Рішення від 31 грудня 2025 р. у справі №127/32315/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32315/25

Провадження № 2/127/7215/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 січня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Бойко В.М.., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, мотивуючи позовну заяву тим, що 29 травня 2023 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №120/3951/23 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_3 пенсії.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а ОСОБА_1 є його дочкою.

Згідно довідки №164/01-16 від 01.07.2025 року виданою Бершадською державною нотаріальною конторою Вінницької області ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею до майна померлого ОСОБА_3 .

Після смерті батька, позивачка звернулась до відповідача із запитом щодо можливості отримання неотриманих коштів на виконання рішення суду, однак відповідач повідомив, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина(чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонерок: на день його смерті, мають право на одержання цих сумі втому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією уразі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Згідно до розрахунків сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду у справі № 120/3951/23 становить 130 117,94 грн.

З даною відмовою позивачка не погоджується, рішення суду залишається не виконаним, тому ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з даним позовом та просить позовну заяву задовольнити, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , у розмір: 130 117,94 грн., та стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено що Головне управління вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Вказав, що вказана справа має розглядатися по нормам КАС України окружним адміністративним судом. Окрім того, вказав, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/3951/23 Головним управлінням нараховано ОСОБА_3 кошти в сумі 130 117,94 гривень. Неотримання донарахованих коштів позивачу відбувалось не з вини Головного управління, а через брак коштів на виконання рішень суду що проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, що обліковуються в реєстрі судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Тобто, фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлено відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат. Тобто, зміна виконання судового рішенням щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя померлим ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по пенсії у розмірі 130 117,94 грн, не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат позивачу, та просив розгляд справи провести у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 (а.с.16).

Згідно зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 29.10.1999 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 25. Після укладення шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». (а.с.17).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №339 (а.с.18).

Судом встановлено, що Бершадською державною нотаріальною конторою Вінницької області після смерті громадянина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та якою подано заяву про прийняття спадщини за законом, заведено спадкову справу за № 111/2024 року.(а.с.7).

09.09.2025 року представником позивача адвокатом Дзісь А.Р. надіслано адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому він просить надати інформацію щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року у справі №120/3951/23 розрахунок заборгованості на виконання рішення суду, та надати інформацію щодо можливості переведення заборгованості на спадкоємця.

ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило адвоката Дзісь А.Р., що Головним управлінням нарахована заборгованість згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/3951/23 в розмірі 130 117,94 грн. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, тому для виплати недоодержаної пенсії підстави відсутні (а.с.10).

Разом з тим позивач зазначає, що на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 120/3951/23, ГУ ПФУ у Вінницькій області провело ОСОБА_3 перерахунок пенсії, однак у суду дане рішення відсутнє, що унеможливлює встановити даний факт.

Також звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 покликалася на те, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , який є її батьком.

Позивачкою надана довідка Бершадської державної нотаріальної контори № 163/01-16, відповідно до якої за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом була зведена спадкова справа № 111/2024, однак у суду відсутні матеріалів спадкової справи, щоб встановити коло спадкоємців, клопотання про її витребування не надходило.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами свого права на спадкування недоотриманої суми пенсії після смерті ОСОБА_3 , у розмірі 130 117,94 грн.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

У статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначено, що тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За змістом ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч.1).

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті суми пенсії ділиться між ними порівну (ч.2).

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3).

З системного аналізу вищевказаних норм права слідує, що нарахована особі пенсія, яка не була виплачена, у разі смерті такої особи переходить в порядку спадкування до її спадкоємців.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі №120/19151/21-а було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії. Тобто, у позивача виникло право на перерахунок пенсії, а не на виплати нараховані спадкодавцеві за життя. Крім того, Головним управлінням перерахунок пенсії за рішенням суду не проводився та не нараховувалась заборгованість за ним. Отже, кошти, які не були нараховані спадкодавцю на виконання рішення суду, не є належною пенсійною виплатою і не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті спадкоємцю.

Правова позиція Верховного Суду (викладена у постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц) при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, вказує на те, що визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, можуть увійти до складу спадщини.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку з недоведеністю, оскільки у суду відсутні докази, що позивачка по справі є єдиною спадкоємицею.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1216, 1218, 1227, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії.

Судові витрати - залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13322403, адреса: м.Вінниця, вул. Зодчих,22.

Повний текст рішення виготовлено 01.01.2026 року.

Суддя: