Вирок від 23 грудня 2025 р. у справі №631/790/25 — Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/790/25

провадження № 1-кп/631/161/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_2

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3

а також:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2025 року під № 12025221160000614, щодо обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 21.08.2014 року Нововодолазьким РС ГУ ДМС України в Харківській області),

ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - сина -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

працює формувальником ковбасних виробів ковбасного цеху ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МК РІАЛ», раніше не судимий,

зареєстрований та фактично мешкає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказів начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області:

- № 90 о/с від 26.02.2025 року капітана поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- № 6 о/с від 09.01.2024 року лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- № 45 о/c від 01.02.2021 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- та № 45 о/с від 01.02.2025 року старшого сержанта поліції ОСОБА_9 призначено на посаду поліцейського СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до функціональних обов`язків інспекторів (поліцейських) СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області, на останніх покладено виконання, окрім інших, наступних обов`язків, а саме:

- своєчасно реагувати на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події, надавати населенню всебічну допомогу, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

- у межах своєї компетенції з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовувати поліцейські превентивні заходи, визначені статтями 31 - 41 Закону України «Про Національну поліцію»;

- під час виконання повноважень, у випадках і в порядку, передбачених статтями 43 - 46 Закону України «Про Національну поліцію», застосовувати заходи примусу;

- під час несення служби виконувати покладені на них завдання та функції, усні та письмові доручення старшого СРПП;

- взаємодіяти з іншими структурними підрозділами відділу, відділення поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку;

- здійснювати контроль стану утримання дорожнього покриття вулиць і доріг, дорожніх споруд на них, технічних засобів регулювання дорожнього руху, транспортних та пішохідних огороджень, дорожньої розмітки, зовнішнього освітлення тощо, документують (у тому числі за допомогою засобів фото- та відеофіксації) виявляти недоліки та порушення у цій сфері з подальшою передачею отриманих відомостей начальникові СРПП після закінчення зміни;

- під час патрулювання виявляти перешкоди та ускладнення дорожньому русі, вживати в межах компетенції заходи щодо їх усунення, а у визначених законом випадках здійснювати обмеження або перекриття руху транспортних засобів для забезпечення безпеки громадян, збереження їх життя та здоров`я;

- на підставі отриманої з відповідних баз даних Національної поліції та Міністерства Внутрішніх Справ, чи від громадян наявної інформації виявляти і затримувати розшукувані транспортні засоби, злочинців та інших осіб;

- надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їх життя чи здоров`я;

- складати, у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, із врахуванням частини 3 статті 18 Кримінального кодексу України та пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, інспектори СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 , лейтенант поліції ОСОБА_7 , старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та поліцейський СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_10 є службовими особами.

22.06.2025 року о 09 годині 00 хвилин інспектори СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи у однострої поліцейського (форменому одязі), із наявними нагрудними жетонами та нагрудними відео-реєстраторами, отримавши вогнепальну зброю та спеціальні засоби, з використанням службового автомобіля марки «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з метою забезпечення громадського порядку на обслуговуваній території, заступили на добове чергування в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області.

Відповідно до Розстановки сил та засобів відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в складі екіпажу «Водолага 36», 22.06.2025 року приблизно о 23 годині 50 хвилин на вулиці Захисників України в селищі Нова Водолага, виявили транспортний засіб марки «DaewooSens», реєстраційний номер НОМЕР_4 , білого кольору, який рухався з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби та порушував комендантську годину.

Враховуючи, що водій цього автомобіля порушив вимоги пункту 30.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка,.... вони повинні бути чисті й достатньо освітлені,- тому він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, й екіпажом «Водолага 36» із дотриманням вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» подано звуковий та світловий сигнал водію вказаного транспортного засобу про зупинку.

На законну вимогу працівників поліції зробити зупинку, останній не зупинився, а навпаки почав збільшувати швидкість автомобіля. З метою зупинки вищевказаного транспортного засобу, працівниками поліції у складі екіпажу «Водолага 36» було викликано допоміжну силу, а саме: екіпаж «Водолага 37».

При цьому екіпаж «Водолага 37» у складі інспектора СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 та поліцейського СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_12 , які також заступили на добове чергування 22.06.2025 року о 09 годині 00 хвилин, перебували у однострої поліцейського (форменому одязі), із наявними нагрудними жетонами та нагрудними відео-реєстраторами, отримавши вогнепальну зброю та спеціальні засоби, з використанням службового автомобіля марки «MitsubishiOutlander», реєстраційний номер НОМЕР_5 , відповідно до Розстановки сил та засобів відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області, забезпечували громадський порядок на обслуговуваній території.

23.06.2025 року приблизно о 00 годині 10 хвилин за адресою: поблизу селища Нова Водолага, на автодорозі М-18, Харківський район, Харківська область,- за координатами 49,750650C, 35,861050B, працівниками СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області, у складі капітана поліції ОСОБА_6 , лейтенанта поліції ОСОБА_7 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» було зупинене транспортний засіб «DaewooSens», реєстраційний номер НОМЕР_4 , білого кольору, під керуванням ОСОБА_3 , який порушував комендантську годину та керував автомобілем з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби й не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Після цього, на підставі пункту 6 частини 1 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію України», інспектор СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 в усній формі на адресу водія вказаного автотранспортного засобу ОСОБА_3 , висловила законну вимогу поліцейського, а саме: пред`явити їй посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу. При цьому було встановлено, що згідно з поясненнями водія, останній не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортної засобу, поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та посвідчення водія, чим порушив пункти 2.1 В, 2.1 Б, 2.1 Г, 2.1 А Правил дорожнього руху. Разом з цим, у цей час, місці та за вказаних обставин, інспектором СРПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 було виявлено факт перебування водія ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння, що виражалося у наявності запаху алкоголю з порожнини рота останнього, порушення мовлення, поведінка що не відповідає обстановці.

З урахуванням вищевикладених обставин на підставі пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, інспектор СРПП ОСОБА_11 висловила вимогу поліцейського, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» пройти ОСОБА_14 огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу - газоаналізатора «DragerAlkotest 6820». На вказану вимогу поліцейського ОСОБА_15 відмовився від проходження огляду.

Інспектором СРПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 було повідомлено ОСОБА_3 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частино 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України та пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: відмова про проходження огляду. В цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на пропозицію та надання працівнику поліції неправомірної вигоди.

Отже, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, діючи в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в той час, як співробітники СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області виконували покладені на них функціональні обов`язки, а саме: здійснювали складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_16 , той висловив пропозицію інспектору СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 надати їй неправомірну вигоду за не фіксацію вчинених ним адміністративних правопорушень та не складання протоколів (матеріалів) про адміністративні правопорушення, з метою уникнення в подальшому адміністративної відповідальності. Розуміючи умисел ОСОБА_16 , та з метою припинення протиправних дій останнього, інспектор СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , неодноразово попереджала ОСОБА_3 про те, що відповідно до статті 369 Кримінального кодексу України його дії та висловлювання передбачають кримінальну відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища відповідно до чинного законодавства та фіксуються на камеру, тобто має місце пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди.

Незважаючи на попередження з боку працівників поліції, та нехтуючи вказаними попередженнями, 23.06.2025 року приблизно о 00 годин 46 хвилин поблизу селища Нова Водолага Харківського району Харківської області, на узбіччі автодороги М-18, за координатами 49,750650С, 35,861050B, ОСОБА_3 з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 121-3 і частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які уповноважені складати протоколи за вчинення адміністративних правопорушень, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не звертаючи уваги на неодноразові попередження працівника поліції про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, знову висловив пропозицію інспектору СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі від 1000 до 1200 доларів США за не фіксацію вчинених ним адміністративних правопорушень та не складання матеріалів про адміністративні правопорушення, на що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 було знову відмовлено. В свою чергу, інспектор СРПП відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 відмовилась від пропозиції неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що наміри ОСОБА_16 очевидно свідчать про висловлення пропозиції та здійснення фактичних дій з метою надання неправомірної вигоди, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_3 , здійснила повідомлення на лінію «102» з метою вжиття невідкладних заходів щодо фіксації злочинних дій щодо пропозиції надання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_16 та склала з даного приводу мотивований рапорт.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 винним себе визнав повністю й пояснив, що дійсно 22.06.2025 року приблизно о 23 годині 50 хвилин пересувався на автомобілі марки «DaewooSens», реєстраційний номер НОМЕР_4 , білого кольору, по вулиці Захисників України в селищі Нова Водолага Харківської області. Їхав він із вимкнутими фарами, оскільки розумів, що почалась комендантська година, а тому не бажав привертати до себе можливої уваги через це. Натомість, його автомобіль все ж помітили поліціанти, подали звуковий та світловий сигнал, після чого приблизно о 00 годині 10 хвилин, тобто же 23.06.2025 року, він зупинився. Дівчина-поліцейський представилась та попрохала надати документи, а саме: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Жодного з цих документів у нього при собі не було. Після цього, ця ж поліцейська висловила вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою «Drager». Він відмовився. Йому запропонували проїхати до медичного закладу, він від цього відмовився також, оскільки боявся, що його затримають та направлять до ІНФОРМАЦІЯ_8 Після цього, поліцейська пояснила, що буде складати відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення. Тоді він запропонував їй гроші у сумі десь приблизно 1000 до 1200 доларів США за не фіксацію нею вчинених ним адміністративних правопорушень та не складання матеріалів про адміністративні правопорушення. На цей момент вже було біля 00 годин 46 хвилин 23.06.2025 року. Поліцейська відмовилась та повідомила на лінію «102». Потім відбувалось документування вчиненого ним повністю. Вказав, що повністю розуміє протиправність своїх дій. Зазначив, що інших злочинів та проступків не вчиняв, у тому, що сталося, щиро розкаявся. Звернув увагу суду на те, що від його дій ніяких тяжких наслідків не настало, будь-якої шкоди державним інтересам та/або фізичним та юридичним особам не завдано, матеріальної шкоди не заподіяно.

Оцінюючи показання ОСОБА_16 , суд визнає їх послідовними, логічними, правдивими і достовірними, оскільки вони об`єктивно і доволі повно відображають фактичні обставини справи, пояснюють мотиви вчиненого, а також не викликають сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції у цьому.

Крім того, підстав для самообмови судом не виявлено.

Відтак, у зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_17 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд, за згодою учасників судового провадження, а також визнавши показання обвинуваченого послідовними, логічними, а також такими, що не викликають сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції у цьому, ухвалив: дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, документами, що характеризують його особу, а також тими, що впливають на доведеність обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Так, з копії паспорта громадянина України (серії НОМЕР_1 ), виданого 21.08.2014 року Нововодолазьким РС ГУ ДМС України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області та має реєстрацію за адресом: АДРЕСА_1 .

Довідкою № 23-03072025/63090, виданою станом на 07.07.2025 року, підтверджено, що УІАП ГУНП в Харківській області та ДІ МВС України не має відомостей про судимість та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

З відомостей електронного актового запису про народження № 192 вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Валкі Богодухівського району Харківської області та його батьками є громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_18 .

Згідно з характеристикою, наданою за місцем мешкання обвинуваченого, він за час проживання за адресом: АДРЕСА_1 ,- не мав скарг від мешканців селища, компрометуючі матеріали на нього відсутні.

Відповідно до відомостей, наданих КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ за вихідним № 563 від 07.07.2025 року та довідки лікаря-психіатра № 120 від 05.07.2025 року, виданої поліклінічним відділенням вказаної лікарні, обвинувачений на диспансерному обліку ані у лікаря-нарколога, ані у лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно із копією Трудової книжки (серії НОМЕР_6), виданої 14.12.2016 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він з 24.10.2025 року працює формувальником ковбасних виробів ковбасного цеху ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МК РІАЛ».

Відповідно до листа провідного інспектора Харківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_19 обвинувачений не перебуває у них на обліку.

Згідно з інформацією, наданою тимчасовим виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_20 за вихідним № 4414 від 10.10.2025 року, а також начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_21 за вихідним № 2129/МВ від 09.10.2025 року, обвинувачений перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Інформацією, наданою тимчасовим виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 майором ОСОБА_20 08.07.2025 року за вихідним № 3146, підтверджений факт, що ОСОБА_3 до Збройних Сил України не призивався, проте проходив строку військову службу у період часу з 15.07.2018 року по 19.11.2019 року.

Відтак, з наведеного суд робить обґрунтований висновок про те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, має зареєстроване місце мешкання, за яким характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, утримує малолітнього сина, одружений, військовозобов`язаний, офіційно працевлаштований, із самого початку почав співпрацювати зі слідчими органами, давати правдиві та послідовні пояснення, чим активно сприяв розкриттю та розслідуванню цього злочину, а також щиро покаявся у вчиненому.

Оцінюючи усі надані та безпосередньо досліджені судом письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку як окремо та і у їх сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, суд визнає їх такими, що не суперечать один одному, є достовірними та мають буди покладені в основу судового рішення, що ухвалюється.

Доходячи такого суд ураховує, що з огляду на зміст статті 85 Кримінального процесуального кодексу України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів

Окрім того, відповідно до положень, закріплених у статті 86 зазначеного вище кримінального процесуального кодифікованого закону України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Отже, наведеними доказами та їх процесуальними джерелами підтверджуються обставини, перелічені статтею 91 вказаного вище нормативно-правового акту України, а тому ураховуючи позицію сторін цього кримінального провадження щодо наявності підтвердження фактичних обставини справи відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування, та щодо відсутності процесуальної необхідності досліджувати їх усі в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, визнає такі фактичні обставини справи повністю доведеними.

Одночасно із цим суд зауважує, що частинами 2 та 4 статті 17 Кримінального процесуального кодексу обумовлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пункті 43 свого Рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» констатував, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак неможна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За таких обставин, з огляду на сталу практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену й у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення суду від 28.10.1994 року), критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним.

Обговорюючи питання кваліфікації дій обвинуваченої, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 05.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 658/1658/16-к (провадження № 51-735 км 18),- щодо розуміння кваліфікації злочину як кримінально-правової оцінки поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Отже, частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Абзац 1 примітки 1 до статті 364 кримінального кодифікованого закону України визначає, що службовими особами у статті 369 цього Кодексу тощо, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобто, кримінально караним є пропозиція поліціанту надати неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення ним будь-яких дій з використанням свого посадового становища, яке він займає, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

Крім того, для даного складу злочину під неправомірною вигодою слід розуміти як роз`яснює примітка до статті 364-1 Кримінального кодексу України грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

З огляду на таке та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до правил, обумовлених частиною 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» вчинення обвинуваченим ОСОБА_22 кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, оскільки він 23.06.2025 року вчинив пропозицію неправомірної вигоди службовій особі у виді грошових коштів.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_16 доведена повністю. Дії її відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України, та правильно кваліфіковані як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Призначаючи покарання ОСОБА_23 , суд керується нормою прямої дії, а саме: приписом частини 2 статті 61 Конституції України щодо того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, й ураховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, данні про його особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_22 кримінального правопорушення, суд виходить з їх класифікації, особливостей та обставин його вчинення, й ураховуючи санкцію інкримінованої обвинуваченому частини 1 статті 369 Кримінального кодексу України та приписів частини 4 статті 12 цього ж кодифікованого закону, доходить висновку, що обвинуваченим вчинений нетяжкий злочин.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_15 на момент вчинення ним інкримінованого йому злочинного діяння раніше не судимий, одружений, військовозобов`язаний, утримує малолітню дитину 2022 року народження, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, має постійне місце реєстрації та мешкання, за яким характеризується позитивно, на шлях вчинення кримінальних правопорушень став вперше, проте у вчиненому щиро розкаявся й активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

З досудової доповіді, складеної представником персоналу органу пробації Харківського районного сектору філії ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області - начальником ОСОБА_24 , вбачається, що орган пробації, досліджуючи інформацію, що характеризує обвинуваченого за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його ймовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства, мінімізації факторів ризику вчинення повторного правопорушення можуть бути залучені ресурси КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (надання соціальних послуг)» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ.

Вирішуючи при призначенні покарання обставини, які його пом`якшують ОСОБА_23 , суд перш за все керуються змістом частини 1 та 2 статті 66 Кримінального кодексу України, в яких наведений перелік таких обставин та зазначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена і у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями), від якої до сих пір Верховний Суд не відступив, та яка роз`яснює, що наведені у частині 1 статті 66 Кримінального кодексу України перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Також, суд знов ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, а саме:

- постанову Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 30.10.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612 км 18),- щодо розуміння, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

- та постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 07.11.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 297/562/17 (провадження № 51-329 км 18),- щодо розуміння, що щире каяття як таке характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалась. За наявності щирого каяття не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України. Тобто передбачені цим пунктом обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

За викладених обставин, в силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_23 , щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

В силу приписів частини 3 статті 67 Кримінального кодексу України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_23 , судом не встановлено.

Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також Верховний суд України у пункті 2 зазначеної вище Постанови Пленуму визначив, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочин на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім особам похилого віку і тим, що щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Крім того, судом при призначенні покарання повинні враховуються і вимоги статті 50 вказаного кодексу, тобто, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого й запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Одночасно з цим, Верховний Суд як найвищий судом у системі судоустрою України, який, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, у своїй постанову у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятій 17.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 298/95/16-к (провадження № 51-2501 км 18) зауважив, що у частині 2 статті 65 Кримінального кодексу України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов`язок доведення того, що менш суворий від покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Зважаючи на таке, суд ураховує позицію прокурора, який вважав за доцільне призначити ОСОБА_23 покарання за вчинений злочин у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказаної позиції повністю притрималась й сторона захисту, вважаючи таку міру покарання цілком справедливою.

Відтак, обговорюючи питання про призначення покарання ОСОБА_23 , суд ураховує як позицію сторони обвинувачення, так і позицію сторони захисту, а також той факт, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання винному шире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, бере до уваги його особу, який повністю визнав себе винуватим у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, мету, мотиви, обставини та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, відповідно до яких будь-якої шкоди державним та громадським інтересам заподіяно не було, а також те, що на шлях злочинної діяльності ОСОБА_15 став вперше, його поведінку під час та після вчинення кримінально-карної дії, зокрема, щодо наявності у обвинуваченого офіційного місця працевлаштування та стабільного заробітку.

Усе наведене у своїй сукупності та у співвідношенні дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що йому слід призначити покарання, обумовлене санкцією інкримінованого кримінального правопорушення, що передбачає відповідальність за вчинений нетяжкий злочин.

Отже, за таких обставин, а також ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, що закидається ОСОБА_23 у провину, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом накладення грошового стягнення, а тому обвинуваченому слід призначити покарання в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 369 Кримінального кодексу України, у виді штрафу, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Доходячи такого, суд керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, й вважає, що саме така міра покарання сприятиме вихованню її в дусі додержання законів України, формуванню в неї звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

З огляду на усе вище наведене, суд вважає, що висновок про міру покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Ухвалюючи вирок ОСОБА_23 , суд не знаходить підстав й для застосування положень статті 75, 96, 96-1 та 96-2 Кримінального кодексу України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.

Також суд не знаходить підстав задля обрання засудженому міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з огляду на принцип диспозитивності процесу, так як жодна із сторін кримінального провадження не клопотала про це перед судом.

Цивільний позов в рамках цього кримінального провадження поданий не був, процесуальних витрат не має, заходи забезпечення не застосовувались.

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 100 КримінальноEMTEC DVD R го процесуального кодексу України речові докази: 9 дисків білого кольору з написами (гравіруванням) прозорого кольору «EMTEC» «DVD+R», «4Gb/120min/16х» «RW» «DVD+R»,- визнанні постановою, прийнятою старшим слідчим СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_25 15.07.2025 року та долучені до матеріалів кримінального провадження, - підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Ухвалюючи вирок, суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; Рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та від 28.10.1994 року у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства»; статтями 9, 59, 61 та 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 і 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 12, 50, 56, 65 - 69-1 і частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями); постановами Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятими 05.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 658/1658/16-к (провадження № 51-735 км 18) і 07.11.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 297/562/17 (провадження № 51-329 км 18); постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятою 30.10.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612 км 18), а також статтями 17, 31, 35 - 37, 84 - 86, 91, пунктом 3 частини 9 статті 100, статтями 131 - 132, 349, 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500,00 гривень (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази: 9 дисків білого кольору з написами (гравіруванням) прозорого кольору «EMTEC» «DVD+R», «4Gb/120min/16х» «RW» «DVD+R»,- визнанні постановою, прийнятою старшим слідчим СВ ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_25 15.07.2025 року та долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, що набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1