Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №726/4539/25 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/4539/25

Провадження №3/726/26/26

Категорія 327

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки за національністю, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що не працює, внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

12.12.2025, приблизно о 17:29 гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебувала у стані алкогольного сп`яніння за адресою тимчасового проживання АДРЕСА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 могла наразити життя та здоров`я дитини на небезпеку і таким чином вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просила її суворо не карати, намагається належним чином виховувати дитину. Того дня дійсно перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки після смерті чоловіка їй важко оговтатися. Наразі працює із психологом та розуміє свою відповідальність за сина. Просила суворо не карати, врахувати, що вона є внутрішньо переміщеною особою, особою із інвалідністю ІІ групи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.

Так, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП перебачено що адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються спеціальним законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків (що становить об`єктивну сторону правопорушення) може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону дитинства», особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Аналіз приписів СК України та Закону України «Про охорону дитинства», дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов`язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, тощо.

Правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст.184 КпАП України є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов`язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх.

Суддя встановив, що ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої дитини (ОСОБА_2 , 2011 року народження) та усвідомлюючи покладені на неї законом обов`язки щодо належного виховання і догляду за дитиною, ухилилася від їх виконання, зокрема перебувала у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого не забезпечила належного догляду та контролю за дитиною.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 979006 від 17.12.2025, що складений відповідно до вимог КУпАП та містить виклад обставин і суті вчиненого правопорушення; даними рапорту поліцейського щодо виявленого правопорушення; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка є адміністратором центру де тимчасово проживає ОСОБА_1 та вказує про те, що остання прийшла до місця проживання не вперше напідпитку та має на вихованні сина, який у цей час залишається без нагляду; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 який вказує про те, що його мама ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями та приносить алкогольні напої додому; відомостями Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 985 від 17.12.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 17.12.2025 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечує вчиненого.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме:ухиленні її, як матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.01.2012) від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини, - доведена та знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Вирішуючи питання адміністративного стягнення, яке потрібно накласти на правопорушницю враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність і відсутність обтяжуючих вину обставин.

З урахуванням викладеного, а також того, що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності (оскільки доказів зворотного не надано), визнала свою вину та запевнила про недопустимість такого у майбутнього, є внутрішньо переміщеною особою, особою із інвалідністю ІІ групи, вважаю, що щодо неї доцільно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді попередження, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Підстав для звільнення від слати судового збору не встановлено.

На підставі наведеного, ст. 150 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 184, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

З платіжними реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев