА_4 переслідування та фабрикування справи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Як вбачається із додатково наданих прокурором документів, які були відкриті стороні захисту в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України, а саме відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2024 № 10628, щодо поважності неприбуття ОСОБА_4 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2022 о 08 год., адвокатом ОСОБА_5 направлявся лист за №13781 від 13.12.2022, однак він не був взятий до розгляду, у зв`язку із несвоєчасним повідомленням про обставини, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Зазначена норма закону не діяла станом на 03.12.2022, тому, суд відкидає указане посилання на норму Закону як доказ. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, є триваючим, тому обвинувачений ОСОБА_4 і на даний час продовжує вчиняти вказане правопорушення, що свідчить про його ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та характеризується тривалим невиконанням обов`язків, які передбачені законом. Злочин припиняється з моменту виконання обов`язку (явки до ТЦК), усунення перешкод або припинення дії норми закону. Однак обвинувачений до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`являється. Докази наявності перешкод для неявки ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні.

Довідка військово-лікарської комісії № 15/6966, 13.07.2022, наявна в матеріалах справи, свідчить про придатність ОСОБА_4 до військової служби, яку він не оскаржував в законному порядку. Зазначав, що хотів пройти ВЛК повторно, однак цього не зробив, оскільки чекав виклик з ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча не був позбавлений можливості самостійно з`явитись і пройти військово-лікарську комісію.

Жодних доказів про наявність у ОСОБА_4 підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації стороною захисту надано не було.

Факт ухилення від отримання повістки двічі - в приміщенні суду 28.11.2022 та в приміщенні Житомирського РВП ГУНП у Житомирській області підтверджується показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , актом про відмову від отримання повістки та дослідженим в ході судового розгляду відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_4 свідомо ігнорував дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 нібито отримав повістку перед судовим засіданням 28.11.2022 не знаходять свого підтвердження та спростовуються відеозаписом, на якому вбачається, що ОСОБА_4 ігнорує працівників ТЦК та СП, не повідомляє про те, що вже отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а швидко іде у невідомому напрямку, у зв`язку з чим і не був ознайомлений з актом про відмову від отримання повістки, крім того копія розписки про отримання повістки є нечитабельною та відкидається судом, а разом з повісткою про необхідність явки до ТЦК та СП 03.12.2022, які надані стороною захисту можуть лише додатково свідчать про те, що ОСОБА_4 було відомо про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.12.2022. Варто зазначити, що повістка являє собою форму донесення до обвинуваченого щодо обов`язку призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Позиція ОСОБА_4 щодо невизнання своєї вини та його захисників, зокрема того, що ОСОБА_4 не є військовозобов`язаним, відсутній військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, військово-лікарську комісію не проходив, не взято його на військовий облік, в резерві неперебував на той час, хворіє, обвинувачення грунтується на припущеннях, відсутня об`єктивнана сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не ухилявся від призову на військову службу є такими, які розцінюютьсчя судом як обраний спосіб захисту та спосіб уникнути кримінальної відповідальності та спростовується вищевикладеним щодо доведення ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До того ж, ОСОБА_4 надав суперечливі покази, які він змінював протягом судового розгляду. Так спочатку зазначав, що перед входом до приміщення суду йому намагались вручити повістку, потім змінив свої покази і вказав, що перед входом до приміщення суду повістку йому ніхто не намагався вручати, а лише погрожували. Крім того, доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_4 спростовуються зібраними по справі доказами: показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , відеозаписами та іншими дослідженими судом доказами.

Суд відкидає доводи сторони захисту про прийняття до уваги позицію Верховного Суду в постанові від 18.02.2025 року у справі №226/1856/23, оскільки вона не є релевантною у даній справі так як доказів про те, що його підприємства, якими керує обвинувачений є об`єктами критичної інфраструктури, мають критичний кадровий стан чи існує загроза зупинки таких підприємств, які мають істотний вклад до економічної стабільності у державі, зокрема під час активних бойових дій на території України, суду не надано.

Доводи сторони захисту про те, що будь яка особа, без предявлення документів, які посвідчують особу, могла пройти ВЛК є неспроможними. ІНФОРМАЦІЯ_3 є установою з обмеженим доступом в якій здійснюється постійний контроль прибуваючих осіб.. Тобто без пред`явлення особою документу, який підтверджує його особу, вхід заборонений.

Усі інші доводи сторони захисту щодо невинуватості останнього, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду належними і допустимими доказами, а тому судом відкидаються і не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Враховуючи викладене, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, висновок досудової доповіді Корольовського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе не може покласти в основу свого рішення, оскільки він не відповідає особі обвинуваченого та фактичним обставинам справи.

Однак, при обранні виду та міри покарання для обвинуваченого суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений хоча і вчинив умисний нетяжкий злочин, але його поведінка створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що суттєво підвищує ступінь суспільної небезпечності як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого.

Суспільна небезпека правопорушення полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Оскільки Україна перебуває в умовах збройної агресії з боку російської федерації, то конституційний обов`язок кожного громадянина захищати Батьківщину, отже вчинений ОСОБА_4 умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпеку, а тому звільнення від відбування покарання з випробуванням військовозобов`язаного за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання конституційного обов`язку, пов`язаного із захистом Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 09.12.2024 у справі № 146/1811/23 та постанові від 03.12.2024 у справі № 591/6556/23, відсутність належного реагування держави, зокрема суду під час призначення покарання за вчинення військовозобов`язаними кримінальних правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації під час збройної агресії та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, нівелює визначену статями 50, 65 КК України мету покарання і може призвести до збільшення кількості аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами, а також неспроможності забезпечення належного виконання завдань з оборони держави, захисту незалежності й територіальної цілісності України, що призведе до порушення прав та інтересів суспільства і держави в цілому.

Зазначені вище обставини унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства, тому суд, враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, має на утриманні малолітнього сина, характеризується дільничим посередньо, працюючого директором ТОВ "СП САН ДЕКОР" та ПП "Українська дистрибуційна система", яке регулярно сплачують податки до бюджету, за місцем роботи його підлеглими характеризується позитивно, допомагає ЗСУ, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, його поведінку після вчинення правопорушення, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на сьогоднішній день з 2022 року так і не з`явився, ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також використовуючи дискреційні повноваження, дійшов висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією статті 336 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів. Вважати таке покарання надмірно суворим у суду підстав не вбачається.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яке передбачає досягнення дієвості провадження, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_4 може ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до часу набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів з покладенням обов`язків.

Керуючись ст.ст. 100, 177, 179, 194, 369-371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його затримання в порядку звернення вироку суду до виконання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до часу набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти Богунський районний суд м. Житомира, а у разі оскарження вказаного вироку - Житомирський апеляційний суд, про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі не виконання указаних обов`язків, роз`яснюється ОСОБА_4 , що до нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Організацію контролю за виконанням вироку в частині покладених обов`язків на ОСОБА_4 по запобіжному заходу покласти на прокурора, що підтримує державне обвинувачення по даному кримінальному провадженню.

Речові докази: DVD-R диски зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1