Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №645/9233/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9233/25

Провадження № 3/645/164/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Шарко О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Рублене, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянку України, ФОП « ОСОБА_2 », зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 жовтня 2025 року,близько 15 год. 00 хв. за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , неналежним чином не виконувала свої батьківські обов`язки відповідно ст.150 Сімейного кодексу України та ст.. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», у зв`язку з чим остання 10 жовтня 2025 року,близько 15 год. 00 хв. в парку «Бульвар Юр`єва» вчинила бійку, тим самим знехтувала повагою до прав і свобод інших людей.

Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА № 200868 від 05 грудня 2025 року та іншими матеріалами справи.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією за зазначеною у протоколі адресою, в матеріалах містяться пояснення, в яких вона зобов`язується здійснювати належним чином догляд за дитиною.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючип.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Правопорушення передбачене ст. 184 ч.1 КУпАП не входить до переліку справ передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неодноразові неявки ОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливим справу розглядати без її участі.

За таких обставин, в порядку ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП України.

Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей , тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю необхідним та достатнім накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 32, 34, 35, 248, 252, 268, 163-1 ч.1 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок)

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05 січня 2026 року.

Суддя Немишлянського районного суду О. П. Шарко