Рішення від 30 листопада 2025 р. у справі №182/6338/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6338/24

Провадження № 2/0182/131/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.12.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Рунчевої О.В.

при секретарі – Паламарчук П.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за заповітом; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на грошові вклади у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2024 року ОСОБА_1 з використанням модулів системи «Електронний суд» звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності наступним особам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 в рівних долях по 1/3 частині за кожним, на підставі свідоцтва про право на житло. Згодом, 1/3 частина, що належала ОСОБА_3 , була подарована ОСОБА_5 , на підставі договору дарування від 26.09.2002 року. Після цього власниками квартири залишились ОСОБА_4 – 1/3 частина; ОСОБА_5 – 2/3 частини. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй 1/3 частину квартири заповідала своєму онуку - ОСОБА_1 . Цей заповіт не було ні змінено, ні скасовано на момент смерті заповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять 1/3 частина згаданої квартири та вклади у АТ «Ощадбанк», які змістом заповіту не охоплювались.

Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були ОСОБА_5 та відповідачка ОСОБА_2 - рідні доньки померлої, причому ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину, не охоплену заповітом, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до моменту її смерті та вступу в управління спадковим майном. Чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем спадщини, охопленої змістом заповіту,є ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за заповітом немає.

В установлений законом строк позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, охоплену заповітом, шляхом подачі відповідної заяви до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори. На її підставі було заведено спадкову справу № 62684148 (номер у нотаріуса – 244/2018).

З урахуванням особливостей військового часу ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину фактично, була за межами м. Нікополь, і станом на початок червня 2022 року нотаріус не мав змоги викликати її аби вияснити, чи не є вона особою, яка підпадає під норми ст. 1241 ЦК України (обов`язкова частка у спадщині). З огляду на викладене, 07.06.2022 року постановою державного нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашової В.М. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду.

З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частину згаданої вище спадкової квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

10.11.2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 надіслала до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву про визнання права власності на грошові вклади у порядку спадкування за законом.

Посилаючись загалом на ті самі обставини, що і позивач за первісним позовом, додатково зазначила, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входять грошові вклади у АТ «Ощадбанк», які змістом заповіту не охоплювались, а саме: банківський рахунок у НОМЕР_1 філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 9760/38099 із сумою залишку на день відкриття спадщини – 3 508,45 грн.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 були вона та її рідна сестра, ОСОБА_5 , причому остання прийняла спадщину, не охоплену заповітом, фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до моменту її смерті та вступу в управління спадковим майном. Інших спадкоємців за законом немає. Спадкоємцем іншого майна, яке охоплено змістом заповіту, є її син ОСОБА_1 . У встановлений законом строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , проте її сестра ОСОБА_5 прийняла спадщину, не охоплену заповітом, фактично в цілому.

За життя ОСОБА_5 розпорядилась належною їй частиною квартири, уклавши з ОСОБА_1 Спадковий договір від 14.10.2024 року, а щодо успадкованого після ОСОБА_4 грошового вкладу жодних розпоряджень не залишила.

Окрім того, особисто ОСОБА_5 , належали грошові вклади у АТ «Ощадбанк», які також не були предметом Спадкового договору, а саме: на рахунку НОМЕР_2 у ТВБВ № 10003/0467 із залишком рахунку - 1779,71 грн.; на рахунку № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10003/0461 із залишком рахунку - 3728,95 грн.; на рахунку № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10003/0466 із залишком рахунку - 3022,35 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять усі вищезгадані вклади.

В установлений законом строк ОСОБА_2 прийняла спадщину, що лишилась після ОСОБА_5 , шляхом подачі відповідної заяви від 28 квітня 2025 року до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори. Інших спадкоємців за законом після ОСОБА_5 немає. Набувачем іншого майна ОСОБА_5 є також позивач за первісним позовом ОСОБА_1 .

З урахуванням того, що 07.06.2022 року постановою державного нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашової В.М. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду, і він цим правом скористався, пред`явивши відповідний позов до неї, ОСОБА_2 не має іншого шляху, окрім як звертатись до ОСОБА_1 із зустрічним позовом, оскільки йдеться про одну і ту саму єдину спадкову масу.

З посиланням на норми матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 вважає, що оскільки на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 частину спадкової маси за заповітом прийняв в установлений законом строк позивач ОСОБА_1 , а не охоплену заповітом масу – ОСОБА_5 , фактично, що підтверджується матеріалами спадкової справи, саме ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 28.06.2018 року стали власниками 1/3 частини квартири та спірного банківського вкладу відповідно. А тому, після смерті ОСОБА_5 не лишилось спадкоємців першої черги за законом, успадкований нею вклад після смерті ОСОБА_4 та належні їй особисто грошові вклади має успадкувати вона, ОСОБА_2 , її рідна сестра, спадкоємець другої черги за законом, яка прийняла спадщину належним чином та від спадкування не усувалась.

Заяви сторін по суті спору.

29.10.2024 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1

24.12.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 з додатками про визнання позову (а. с. 78-80).

30.12.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_5 з додатками про визнання позову (а.с. 81,82).

23.01.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 з додатками про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 (а. с. 102-104).

25.07.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі та вирішення питання про залучення в якості правонаступника померлого відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 (а. с. 124).

10.11.2025 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання права власності на грошові вклади у порядку спадкування за законом (а. с. 148-156).

Процесуальні дії суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року головуючим у справі було визначено суддю Кобеляцьку-Шаховал І.О. (а.с. 56).

30.10.2024 року суддею Кобеляцькою-Шаховал І.О. через канцелярію Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області було подано заяву про самовідвід головуючому у справі (а.с. 57).

Ухвалою суду від 30.10.2024 року заяву судді Кобеляцької-Шаховал І.О. було задоволено, справу передано для повторного розподілу між суддями до канцелярії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с. 58,59).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 року головуючим у справі було визначено суддю Рунчеву О.В. (а.с. 61).

Ухвалою суду від 06.12.2024 року провадження у справі було відкрито (а. с. 64,65). Того ж дня надіслано запит до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори щодо надання спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 66).

Ухвалою суду від 11.02.2025 року провадження у справі було зупинено строком на шість місяців до залучення у справі правонаступника ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 112).

Ухвалою суду від 07.08.2025 року провадження у справі було поновлено, витребувано від Другої Нікопольської державної нотаріальної контори спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_5 (а. с. 126,127).

Ухвалою суду від 28.08.2025 року витребувано від АТ «Державний Ощадний банк України» відомості про відкриті рахунки та залишки по них станом на 28.06.2018 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 130,131).

Ухвалою суду від 28.08.2025 року витребувано від АТ «Державний Ощадний банк України» відомості про відкриті рахунки та залишки по них станом на 28.06.2018 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 130,131).

Ухвалою суду від 14.10.2025 року вирішено питання про залучення правонаступником померлої ОСОБА_5 ОСОБА_2 (а.с. 146 а, 146 б).

Ухвалою суду від 01.12.2025 року вирішено питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного провадження із первісним позовом (а. с. 159,160).

У судове засідання 01.12.2025 року сторони не з`явились, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином. Відповідачка ОСОБА_2 разом із позовною заявою подала клопотання про розгляд справи за її відсутності без технічної фіксації процесу, позов ОСОБА_1 визнає, на задоволенні її зустрічного позову наполягає. Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , отримавши у приміщенні суду примірник зустрічної позовної заяви та доданих матеріалів, 01.12.2025 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності без технічної фіксації процесу, зустрічний позов ОСОБА_2 визнає, проти його задоволення не заперечує, поданий ним позов підтримує, на його задоволенні наполягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено.

Квартира № 14 будинку АДРЕСА_2 , яка є предметом розгляду, належала на праві приватної власності наступним особам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних долях по 1/3 частині за кожним, на підставі Свідоцтва про право на житло від 21.04.1997 року, виданого Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням згідно розпорядження №3498 від 21.04.1997 року (а. с. 21-23). Згодом, 1/3 частина, що належала ОСОБА_3 , була подарована ОСОБА_5 , на підставі договору дарування від 26.09.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О., реєстровий № 2863 (а. с. 24-27).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт від 22.11.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Новіковим І.М., реєстровий № 1071, яким належну їй 1/3 частину квартири заповідала онуку ОСОБА_1 (а.с. 41,42). Цей заповіт ні змінено, ні скасовано на момент смерті заповідача не було (а.с.87).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 43). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять 1/3 частина згаданої квартири та банківський рахунок у НОМЕР_1 філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 9760/38099 із сумою залишку на день відкриття спадщини – 3 508,45 грн., який змістом заповіту не охоплювався (а. с. 143).

Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були ОСОБА_5 та відповідачка ОСОБА_2 - рідні доньки померлої, причому ОСОБА_5 прийняла спадщину, не охоплену заповітом, фактично, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем до моменту її смерті та вступу в управління спадковим майном. Чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.44). Спадкоємцем спадщини, охопленої змістом заповіту, є ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за заповітом немає (а. с. 18,20,44,47,52,84-101).

В установлений законом строк позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, охоплену заповітом, шляхом подачі відповідної заяви від 10 липня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Наявко І.М., реєстровий № 863, до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори. На її підставі було заведено спадкову справу № 62684148 (номер у нотаріуса – 244/2018).

З урахуванням особливостей військового часу ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину фактично, була за межами м. Нікополь, і станом на початок червня 2022 року нотаріус не мав змоги викликати її аби вияснити, чи не є вона особою, яка підпадає під норми ст. 1241 ЦК України (обов`язкова частка у спадщині). З огляду на викладене, 07.06.2022 року постановою державного нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашової В.М. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду (а. с. 45,46,53-55).

Також, за життя ОСОБА_5 розпорядилась належною їй частиною квартири, уклавши з ОСОБА_1 . Спадковий договір від 14.10.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Новіковим І.М., реєстровий номер 571 (а. с. 107-110), а щодо успадкованого після ОСОБА_4 грошового вкладу жодних розпоряджень не залишила.

Окрім того, особисто ОСОБА_5 , належали грошові вклади у АТ «Ощадбанк», які також не були предметом Спадкового договору, а саме: на рахунку НОМЕР_2 у ТВБВ № 10003/0467 із залишком рахунку - 1779,71 грн.; на рахунку № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10003/0461 із залишком рахунку - 3728,95 грн.; на рахунку № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10003/0466 із залишком рахунку - 3022,35 грн. (а.с. 139).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла (а. с. 104). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять усі вищезгадані вклади.

В установлений законом строк ОСОБА_2 прийняла спадщину, що лишилась після ОСОБА_5 , шляхом подачі відповідної заяви від 28 квітня 2025 року, посвідченої приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Новіковим І.М., реєстровий № 146, до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с. 115,116). Інших спадкоємців за законом після ОСОБА_5 немає (а.с. 132-138). Набувачем іншого майна ОСОБА_5 є також позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 .

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1,2 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Як зазначено у ч. 2,4 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Як зазначено у ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд погоджується з позивачем ОСОБА_1 у тому, що ОСОБА_4 на момент складення заповіту мала на це право, була дієздатною фізичною особою, заповіт стосувався тієї частини спадкового майна, на яке вона мала право власності, він не скасовувався та не змінювався за життя ОСОБА_4 , від спадкування позивач ОСОБА_1 не усувався.

Суд вважає обґрунтованими посилання ОСОБА_2 про те, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 частину спадкової маси за заповітом прийняв в установлений законом строк позивач ОСОБА_1 , а не охоплену заповітом масу – ОСОБА_5 , фактично; що саме ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 28.06.2018 року стали власниками 1/3 частини квартири та спірного банківського вкладу відповідно.

Оскільки після смерті ОСОБА_5 не лишилось спадкоємців першої черги за законом, успадкований нею вклад після смерті ОСОБА_4 та належні їй особисто грошові вклади має успадкувати ОСОБА_2 , її рідна сестра, спадкоємець другої черги за законом, яка прийняла спадщину належним чином та від спадкування не усувалась. Родинні зв`язки між спадкодавцем та спадкоємицею підтверджені

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням того, що 07.06.2022 року постановою державного нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашової В.М. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду, і він цим правом скористався, пред`явивши відповідний позов до ОСОБА_2 , вона дійсно не має іншого процесуального засобу, окрім як звертатись до суду із зустрічним позовом, а тому він також підлягає задоволенню.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на усталену практику ЄСПЛ, майно, що становить предмет первісного позову є нерухомим, власним майном заповідача, таким, що могло бути заповіданим, таким, що становить економічну цінність, з огляду на його ринкову вартість (а. с. 30,31), а неможливість позивача виконати волю спадкодавця-заповідача шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину шляхом нотаріальної процедури внаслідок відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є приводом для судового захисту, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Через відсутність відповідних заяв суд не вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950), ст.ст.1217, 1233, 1234, 1235, 1236, 1261, 1262, 1268 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,82,89,200,247,259,263 – 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 85,1 м2, житловою площею 60,9 м2, яка складається з:

- коридору 1, площею 6,4 м2;

- житлової кімнати 2, площею 16,9 м2;

- кухні 3, площею 7,0 м2;

- вбудованої шафи 4, площею 0,5 м2;

- коридору 5, площею 4,5 м2;

- вбудованої шафи 6, площею 0,2 м2;

- ванни 7, площею 3,0 м2;

- вбиральні 8, площею 1,0 м2;

- вбудованої шафи 9, площею 0,8 м2;

- житлової кімнати 10, площею 12,7 м2;

- житлової кімнати 11, площею 17,9 м2;

- житлової кімнати 12, площею 13,4 м2;

- балкону без номера, площею 0,4 м2;

- балкону без номера, площею 0,4 м2,

В порядку спадкування за заповітом після смерті його бабусі, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на грошові вклади у порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на грошові вклади:

- на рахунку № НОМЕР_6 у НОМЕР_1 філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» із сумою залишку 3 508,45 грн.;

- на рахунку НОМЕР_2 у ТВБВ № 10003/0467 із залишком рахунку 1 779,71 грн.;

- на рахунку № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10003/0461 із залишком рахунку 3728,95 грн.;

- на рахунку № 9760/7560 у ТВБВ № 10003/0466 із залишком рахунку 3022,35 грн. з усіма належними процентами та нарахуваннями у порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та сестри - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, мають право на поновлення пропущеного процесуального строку на його оскарження у разі, якщо вони подадуть апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання його повного тексту.

Суддя: О. В. Рунчева