Рішення від 01 січня 2026 р. у справі №552/9024/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/9024/25

Провадження 2-а/552/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.01.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/9024/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 03.11.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач 28.10.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79415635 дізнався про наявність постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №3787 від 09 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП , згідно якої на позивача накладено штраф у сумі 17000 грн.

Позивач вважає постанову №3787 від 09.07.2025 незаконною, такою, що не ґрунтується на законі, винесена без дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів. Зазначає, що постанова носить поверхневий і загальний характер, не містить підпису особи , на яку складено таку постанову, відсутнє місце, дата, час вчинення правопорушення. Також зазначає, що позивача завчасно не повідомляли про розгляд справи стосовно нього та не дали скористатись правовою допомогою.

Також зазначав, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №79415635 державний виконавець повідомила позивачу про наявність ще двох постанов т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №3868 від 14.07.2025 та №3869 від 14.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП , згідно якої на позивача накладено штраф у сумі по 25500 грн.

З вказаними постановами позивач не погоджується, вважає постанови незаконними. Підтверджень того, що позивач ухилявся від мобілізації центром комплектування не надано. Вважає, що його притягнули тричі за одне й те саме правопорушення.

Просив скасувати постанови №3787 від 09.07.2025 , №3868 від 14.07.2025, №3869 від 14.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст. 210 КУпАП, провадження по справах закрити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано відзив на позовну заяву. відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно чинного законодавства чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. Разом із тим, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії відсутні, що, на думку відповідача, є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим щодо ОСОБА_1 було складено протокол № 3787 про адміністративне правопорушення, згодом винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачу було вручено направлення для проходження військово-лікарської комісії, однак від його отримання позивач категорично відмовився, у зв`язку з чим було складено акт відмови від проходження ВЛК. Тому, за відмову від проходження військово-лікарської комісії позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також відповідач вказує, що 05.07.2025 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, однак позивач відмовився від її отримання, про що було складено відповідний акт. На підставі зазначеного щодо ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідач зазначає, що в усіх наведених випадках ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Про розгляд справ про адміністративні правопорушення позивач був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи, у тому числі з метою скористатися правничою допомогою, не заявляв. Таким чином, на думку відповідача, порушень з його боку під час винесення оскаржуваних постанов у справах про адміністративні правопорушення не встановлено, а підстав вважати недоведеною вину позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 210 КУпАП, немає. Розгляд справ про адміністративні правопорушення щодо позивача здійснювався з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 02.07.2025 старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №3787, в якому зазначалось, що 02 липня 2025 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що останнім в порушення вимог наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу - не пройшов повторний медичний огляд військовозобов`язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

В протоколі зазначено, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності відмовилася від підпису у присутності ОСОБА_4 .

Також 09.07.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено Постанову № 3787 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

05.07.2025 старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №3868, в якому зазначалось , що 05 липня 2025 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 після уточнення військово-облікових даних, військовозобов`язаний відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

В протоколі зазначено, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності відмовилася від підпису у присутності ОСОБА_4

14.07.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено Постанову № 3686 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн.

Також судом встановлено, що 05.07.2025 старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №3869 за відмову від отримання ним повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з небажанням проходити військово-лікарську комісію. На підставі цього протоколу 14.07.2025 було винесено постанову №3869 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 17.09.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Разом з тим, суд виходить з того, що діючим законодавством визначено процедуру направлення військовозобов`язаного на проходження ВЛК, яка повинна бути дотримана уповноваженими органами та посадовими особами.

Згідно з п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до положень п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

Пунктом 27 Постанови КМУ № 560 визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Постанови КМУ № 560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Вимоги до форми повістки та її формування визначені п. 29, 30 Постанови КМУ № 560.

Таким чином законодавством визначена послідовність дій щодо направлення особи на проходження військово-лікарської комісії: оповіщення з визначенням мети прибуття для проходження особою медичного огляду для визначення придатності до військової служби, виконання особою вимог законодавства щодо прибуття відповідно до повістки, отримання направлення на проходження медичного огляду, та здійснення проходження медичного огляду.

У разі не виконання особою вимог законодавства щодо проходження медичного огляду, настає відповідальність відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2025 ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де після перевірки документів та уточнення військово-облікових даних, службовими особами ТЦК саме 02.07.2025 було виписано повістку про необхідність позивачу з`явитися 02.07.2025 з метою уточнення військово-облікових даних, проходження медичного обліку та призначення до складу команд, які будуть призиватися по мобілізації. Та в цей же день було виписано направлення на проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.

Згідно з п.3.5 глави 3 розділу II Наказу МОУ №402 військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Отже, чинним законодавством встановлено імперативний обов`язок перед походженням військово-лікарської комісії надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров`я.

Вищезазначене положення чинного законодавства об`єктивно не може бути дотримано особою, оскільки коли медичний огляд слідує одразу після доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це свідчить про ненадання йому достатньої кількості часу для збору та підготовки медичної документації, яку неможливо носити з собою на постійній основі, не маючи попередньої інформації щодо необхідності її термінового пред`явлення в межах військово-лікарської комісії.

Таким чином, проходженню особою військово-лікарської комісії має обов`язково слідувати вручення йому відповідної повістки на таку дату, з метою надання часу належним чином звернутися до лікаря для отримання медичної карти амбулаторного хворого формою № 025/о, а також підготувати та зібрати виписки з медичної документації тощо.

Тож відповідачем не було дотримано процедури направлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 на проходження ВЛК.

Що стосується постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 3868 та № 3869 від 14.07.2025, зазначаю наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 05.07.2025 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до 7-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, від отримання якої позивач нібито відмовився. Крім того, відповідач зазначає, що цього ж дня позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії.

Водночас до матеріалів справи відповідачем надано повістку, яка була виписана 02.07.2025, а також направлення на проходження ВЛК, видане також 02.07.2025, зобов`язання щодо проходження якої покладалося на ОСОБА_1 саме на цю дату.

За таких обставин суду є незрозумілим, з яких причин позивачу було вручено повістку та видано направлення на проходження ВЛК 02.07.2025, тоді як акт про відмову від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також акт про відмову від проходження позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 були складені лише 05.07.2025.

Крім того, відповідач стверджує, що повістка була вручена позивачу 05.07.2025, однак до матеріалів адміністративної справи додано повістку про виклик до ТЦК саме на 02.07.2025, що свідчить про наявність суттєвих суперечностей у доводах відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним спірних постанов у справах про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постанови по справі про адміністративне правопорушення №?3787 від 09.07.2025, №3868 від 14.07.2025, №3869 від 14.07.2025 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не дотримався строків звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності, з огляду на нібито направлення таких постанов позивачу та їх отримання ним особисто, слід зазначити, що з матеріалів справи це взагалі не вбачається. Зокрема, до матеріалів справи долучено лише лист, направлений 21.07.2025 на адресу ОСОБА_1 , при цьому відсутні будь-які докази, які б підтверджували, які саме документи надсилалися позивачу.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Необхідно скасувати постанови № 3787 від 09.07.2025 , №3868 від 14.07.2025 та №3869 від 14.07.2025 . у справах про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3787 від 09 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження в справі закрити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3868 від 14 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження в справі закрити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №3869 від 14 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження в справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 02.01.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко