Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №573/2727/25 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа 573/2727/25

Номер провадження 3/573/11/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 січня 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, рнокпп: НОМЕР_1

про притягнення до адміністративної відповідальності

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

17.12.2025 о 16.00 год. в смт. Улянівка Сумського району, гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно, протягом року вчинив вказане правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В суді ОСОБА_2 викладені у протоколі обставини підтвердив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Мотиви суду та оцінка наданих доказів.

Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543397, складеним уповноваженою особою 17.12.2025, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, постановою серії ЕПР1 № 543397 від 17.12.2025 про притягнення за вчинення повторно вказаного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч. 5 ст.126 КУпАП, диском.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Мотив накладення стягнення.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

У рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно даних обліків ІПНП ВП ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував (а. с. 5).

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 приходжу до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП за ознаками повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При визначенні виду та міри стягнення в межах санкції, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, ступінь вини та особу ОСОБА_2 , вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу так, як відсутні дані про власника даного транспортного засобу.

Судовий збір.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п.п. 2.1а ПДР, суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його постановлення.

Суддя