Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №756/11230/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/11230/23

провадження № 22-ц/824/843/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року в складі судді Диби О. В.,

встановив:

30.08.2023 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 08.01.2020 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Заявою відповідача підтверджується той факт що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 31 000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У зв`язку з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов`язань та непогашенням заборгованості, остання станом на 17.07.2023 має заборгованість 37 177,94 грн, яка складається з: 31 278,96 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 898,98 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08.01.2020 в розмірі 19 012,94 грн та відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року вказаний позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.01.2020 у розмірі 19 012, 94 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 684 грн.

26.03.2024 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Свої доводи мотивує тим, що відкривала банківський рахунок для отримання заробітної плати, а отримання банківської картки «Універсальна» було обов`язковою умовою та не залежало від її бажання. Позивач на власний розсуд та в односторонньому порядку збільшував та зменшував кредитний ліміт в різний час.

До відзиву на позову заяву відповідач додавала розрахунок, де вбачається, що на підставі виписок та розрахунків позивача на її рахунках неодноразово здійснювалось списання спірних відсотків, які банк приховав в витратах згідно виписки.

Відповідно до розрахунків відповідача, позивачем було нараховано та списано за період 08.01.2020 - 01.07.2023 - 24 624, 46 грн відсотків, з урахуванням того, що розмір та сплату відсотків сторонами погоджено не було.

Також зазначила, що анкета-заява від 08.01.2020 не містить відомостей про розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та порядок їх списання, а доданий до позову витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідача, що свідчить про відсутність згоди між сторонами щодо істотних умов договору. Суми надходжень, які були сплачені нею на погашення заборгованості, були безпідставно списані на погашення відсотків, комісії та заборгованості, та перевищують розмір тіла кредиту.

Суд першої інстанції не дослідив, що до спірних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті банка, неодноразово ним змінювались з часу виникнення таких правовідносин до моменту звернення до суду з позовом.

01.07.2024 АТ КБ «Приватбанк» подало письмові пояснення, в яких просило відхилити апеляційну скаргу, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року залишити без змін.

Посилається на те, що позивачем на підтвердження заборгованості відповідача було долучено виписку по картковому рахунку, що є належним та допустимим доказом, а в підписаній заяві від 08.01.2020 викладено істотні умови кредитування та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час відкриття апеляційного провадження) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 08.01.2020 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 28).

До анкети-заяви банк додав Витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; Умови та правила надання банківських послуг, які затверджено 25.08.2019 (а. с. 42-44).

Розмір кредиту, процентів за користування коштами та порядок їх нарахування у договорі не зазначено.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за яким надано було надано наступні кредитні картки:

№ НОМЕР_1 , дата відкриття - 08.01.2020, термін дії - 11/22, карта «Універсальна» Gold;

№ НОМЕР_2 , дата відкриття - 17.11.2020, термін дії - 01/24, карта Універсальна Gold (а.с. 27).

08.01.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, за змістом якої підписанням цієї Заяви вона приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунку, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

АТ КБ «ПриватБанк» додано виписку за договором № б/н станом на 01 липня 2023 року за період 08 січня 2020 року - 19 липня 2023 року, яка містить відомості щодо кредитних карток № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 (а.с. 14 - 25).

Згідно з розрахунком банку за період з 08.01.2020 по 17.07.2023 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 37 177, 94 грн.

Згідно з розрахунком банку за договором б/н від 08.01.2020, станом на 21.10.2023 заборгованість у ОСОБА_1 складає 19 012, 94 грн (а.с. 103-107).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що уклало зі ОСОБА_1 договір, за умовами якого позичальниця отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При підписанні анкети-заяви, ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що така заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг», а також Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, унаслідок чого утворилась заборгованість.

ОСОБА_1 заперечує проти існування заборгованості, про яку зазначає банк, оскільки матеріали справи не містять доказів істотних умов укладеного між сторонами договору, а витяг з Умов, які надав банк, не містить підпису відповідача, також анкета-заява не містить відомостей про розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та порядок їх списання, а тому не є доказом погодження з ним при підписанні заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Порядок погашення заборгованості за відсотками за кредитом між сторонами в письмовій формі не погоджувався, а односторонні дії відповідача з погашення відсотків за рахунок кредиту і додавання до тіла кредиту не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки відсотки є платою за використання кредитних коштів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість та повинна сплатити грошові кошти у розмірі 19 012, 94 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Вирішуючи спір, апеляційний суд дослідив наявні у справі докази у сукупності з розрахунком заборгованості та іншими доказами, які було подано до позовної заяви, та дійшов висновку про доведеність факту видачі відповідачу кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку, відповідачка користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.

Досліджуючи надану позивачем виписку в частині заборгованості за тілом кредиту, апеляційний суд не в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами позивача в частині розміру заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 012, 94 грн.

Як вбачається з виписки по рахунку відповідача, станом на 01.06.2021 року заборгованість у відповідача була відсутня.

За період з 02.06.2021 по 01.07.2023 відповідачем використано кредитних коштів на загальну суму 168 597,64 грн та здійснено повернення кредитних коштів на загальну суму 155 493,21 грн. Різниця становить 13 104, 43 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для стягнення зі ОСОБА_1 суми непогашеного кредиту у розмірі 13 104, 43 грн.

У зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції шляхом зменшення суми стягнення з 19 012, 94 грн до 13 104, 43 грн.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

АТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду з позовом сплачено 2 684 грн судового збору, а ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги - 4 026 грн.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а розмір задоволених позовних вимог становить 68,92%, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, що підлягають стягненню зі ОСОБА_1 підлягають зміні, шляхом зменшення розміру судового збору з 2 684 грн до 1 849, 81 грн.

Враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню в розмірі 1 251 грн (31,08%).

Керуючись ст. 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 лютого 2024 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 012 грн 94 коп. та судового збору в розмірі 2 684 грн змінити.

Зменшити суму заборгованості, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 19 012 грн 94 коп. до 13 104 грн 43 коп., а суму судового збору з 2 684 грн до 1 849 грн 81 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 251 грн 28 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук