Постанова від 15 грудня 2025 р. у справі №201/12108/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №201/12108/24

Провадження №2-а/932/216/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Ярощук О.В.

за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення –

у с т а н о в и в:

Суть справи

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у якій прохав:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Свою позовну заяву мотивував тим, що 17.09.2024 їхав по вул. Тополиній у бік 12 кварталу, після чого заїхав на стоянку за адресою: Б.Хмельницького, 135, де був зупинений екіпажем патрульної поліції. На місці зупинки представник патрульної поліції вимагав від нього водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На його вимогу представник поліції не назвала йому причини перевірки, однак зазначила, що він порушив правила користування ременями безпеки. Постанова у його присутності не складалася, не була надіслана засобами поштового зв`язку, йому не були роз`яснені його права.

Позиції сторін

Ухвалою суду від 06.12.2024, за клопотанням Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області до справи було залучено у якості відповідача – Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, яке надало відзив на позовну заяву.

Відповідач Управління патрульної поліції через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву. У якому зазначив, що 17.09.2024 інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління Головешко Іриною Миколаївною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 17.09.2024 за ч. 5 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній на просп. Б.Хмельницього, біля буд. № 135 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України. Указана постанова повністю відповідає вимогам законодавства.

На підтвердження, надано відео із автомобільного відеореєстратора в автомобілі поліцейських, яке за фільмувало як доказ порушення позивачем п. 2.3 «в» ПДР України, а саме те, що під час руху автомобілю DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки.

Факт того, що на місці зупинки транспортного засобу постанова не складалася спростовуються відеозаписом, адже постанова була складена на місці зупинки 17.09.2024, але позивач закрився в автомобілі та не бажав з нього виходити.

Одночасно, представник відповідача прохав розглядати справу за їх відсутності.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву прохав задовольнити. Зазначив, що про постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП дізнався із Дія, відповідно сплатив штраф.

Правом надати відповідь на відзив не скористався.

У судове засідання 16.12.2025 Позивач та Відповідач не з`явилися, у зв`язку із чим фіксування судового засідання не здійснювалося.

Релевантне законодавство та висновки суду

17.09.2024 інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління Головешко Іриною Миколаївною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 17.09.2024 за ч. 5 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній на просп. Б.Хмельницього, біля буд. № 135 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України

У судовому засіданні позивач зазначив, що представники патрульної поліції вели себе не відповідно посадам поліцейських, не надали доказів вчинення правопорушення, не надали можливість скористатися правовою допомогою.

На противагу доводам Позивача, Відповідачем надано три відео із автомобільного відеореєстратора в автомобілі патрульної поліції та один відеозапис із бодікамери №471986, на яких зі слів Відповідача зафіксовано факт порушення п. 2.3 «в» ПДР України, а саме те, що під час руху автомобілю DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки.

Дослідивши указані відео у судовому засідання, суд доходить висновку, що на відео із відеореєстратора відсутні записи, що підтверджують доводи Відповідача, оскільки записи ведуться із автомобілю патрульної поліції, коли вона їде за автомобілем Позивача позаду і жодним чином не вбачається того, що Позивач не пристебнутий ременем безпеки.

На відео із бодікамери №471986 запис розпочато о 07 год 08 хв 17.09.2024 із того моменту, коли Позивач просить надати йому докази того, що він не був пристебнутий ременем безпеки, на що співробітниця патрульної поліції йому відмовляє, починає вимагати документи, що посвідчують особу.

Згідно із ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ч. 1ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що Суд та національні суди відповідної країни при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05 травня 2015 року; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15 лютого 2013 року).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку відповідача) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку версії відповідача. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.

Як вбачається із відео, Позивач на місці зупинки прохав надати йому докази того, що він їхав не пристебнутий ременем безпеки, однак отримав відмову, отже суд виснує, що відповідач не виконав вимоги ст. 251 КУпАП.

Не надано належних доказів порушення Позивачем ч. 5 ст. 121 КУпАП і суду, таким чином, матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Суд оцінивши усі докази у своїй достатності та сукупності дійшов висновку, що постанова від 17.09.2024 року, винесена інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління Головешко І.М. стосовно ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП не відповідає фактичним обставинам, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки Позивачу та суду не надано.

Зважаючи на те, що у ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів вчинення Позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд приходить до висновку, що зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Враховуючи, що позивач відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову, поданий позивачем адміністративний позов задоволено, а тому відповідно до ч. 1 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підлягав сплаті за подання відповідного позову.

Керуючись статтями 5, 6, 8-10, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 17.09.2024, винесена інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Головешко І.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Стягнути із Департаменту патрульної поліції на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн., за рахунок відповідних бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції..

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення ухвалено 16.12.2025

Суддя Оксана ЯРОЩУК