Постанова від 20 лютого 2025 р. у справі №754/5221/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 33/824/368/2025

Справа № 754/5221/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.

Згідно з постановою суду, 28.03.2024 року о 22 год. 00 хв. в м. Києві по вулиці Братиславській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "SUBARU", державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синьо-червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу. При цьому водій знаходився з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідала обстановці, тремтіння пальців рук, не природна блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду відмовився на бодікамери. Водій своїми діями порушив п. 2.4, 2.5, 8.9.б, Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КпАП України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 зупинили без зазначення причини зупинки, а отже, всі наступні вимоги працівників поліції є незаконними.

Стверджує, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише вимагав пояснень причини зупинки. Крім того, після складення протоколів, працівники патрульної поліції відмовились надати копії протоколів та не надали їх для підпису.

Також, протокол про адміністративне правопорушення містить помилки та виправлення, що не відповідає вимогам п. 7 розд. ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376, а тому суд першої інстанції повинен був повернути протоколи до правоохоронних органів, для належного оформлення.

Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, ОСОБА_1 посилається на те, про розгляд справи про адміністративне правопорушення дізнався із застосунку «Дія» 18 жовтня 2024 року. З постановою ознайомився в Деснянському районному суді м. Києва 23 жовтня 2024 року. Не отримував виклики на судові засідання, оскільки суд направляв пошту на адресу, де він не проживає та не зареєстрований.

Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено суддею Деснянського районного суду міста Києва 16 травня 2024 року без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника.

Копія постанови була направлена ОСОБА_1 на поштову адресу 17 травня 2024 року, проте в матеріалах справи відсутнє зворотнє повідомлення або повернутий конверт.

Копію постанови ОСОБА_1 отримав 23 жовтня 2024 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.

08 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Соколова В.А., з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Соколов В.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - невиконання водіями вимог про зупинку та відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

З урахуванням рапорту поліцейського роти 2, взводу 1, батальйону 4, полку 2 УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції Каліновського І. та рапорту поліцейського взводу 2, роти 2, батальйону 4, полку 2 УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції Черкас А. про допущення механічної помилки у графі адреса правопорушення, вважати вірною адресою: АДРЕСА_2 та помилки у графі статті та частини правопорушення, вважати вірним ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи вбачається що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 729574 від 28.03.2024, водій ОСОБА_1 28.03.2024 о 22 години 00 хвилин в м. Києві по вул. Братиславська, керував транспортним засобом марки "SUBARU", державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, не природня блідість шкірного покриття обличчя), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським роти 2, взводу 1, батальйону 4, полку 2 УПП у м. Києві ДПП сержантом поліції Каліновським І.В.

Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 знайомитись відмовився.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 858444 від 28.03.2024, водій ОСОБА_1 28.03.2024 о 22 години 00 хвилин в м. Києві по вул. Братиславська, керуючи транспортним засобом марки "SUBARU", державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4, 8, 9.б ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським взводу 2, роти 2, батальйону 4, полку 2 УПП у м. Києві ДПП сержантом поліції Черкас А.О.

Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 знайомитись відмовився.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КНКПП «Соціотерапія» від 28.03.2024 року о 22 год. 10 хв. ОСОБА_1 було направлено в результаті виявлення ознак сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, не природня блідість шкірного покриву обличчя.

У відповідній графі направлення відсутні заперечення ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою від 01 квітня 2024 року складеною старшим інспектором відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Миколаєнко Н., інспектором патрульної поліції при складанні протоколу ААД №729574 від 28.03.2024 року у відношенні ОСОБА_1 в графі «…за що відповідальність передбачена ч…ст….» не вірно зазначена частина статті. Просить у зазначеній графі вважати вірним запис: ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.

Так, з відеозапису вбачається, що 28.03.2024 року працівники поліції на службовому автомобілі наздогнали та зупинили автомобіль "SUBARU", державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , представились та попросили пред`явити посвідчення водія. ОСОБА_1 спитав підставу зупинки, на що працівник поліції відповів, що у нього є інформація про те, що даним транспортним засобом керує особа, яка позбавлена права керування транспортними засобами. На протязі тривалого часу ОСОБА_1 не надавав документи для встановлення особи та постійно повторював, щоб йому повідомили підставу зупинки. В подальшому ОСОБА_1 викликав другий екіпаж патрульної поліції та по приїзду останніх вимагав, щоб перший екіпаж назвав підставу зупинки та працівники надали документи для встановлення особи патрульних, які його зупинили. Під час спілкування працівник поліції повідомив, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння та запропоновував проїхати до медичного закладу до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 постійно вимагав вказати підставу його зупинки, поводив себе агресивно, не виконував неодноразові вимоги працівників патрульної поліції надати документи та вийти з автомобіля.

При цьому, працівник поліції роз`яснив, що працівники поліції при спілкуванні з водієм, якщо виявляють ознаки алкогольного або наркотичного сп`яніння, зобов`язані запропонувати водієві проїхати до лікаря нарколога, а водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд, однак, якщо водій відмовляється пройти огляд, то складається протокол. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що з моменту зупинки все фіксується на відеокамеру і процедура повинна бути зафіксована. В подальшому ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом. Після складення протоколів про адміністративні правопорушення працівники патрульної поліції зачитали змісти протоколів та неодноразово намагалися надати ОСОБА_1 протоколи для ознайомлення та їх копії, але водій закрився у машині та розмовляв через ледь відкрите вікно автомобіля.

Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всіх законних вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з вимогами п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове (п. 7 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735).

Згідно з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 р. № 57, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснюючи порядок та процедуру проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, однак ОСОБА_1 ухилявся проїхати разом з працівниками поліції до медичного закладу, не виконував вимоги працівників поліції, тим самим відмовився від проходження такого огляду, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч.1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п.5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Згідно з п. 5 та 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Переглянувши відеозапис, судом апеляційної інстанції встановлено, що працівники поліції діяли з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та відсутності підстав для зупинки автомобіля, апеляційний суд також відхиляє, оскільки вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення підтверджується змістом відеозапису.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії поліцейських щодо внесення змін в протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №729574 від 28.03.2024 року є неправомірними та такими, що не відповідають положенням п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1376 від 06.11.2015 року, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки невірне зазначення вулиці вчинення правопорушення та частини статті 130 КУпАП - «2» замість «1» було виправлено у подальшому, про що зазначено у рапортах інспекторів УПП в м. Києві. Зазначене виправлення на кваліфікацію правопорушення не вплинуло, оскільки суть правопорушення викладено згідно з диспозицією частини першої статті 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, про те, що працівниками поліції не було надано копій протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що патрульні неодноразово пропонували отримати копії протоколів, але водій, зачинившись у автомобілі, вимагав повідомити про підставу зупинки транспортного засобу, не зважаючи на те, що про причину зупинки йому працівники поліції повідомляли. Зазначене в свою чергу підтверджує обставини вчинення правопорушення, зазначені у протоколі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року, тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук