Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 грудня 2025 р.
Справа: №495/8589/25
Суддя: Братків І. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2025 рокуСправа № 495/8589/25
Номер провадження 3/495/2754/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
06.11.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
04.11.2025 інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції Баргамон О.Ю. складений адміністративний протокол серії ЕПР1 №502714 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.11.2025 о 00:01 год. в м. Білгород-Дністровський по вул. Незалежності керував авто Volkswagen НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, від огляду на стан сп`яніння відмовився під відеофіксацію, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від про ходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
26.11.2025 на адресу суду від захисника Клімінченка Є. В. надійшло клопотання про закриття кримінального провадження, в якому останній зазначає, що вказана справа про адміністративне правопорушення складена з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права та підлягає закриттю, виходячи з наступного:
1) Факт керування громадянином ОСОБА_1 о 00 го. 01 хв. 04.11.2025 р. по вул. Незалежності в м. Білгород-Дністровський не відповідає дійсності оскільки з відео запису «video_2025-11-04_10-54-22», який починається о 00 год. 59 хв. 22 сек., можливо встановити, що 00 год 01 хв. 04.11.2025 р. автомобіль марки "Wolkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в нерухомому стані з включеним сигналами аварійної зупинки, поблизу даного автомобіля знаходяться поліцейські. Таким чином час заначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відображає дійсні обставини про рух автомобіля.
2) Працівники поліції які зупинили транспортний засіб не повідомили про причини зупинки передбачені статтею 35 ЗУ «Про національну поліцію».
В постанові Верховного Суду від 15.03.2019 N? 686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред?явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки.
Тобто, якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи вимагати пройти огляд на стан сп?яніння.
Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» яку використовує ЄСПЛ. якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»).
За таких обставин, в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має грунтуватись виключно на законних діях поліцейських здійснення (ст. ст. 1 7 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію»), незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й не законними подальші вимоги поліцейських до такого водії щодо необхідності пройти огляд на стан сп?яніння, а тому, відмова водія від незаконної пропозиції пройти огляд на стан сп?яніння з причин його незаконної зупинки не може бути караною за ст. 130 КУпАП. Аналогічно не може вважатись законним огляд водія на стан сп?яніння у випадку незаконної зупинки.
Аналогічні висновки містяться і в судовій практиці, до прикладу, постанові Київського апеляційного суду від 14.09.2023 у справі N?756/1655/23.
3.) З відео запису «01230_00123020251104005653_0001 А», а саме о 01:01:35 04.11.2025, поліцейський пропонує ОСОБА_1 : проїхати в медичний заклад, а не пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп?яніння в медичному закладі, окрім того ОСОБА_1 не відмовився проїжджати з поліцейськими, він неодноразово посилався, що йому стало погано в нього є проблеми з серцем, він не взмозі зрозуміти що від нього хочуть працівники поліції.
4.) Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції заповнене інспектором Баргамоном О.Ю. було складено о 00 год. 40 хв. 04.11.2025 р.
Відео запису що фіксував факт відмови о 00 год. 40 хв. 04.11.2025 р. водія від проходження медичного огляду на стан сп?яніння на місці зупинки та відмову проїхати до медичного закладу з метою виявлення стану сп?яніння - відсутній.
Направлення на огляд водія складено о 00 год 40 хв. 04.11.2025 р. з зазначенням в графі «Серія ЕПР1 №502714 протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським» містить серію і номер протоколу, який тільки буде складений о 01 год. 03 хв. 47 с. 04.11.2025 р.
Тобто поліцейським сфальсифіковано направлення на огляд скільки він не міг дізнатись серію та номер протоколу, який складено через 23 хвилини після складання направлення.
5.) Щодо заповнення поліцейським не існуючого бланку «Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Надане суду направлення втратило свою юридичну силу 16.05.2025 р. на підставі Наказу МВС N?338/825 про внесення змін до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (чинний зразок додається до клопотання сторінка N?l). Згідно внесених змін додаток 1 до Інструкції називається "Направлення на медичний огляд водія траспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"
Таким чином поліцейський виніс документ, який не передбачений жодним нормативно-правовим актом.
5) В усіх відеозаписах наданих суду можливо встановити, що поліцейські не роз?яснили права та обов?язки передбачені ст. 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України (що є прямим обов?язком поліцейського передбачений ст. 256 КУпАП), а лише намагались пояснити, за що відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол, про місце час та дату розгляду адміністративних матеріалів йому також працівники поліції не повідомляли.
6.) Копія протоколу про адміністративне правопорушення працівники не направляли громадянину ОСОБА_1 , оскільки при ознайомленні з справою №495/8589/25 в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, два оригінали проколу знаходись в даній справі, що підтверджується описом адміністративних матеріалів сторінка 1-2.
7) При виконанні повноважень захисника, адвокатом 18.11.2025 р. було направлено адвокатський запит до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з проханням надати; належно завірену копію наказу керівника Білгород-Дністровського РВП ГУНІ в Одеській області про призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції, на яку покладається відповідальність за облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів (документ надано); належно завірену копію доручення керівника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про дозвіл на копіювання та видачу відео записів (що регламентується пунктом 6 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису) - (документ не надано); належно завірену копію відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам?яті, копіювання цифрової інформації (додаток 2 до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису) з 03 листопада 2025 року по 04 листопада 2025 року (документ не надано); Надати належно завірену копію журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (додаток І до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису) з 03 листопада 2025 року по 04 листопада 2025 року. (запитуваний документ додаток №1 до інструкції не надано, натомість надано додаток №3 до інструкції, який не запитувався та стосується лише стаціонарних систем фото кінозйомки).
Щодо процедури (послідовності) дій працівників поліції при використанні, зберіганні, копіюванні та видачі відео записів, що передбачена в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18.12.2018 N? 1026. (Далі - Інструкція)
Згідно пункту 5 розділу 2 Інструкції- включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов?язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно пункту 2 розділу 3 Інструкції включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов?язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеоресстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Пункт 6 розділу VIII Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів, передбачає, що повинен буги дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції.
Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов?язки.
У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.
В враховуючи вищезазначене, було порушено зазначену Інструкцію, а саме в частині:
- порушено безперервність відео запису;
- відсугне письмове доручення від керівника органу на видачу та копіювання відео записів з боді-камер;
- облік видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам?яті, копіювання цифрової інформації, згідно додатку №1 до Інструкції не ведеться. Таким чином виникають сумніви, що відео запис проводився на службові відеореєстратори, та щодо законності отримання відео записів.
8) В протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №502714 в пункті 11 «До протоколу додаються» нічого не зазначено.
9) В протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №502714 в пункті 10 «Технічний засіб відеозапису» зазначено «Боді Камера 34», однак на відео записах наданих суду можливо встановити, що начальник ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Сидорко О.В. користується нагрудним відео реєстратором, на відео періодично з?являється інспектор поліції ОСОБА_2 на форменому одягу якого також знаходиться включений нагрудний відео ресстратор. Таким чином відео запис проводився на дві боді-камери, однак не можливо встановити чи надані відео запису суду з них була саме боді-камера під №34, оскільки копію журналу згідно додатку №1 до Інструкції не було надано.
Відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомку результати такої фіксації є недопустимими доказами (висновки ВС/КАС №428/2769/17 від 24.01.2019, ВС/КАС, справа N?524/5536/17, 15.11.18). Ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні на паперовому конверті з оптичним диском, які долучені в якості доказів у справі, взагалі не зазначено на який носії здійснювався відео запис події. Верховний Суд у справі N?216/5226/16-а(2-а/216/33/17) зазначив що, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відео реєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він с не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
10) На відео записах наданих суду фіксується що ОСОБА_1 стало погано, йому було викликано швидку медичну допомогу, за результатами медичного огляду на місці його було госпіталізовано на стаціонарне лікування до тервпевтичного відділення КНП "Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня" з 04.11.2025 р по 11.11.2025 р.
11) ОСОБА_1 згідно "Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією" сергії 12ААГ N? 881219 є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов?язане з захисном Батьківщини, на даний момент він є віськовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо дій поліцейських:
- начальника ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Сидорко Олексія Васильовича:
1. проводить відео фіксацію, запитує у ОСОБА_1 , чи бажає він пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння, пропонує проїхати з ним в медичний заклад, однак мету поїздки не розголошує;
2. повідомляє що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та його відсторонено від керування транспортним засобом (однак посвідчення водія, транспортний засіб не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспоргним засобом ви видавався);
3. не приймав дії щодо зупинки автомобіля, прокол про адміністративне правопорушення не складає, однак приймає активні дії щодо отримання відмови особи від проходження медичного огляду на місці зупинки, з метою складання протоколу.
- інспектора ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Майченко Владислава Сергійовича:
1. частково проводиться відеофіксація;
2. не приймав дій щодо зупинки автомобіля;
3.фактично не складає протокол про адміністративне правопорушення, однак виконує повноваження особи, яка складає протокол, намагається роз?яснити чому саме на особу складається протокол, намагається вручити копію даного документу;
4. Складає рапорт написаний на керівника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, однак на рапорті відсутня будь-яка резолюція керівника, рапорт не відповідає вимогам, щодо наявності в ньому обов?язкового реквізиту
- дати складання.
- інспектор ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНІ в Одеській області
Баргамон Олександр Юрійович :
1. фактично здійснює зупинку водія, при чому не повідомляє про законні підстави зупинення передбачені ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»;
2. формально складає протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №502714, однак не приймає жодних активних дій, щодо пропонування особі пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки та на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння в медичному закладі;
3. складає направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння в медичному закладі, яке втратило юридичну силу, при чому вносить записи про наявність протоколу серії ЕПР1 №502714, який було складено через 23 хвилини після складання направлення;
4. не виконує жодних активних дії щодо збирання та оцінки доказів.
Також, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров?я. У цьому випадку має бути вказано конкретний заклад охорони здоров?я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення, тощо. Копія направлення громадянину Зеркіну 0,0, не вручалась та не оголошувалась.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров?я, тільки тоді поліцейський має право складати протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вище викладене просив справу закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 04.12.2025 ОСОБА_1 вказав, що свою вину не визнає. Вказав, що свого часу переніс інфаркт і час від часу має проблеми з серцем, проте є військовослужбовцем, працює в РТЦК та СП до 1-2 год. ночі, повертався додому пізно, випив ліки, бо на роботі стався конфлікт, працює в мобілізаційному відділі, багато погроз, коли зупинили стало погано, випив ліки та попросив викликати швидку, коли приїхала швидка поліцейські просили пройти щось, але він нічого вже не розумів, оскільки поступово втрачав свідомість.
В судовому засіданні захисник Клімінченко Є.В. підтримав свої письмові пояснення та ще раз вказав, що факту відмови не було, відео почалось через 40 хв. після зупинки автомобіля, просив закрити протокол за відсутністю складу правопорушення. Також надав довідку на підтвердження того, що після 04.11.2025 його клієнт був госпіталізований та проходив лікування.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, вислухавши учасників провадження суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд бере до уваги пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якого встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статті 238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Даний принцип викладений у постановах Верховного суду у справах № 537/4259/15-ц та № 917/1739/17.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Суд звертає увагу на те, що обов`язковими ознаками, за наявності сукупності яких діяння визнається правопорушенням є: об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона правопорушення, суб`єкт правопорушення та суб`єктивна сторона правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати: чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом та інше.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця» № 9 від 01.11.1996 року- докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Інспектор поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини адміністративного правопорушення, виявити як ті обставини, що вказують на вину, так і ті, що вказують на невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже, суд, керуючись ст. 252 КУпАП, повинен надати належну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись при цьому лише законом та правосвідомістю.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння» (порушення пункту 2.9. а Правил дорожнього руху України) або «відмову особи пройти відповідний огляд» (порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху України).
Відповідно до вимогп. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв`язку з викладеним слід зазначити, що відповідно до п.1.10 Правил дорожньогоруху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тобто суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є особа, яка керує транспортним засобом.
Абзацом 3 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Огляд водія на стан сп`яніння повинен проводитись лише у випадках, коли було зупинено особу під час керування транспортним засобом і якщо поліцейським були встановлені ознаки алкогольного чи наркотичного сп`яніння.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №502714 від 04.11.2025; рапорт інспектора ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтинанта поліції Владислава Майченка; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідка начальника САП Наталії Заремби; диск з відеозаписом.
Судом встановлено, що зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме щодо факту відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яіння ОСОБА_1 .
Так, на відео відображені події, які мали місце в м. Білгород-Дністровському, а саме виклик швидкої, та питаннями поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння.
Зокрема, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє про те, що погано себе почуває, вживає таблетки, поступово осувається, згодои його забирає швидка. Проте цим відео не підтверджується сам факт відмови ОСОБА_1 від проходженя огляду на стан сп`яніння.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що матеріали справи не містять факту відмови ОСОБА_1 від проходженя огляду на стан сп`яніння.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Суд зобов`язаний дотримуватись принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таку ж позицію висловив Верховний суд у справі №463/1352/16-а.
Суд вважає, що позарозумними сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як таких що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Таку ж позицію висловив Верховний суд в постанові Касаційного кримінального суду від 09 квітня 2020 року у справі № 761/43930/17, де зазначив, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1ст.130 КУпАП як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності. Інші докази не вказують на беззаперечне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в передбаченому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, яка передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, ч.1 ст. 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Ірина БРАТКІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua