Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 грудня 2025 р.
Справа: №495/4895/25
Суддя: Братків І. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2025 рокуСправа № 495/4895/25
Номер провадження 3/495/1667/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИЛА:
01.07.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №374406 від 27.06.2025 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 27.06.2025 о 18:25 год. в с. Староказаче, по вул. Лесі Українки керував мотоблоком з причепом в стані алкогольного сп?яніння, порушив повторно протягом року, на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння, зафіксовано на боді камеру 38, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує Т3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такі дії ОСОБА_1 органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив сам факт вчинення ним правопорушення, пояснив, що йому пропонували пройти тест, не відмовився, казав патрульним, що не вживає взагалі, погодився на алкотестер, який показав, що водій в стані алкогольного сп`яніння, але такого не могло бути, потім повторно запропонував показати сертифікат на цей драгер. Коли йому запропонували пройти перевірку в лікарні він погодився проїхати в лікарню. Йому повідомили про необхідність проїхати в лікарню в м. Білгороді-Дністровському. Проте він віз гуманітарну допомогу пенсіонерам і не міг все це залишити щоб проїхати в лікарню районний центр і сказав, що може поїхати в лікарню в с. Старокозачому, яка ближче і точно знає, що там точно можна пройти відповідні обстеження.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю, з таких міркувань.
Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Відповідно до пункту 2.9А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачає адміністративну відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №374406 від 27.06.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.06.2025; рапортоінспектора Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта Карауш Д.В. від 27.06.2025; довідку видану старшим інспектором САП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції Ліною Петреченко від 30.06.2025 про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відомостями ІПНП «Цунамі», протягом поточного календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 23.05.2025 №495/2586/25 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн. та позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік; відеозаписом працівників поліції, а також іншими матеріалами справи.
Досліджуючи у судовому засіданні відеоматеріали судом було встановлено, що на диску наданому працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення знаходиться 2 відео:
1 відео - 27.06.2025 о 18:29 год., яке зроблене всередині поліцейського автомобіля і на якому відображено рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку працівниками поліції;
2 відео - 27.06.2025 о 18:43 год. на якому вже зафіксовано спілкування працівниками поліції з ОСОБА_1 та пропозиція пройти медичний огляд.
Тобто, в матеріалах справи відсутні 14 хвилин між першим та другим відео.
З метою повного та всебічного розгляду справи судом було надіслано запит до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з проханням надати повне відео за 27.06.2025 з 18:29 год до 18:43 год.
10.12.2025 на електронну пошту суду від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надіслано лист, про те, що відповідно до наказу МВС №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. У зв?язку з вищевказаним, надати копію запису з подією, яка мале місце 27.06.2025 року не надається можливим.
Судом встановлено, що зафіксовані на відеозаписі події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відсутні 14 хв. між першим та другим відео.
Згідно пояснень ОСОБА_1 він не відмовлявся проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а наполягав на проведення такого найближчому медичному закліді - в лікарні в с. Старокозачому.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно п.п. 2, 6, 7 розділу 1 вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порушення зазначених вимог, поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Також, не ознайомлено його із направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім цього, відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Також жодного іншого доказу, який би підтверджував винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП до суду не надано, отже наведені вище докази не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Суд зобов`язаний дотримуватись принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таку ж позицію висловив Верховний суд у справі №463/1352/16-а.
Суд вважає, що позарозумними сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як таких що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Таку ж позицію висловив Верховний суд в постанові Касаційного кримінального суду від 09 квітня 2020 року у справі № 761/43930/17, де зазначив, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП (керування в стані сп`яніння повторно протягом року), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності. Інші докази не вказують на беззаперечне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в передбаченому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, яка передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, ч. 1 ст. 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Ірина БРАТКІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua