Рішення від 18 вересня 2025 р. у справі №751/5729/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 18 вересня 2025 р.

Справа: №751/5729/25

Суддя: Яременко І. В.

Справа№751/5729/25

Провадження №2-а/751/138/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Яременко І.В.,

з участю секретаря судового засідання Усік Ю.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4741047 від 16.05.2025, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти батальйону УПП в Чернігівській області лейтенантом поліції Курашем В.Ю. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.

Позов мотивовано тим, що 16.05.2025 поліцейським Курашем В.Ю. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за те, що він 16.05.2025 о 07:48:46 годин у с. Павлівка, по вул. Народного руху, 36-А, керував транспортним засобом ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Вказує, що 16.05.2025 близько 07 години 40 хвилин керував автомобілем ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Народного руху (Ціолковського) в м. Чернігові, а не в с. Павліка, як зазначено в оскаржуваній постанові, під час руху та керуванням транспортним засобом був пристебнутий ременем безпеки. Під час руху бачив як у зустрічному напрямку, по цій же вулиці, рухався патрульний автомобіль УПП в Чернігівській області, який розвернувся, увімкнув проблискові маячки червоного та синього кольору та став переслідувати автомобіль позивача, вимагаючи його зупинки. Після зупинки до позивача підійшов інспектор та попросив пред`явити документи, у цей час позивач перебував на водійському сидінні і був пристебнутий паском безпеки. Позивач поцікавився причиною його зупинки, а також звернув увагу інспектора, що в нього вимкнений портативний відеореєстратор, закріплений на форменному одязі і їх спілкування не фіксується. Після чого інспектор Кураш В.Ю. пішов за напарником, а позивач відстебнувши ремінь безпеки вийшов з автомобіля. Позивач попросив надати йому докази вчинення правопорушення, яких йому не було надано. Доданий до постанови відеозапис фіксує момент зупинки автомобіля під керуванням позивача, що унеможливлює зробити однозначний висновок про те, що він не був пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем, а в подальшому відеозапис відображає позивача, який перебуває вже поряд з автомобілем, тобто не зафіксовано порушення позивачем Правил дорожнього руху і керування автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки. Вважає, що інспектором Курашем В.Ю. не доведено факту вчинення ним адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, а відтак і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

01.07.2025 ухвалою судді позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.08.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Заперечення мотивовано тим, що 16.05.2025 о 07 годині 48 хвилин в м. Чернігові по вул. Народного руху (Ціолковського), 36-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР. Кураш В.Ю. є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді поліцейського роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання лейтенант поліції, отже у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 5 ст.121 КУпАП. Виявивши порушення ПДР, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, та у результаті розгляду справи виніс відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА №4741047 від 16.05.2025 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладанням штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що в пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено портативний відеореєстратор № 470562 та відео з відеореєстратора Aspiring Expert. Як вбачається із відеозапису, нарядом патрульної поліції під час несення служби в м. Чернігові по вул. Народного руху (Ціолковського), було помічено транспортний засіб ВАЗ 21154 н.з. НОМЕР_1 . Через заднє вітрове скло транспортного засобу чітко проглядається, що позивач керує транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки. Вказує, що твердження позивача, що він керував автомобілем, будучи пристебнутим ременем безпеки та залишався пристебнутим під час розмови з поліцейським Курашем В.Ю. не відповідають дійсності. Позивачу неодноразово пропонувалось ознайомитись з доказом вчинення правопорушення, але позивач відмовлявся. Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Щодо зауваження про помилкове зазначення в тексті постанови с. Павлівка замість м. Чернігова, дана описка не впливає на сам факт вчинення позивачем правопорушення, який підтверджується відеозаписом. Визначення місця вчинення правопорушення, було здійснено за допомогою службового планшета поліцейських, в якому встановлено GPS-модуль, відтак планшетом автоматично було помилково встановлено, що поряд з місцем вчинення правопорушення знаходиться населений пункт Павлівка, який був зазначений програмним забезпеченням, просять вважати вказаний недолік технічною опискою (а.с. 28-39).

На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2025 поліцейським 2 взводу 3 роти батальйону УПП в Чернігівській області лейтенантом поліції Курашем В.Ю. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4741047, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510,00 грн (а.с. 7).

Відповідно до змісту постанови, 16.05.2025 о 07 год 48 хв у с.Павлівка по вул. Народного руху (Ціолковського), 36-а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21154, н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР, за що встановлена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є основними засадами адміністративної процедури.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як встановлено ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 8, п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтєю 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.3 (в) Правил дорожнього руху (ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, серед іншого частинами першою-третьою, п`ятою-шостою статті 121, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, серед іншого фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Дослідженим судом диском з відеозаписом, наданим відповідачем, який сумнівів у суду не викликає та розцінюється належним доказом, підтверджено як під час руху транспортного засобу ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1 , через заднє вітрове скло видно, що його водій керує ним без пристебнутого ременя безпеки. Також відеозаписом зафіксовано, що водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 відразу вийшов з автомобіля на зустріч поліцейським (а.с.44).

Доводи позивача про те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає хибними та оцінює їх як намагання уникнути відповідальності, оскільки вказане спростовується сукупністю досліджених доказів у справі.

Крім того, на відео, зробленому поліцейським на місці події також зафіксовано, що відповідач дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повідомив про причину зупинки, пред`явив законну вимогу надати для перевірки документи, ознайомив з правами, якими наділена особа, стосовно якої проводився розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності до початку винесення оскаржуваної постанови.

Як убачається з постанови серії ЕНА № 4741047 від 16.05.2025 поліцейським помилково зазначено місце вчинення правопорушення та місце розгляду справи: АДРЕСА_1 , проте правопорушення вчинено в м. Чернігові по вул. Народного руху (Ціолковського), 36-а, про що зауважив відповідач у відзиві, звернувши увагу, що визначення місця вчинення правопорушення, було здійснено за допомогою службового планшета поліцейських, в якому встановлено GPS-модуль, відтак планшетом автоматично було помилково встановлено, що поряд з місцем вчинення правопорушення знаходиться населений пункт Павлівка, який був зазначений програмним забезпеченням.

Вказаний недолік судом враховується як технічна описка, яка не може свідчити про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вказані обставини носять лише формальний характер та не спростовують доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17, від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, посилання позивача на те, що він не порушував ПДР повністю спростовані сукупністю досліджених судом у справі доказів.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведена правомірність своїх дій, а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, постанова поліцейського 2 взводу 3 роти батальйону УПП в Чернігівській області лейтенанта поліції Кураша В.Ю. від 16.05.2025 серії ЕНА № 4741047 відносно ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах закону, тому підстав для задоволення позову суд не знаходить.

На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про дорожній рух України», Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 7, 121, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, та керуючись ст. ст. 72, 73, 76- 78, 90, 94, 241-246, 250, 257, 262, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 19.09.2025.

Суддя І.В. Яременко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua