Постанова від 01 січня 2026 р. у справі №922/2290/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/2290/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" (вх.№2044Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 (повний текст рішення складено та підписано 05.09.2025 суддею Хотенцем П.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

до Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова", м. Харків,

про стягнення 215218,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" про стягнення 215218,46 грн, з яких: 204313,63 грн - донарахування за актом про порушення №121871 від 25.11.2022, до якого увійшло 170261,36 грн тарифної складової та 34052,27 грн ПДВ 20%;10904,83 грн - збитки з оплати експертного дослідження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлене ним під час проведення, як оператором системи розподілу, технічної перевірки за об`єктом відповідача за адресою: м.Харків, пров.Театральний, 12, порушення, передбаченого підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, яке відповідно до пунктів 8.24, 8.4. ПРРЕЕ є підставою для здійснення нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а саме: втручання в роботу приладу обліку №076563 для зміни показів шляхом влаштування пристрою не передбаченим заводом виробником, що відповідно до пунктів 8.2.5., 8.4.4 ПРРЕЕ зафіксовано актом про порушення від 25.11.2022 №121871 та підтверджено висновком експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.03.2024 №23-6550 та стало підставою у відповідності до п.8.2.6 ПРРЕЕ для розгляду акту про порушення за результатами експертного дослідження на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення 21.06.2024 із прийняттям Комісією за результатами відповідного розгляду рішення, оформленого протоколом від 21.06.2024№ 121871, яким відповідно до пункту 8.4 Правил ПРРЕ визначено обсяг недорахованої електричної енергії за період з 25.11.2021 по 24.11.2022, який становить 37231 кВт/год. вартістю 204313,63 грн та на вказану суму відповідачеві виставлено відповідний рахунок, який у порушення пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, не сплачено. Також позивач вказує на те, що за проведене у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз дослідження приладу обліку електричної енергії СТ-ЭА05 завод. №016563, позивачем сплачено згідно з виставленим експертною установою рахунком №23-6550 (53) від 27.12.2023 - 10904,83 грн, що відповідно до протоколу Комісії від 21.06.2024 №121871 є витратами позивача на проведене дослідження, на сплату яких він виставив відповідачеві рахунок №Х4109_202403_ЭС2, із направленням поштою після проведення комісії з розгляду актів порушення, який залишився несплаченим.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м.Харкова" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 215218,46 грн, з яких: 204313,63 грн - донарахування за актом про порушення №121871 від 25.11.2022, 170261,36 грн - тарифна складова, 34052,27 грн - ПДВ 20%, а також 10904,83 грн - збитків з оплати експертного дослідження та 3028,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

Рішення обґрунтовано доведеністю складеним позивачем у відповідності до вимог 8.2.5. ПРРЕЕ актом про порушення від 25.11.2022 №121871 та висновком проведеного відповідно до вимог 8.4.4 ПРРЕЕ експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституті судових експертиз від 01.03.2024 №23-6550 порушення відповідачем підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ та правомірністю визначення рішенням Комісії позивача з розгляду актів про порушення, прийнятим згідно з вимогами пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі зазначеного акта та експертного дослідження, оформленим протоколом від 21.06.2024 №121871 вартості неблікованого обсягу електричної енергії, яку не сплачено відповідачем, а також витрат позивача на проведене експертне дослідження, які підлягають покладенню на відповідача, виставлення позивачем відповідних рахунків та їх несплату у встановлений пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ строк.

Відповідач - Громадська організація "Оперативно-рятувальна служба м.Харкова", подала на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, на неврахування судом першої інстанції того, що Громадська організація "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, з огляду на те, що на час подання позову вже не була власником нерухомого майна, на якому встановлено спірний лічильник, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 07.08.2020, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Самощенко О.А., продала нежитлову будівлю, літ. «А-2», загальною площею 287,4 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, пров. Театральний,12 (реєстраційний номер 2080211763101) Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 21236830).

Також відповідач зазначив про порушення судом першої інстанції його прав як учасника справи васлідок неповідомлення про її розгляд, оскільки він, знаходячись за місцем реєстрації, жодних повісток про виклик до суду або примірників позову, не отримував, а про оскаржуване рішення дізнався випадково під час ознайомлення з відомостями реєстру судових рішень та пошуку у розділі «стан справи» на веб порталі "Судова влада", і на сьогоднішній день не отримав повний текст цього рішення.

Крім цього, відповідач зазначив про неврахування судом першої інстанції того, що в акті про порушення від 25.11.2022 №121871 та в акті технічної перевірки або заміни засобів комерційного обліку від 25.11.2022 №0749 позивач зазначив відомості про встановлення ним факту навності на приладі обліку непошкоджених пломб, встановлених позивачем ще в процесі повірки лічильника, що проводилась згідно з регламентними вимогами у 2018 році, з чого можна зробити висновок поза розумного сумніву про те, що відповідач жодним чином не міг самостійно втручатися в роботу лічильника, адже, самостійно його не вскривав та не міг встановити непередбачене заводом - виробником обладнання, а, якщо таке обладнання і було встановлене, то це можливо було зробити лише повноважним особам АТ «Харківобленерго» після вилучення лічильника на повірку у 2018 році, хоча в цей період відповідно до складених позивачем актів жодних порушень не виявлено.

Також, посилаючись на положення статті 1166 Цивільного кодексу України, якою загальною умовою відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди визначено склад цивільного правопорушення, який включає: шкоду, протиправну поведінку, причинний зв`язок між шкодою та потиправною поведінкою, вину, відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог про стягнення спірної суми майнової шкоди через недоведеність порушення відповідачем вимог пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, та, як наслідок, вини відповідача щодо заподіяння матеріальної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 для розгляду справи №922/2290/25 сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" (вх.№2044Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025, у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Білоусової Я.О., для розгляду справи №922/2290/25 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В.

04.11.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 12874), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Зокрема, позивач зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо того, що Громадська організація "Оперативно-рятувальна служба м.Харкова" не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, з огляду на те, на час подання позову вже не була власником нерухомого майна, на якому встановлено спірний лічильник, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 07.08.2020, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Самощенко О.А., продала нежитлову будівлю, літ «А-2», загальною площею 287, 4 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, пров Театральний, 12 (реєстраційний номер 2080211763101) Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт Компані ЛТД», оскільки:

- по - перше, розподіл електричної енергії позивачем відповідачу здійснюється на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №6-3968с від 01.01.2019, за умовами якого відповідно підписаної заяви - приєднання, відповідач приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії №6-3968с від 22.07.1992, у додатку №3.1. до якого погоджено перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку, де у стовпці 2 зазначено, що прилад обліку встановлено у приміщенні споживача в офісному приміщенні за адресою: м.Харків, пров.Театральний, 12 (стовпці 4), у той час як інших об`єктів електроспоживання у договорі не погоджувалось, а пунктом 6.2 цього договору передбачено, що у разі зміни користувача об`єкта або припинення користування ним споживач зобов`язаний письмово повідомити оператора системи (позивача) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування, але будь-яких повідомлень, заяв чи інших документів, на виконання вказаного пункту договору від відповідача не надходило та останній, як протягом 2019 року, так і до теперішнього часу, надавав звіти про обсяги розподіленої електричної енергії саме за вказаним об`єктом електропостачання, що свідчить про дію договірних відносин між сторонами за вказаним договором.

- по-друге, відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ 09.012.2023 позивачем проведено засідання Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок виявленого факту порушення у присутності керівника споживача -Куліша Ю.О., яким у графі протоколу рішення Комісії від 09.01.2023 № 1 «Зауваження та пояснення представника споживача» зазначено лише:«Я не згоден з порушенням акту.Прошу направити прилад обліку на незалежну експертизу» та будь-яких інших заперечень , у тому числі стосовно відсутності права власності на нежитлову будівлю керівником відповідача не надавалось;

- по - третє, відповідно до Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, прибудови позначаються літерами та алфавітним порядком. Літерування починається з основного будинку. Літерні позначення присвоюються під час технічної інвентаризації з метою ідентифікації окремих будівель або їх частин у межах цілісного майнового комплексу, а, якщо будівля має окремі нежитлові приміщення, їх нумерація може здійснюватися у вигляді літер, що додаються до номера будівлі, наприклад, №А-1, № А-2, № А-3…, у той час як за даними позивача, відповідач для укладення договору про постачання електричної енергії надав реєстраційне посвідчення на будинок, який належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам, і організаціям, яким підтверджено право власності за відповідачем на весь будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в місті Харкові по пров. Театральному, 12, у той час як доданий до апеляційної скарги договір купівлі-продажу від 07.08.2020 підтверджує відчуження лише частину будівлі, позначеної літерою «А-2» та не спростовує наявність права власності/користування на інші будівлі у вказаному будинку.

Також позивач зазначив про суперечність вимогам чинного законодавства доводів відповідача щодо того, що зазначені позивачем в акті про порушення від 25.11.2022 №121871 та в акті технічної перевірки або заміни засобів комерційного обліку від 25.11.2022 № 0749 відомості про встановлення ним факту навності на приладі обліку непошкоджених пломб, встановлених позивачем ще в процесі повірки лічильника, що проводилась згідно з регламентними вимогами у 2018 році підтверджують поза розумним сумнівом те, відповідач жодним чином не міг самостійно втручатися в роботу лічильника , адже самостійно його не вскривав та не міг встановити непередбачене заводом виробником обладнання, а якщо таке обладнання і було встановлено, то це можливо було зробити лише повноважним особам АТ «Харківобленерго» після вилучення лічильника на повірку у 2018 році, хоча в цей період відповідно до складених позивачем актів жодних порушень не виявлено.

При цьому позивач вказує на те, що відповідно до п. 7.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії методологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) у складі вузлів обліку здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері метрології, у той час як за положеннями вказаного Закону повірка ЗВТ проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосування національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономіки та провадять метрологічну діяльність та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ, і позивач не відноситься до жодної із вказаних організацій.

Відповідно до п. 7.1.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані ЗВТ , що перебувають в експлуатації , на періодичну повірку, тоді як для приладу обліку відповідача передбачено конкретний міжповірочний інтервал -10 років.

Разом з цим п. 7.1.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт(зокрема, демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ покладається на його власника, у той час як відповідно до відомостей, що наявні у базі даних АТ «Харківобленерго» та підтверджується у тому числі наданим відповідачем Актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку та заміни приладів обліку до 1 кВ № 004694 від 04.06.2018, лічильник № 016563 є власністю відповідача і зазначений акт підтверджує зняття та передачу вказаного лічильника саме власнику-відповідачеві для проведення періодичної повірки засобу обліку в уповноважених метрологічних центрах.

З урахуванням наведеного позивач зазначає , що враховуючи те, що ним було лише знято лічильник СТ-ЭА05 заводський номер 016563 та передано саме відповідачеві для подальшого проведення метрологічної перевірки, твердження відповідача щодо можливого встановлення в цей засіб обліку непередбаченого заводом виробником обладнання саме повноважними особам АТ «Харківобленерго» після вилучення лічильника на повірку у 2018 році, суперечать як нормам чинного законодавства, так і наявним матеріалам справи, враховуючи надання документів безпосередньо відповідачем до апеляційної скарги.

Крім цього позивач зазначив про суперечність матеріалам справи доводів відповідача щодо того, що в акті про порушення ПРРЕЕ від 25.11.2022 № 121871 зазначено відомості про встановлення позивачем факту наявності на приладі обліку СТ-ЭА05 заводський номер 016563 непошкоджених пломб, встановлених позивачем ще в процесі повірки лічильника, оскільки на 2 аркуші вказаного Акту в п. 2 зазначено лише перелік пломб, наявних під час складання документа, а саме: пломби встановлені на шафі обліку № № 10375007, 10375008 та на клемній кришці лічильника-пломби 10375006 і при цьому будь-які відомості щодо їх пошкодження чи непошкодження в Акті відсутні. Пломби були зняті та упаковані у сейф пакет SH001289.

Крім цього позивач зазначає про відсутність підстав для прийняття судом доданих до апеляційної скарги документів, оскільки вони не надавались суду першої інстанції , а тому є новими доказами, які відповідно до положень ч. 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції лише разі надання скаржником доказів неможливості їх надання суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали, чого відповідачем не зроблено.

10.12.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 14287), в яких він зазначив, зокрема, про неналежність та неправомірність основного доказу у справі- експертного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.03.2024№ 23-6550, з огляду на те, що в порушення вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України, складено як непередбачений чинним законодавством документ під назвою «електронний висновок експерта», а паперова копія вказаного документа, яка міститься у матеріалах справи, не прошита та не завірена належним чином у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України та викликає обґрунтовані сумніви щодо її автентичності/відповідності оригіналу.У матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності у судового експерта, який склав зазначений висновок, - О. Рогалевича ліцензованого(сертифікованого) робочого міста в системі електронного документообігу експертної установи, що не дає можливості вважати, що саме ним на електронний документ «Електронний висновок експерта» № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження» було накладено власний кваліфікований підпис. Крім цього відповідач зазначив, що всупереч вимог ч. 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у вступній частині відсутній запис про те, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, а також інформація про те, що експертне дослідження підготовлено для подання до суду .

Також відповідач зазначив, що в порушення п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в паперовй копії зазначеного висновку експретного дослідження в заключній частині відсутній підпис судового експерта та відбиток печатки експертної установи та в порушення вимог статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» , яка підставами проведення судової експертизи визначає відповідне судове рішення, рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб, у вказаній копії експертного дослідження та в інших матеріалах справи відсутня інформація щодо укладення між позивачем та експертною установою відповідного договору на проведення експертного дослідження з переліком питань, які підлягають вирішенню, а також об`єктів дослідження.

Крім цього відповідач зазначив, що в порушення вимог пункту 2.2. та п. 4.11.Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в паперовій копії зазначеного експертного дослідження та у матеріалах справи відсутні відомості про наявність дозволу на пошкодження(знищення) об`єкта дослідження або його частини.

16.12.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 14463, в яких він зазначив про недопустимість врахування письмових пояснень відповідача по справі, поданих 10.12.2025, оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань незаконності ухваленого оскаржуваного рішення в частині невідповідності висновку експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження нормам чинного законодавства, невідповідності форми чи змісту цього висновку та порушення експертом вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень чи Закону України «Про судову експертизу», а вказані письмові пояснення за своєю суттю є доповненням підстав, викладених в апеляційній скарзі, оскільки містять абсолютно нові доводи , які скаржник не заявляв до відкриття апеляційного провадження в частині непогодження з вказаним висновком експерта, а тому такі дії суперечать вимогам ч. 1 статті 266 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що доповнення або зміна апеляційної скарги допускається лише до відкриття апеляційного провадження.

Разом з цим позивач зазначив про безпідставність доводів письмових пояснень відповідача щодо дого, що в порушення вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України висновок експертного дослідження складено у непередбаченій чинним законодавством електронній формі, з огляду на положення статей 73, 96 Господарського процесуального кодексу України, за якими доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та одним із засобів доказування передбачено електронні докази, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.Разом з цим, відповідно до ч. 1, 2 статті 6, статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого або накладенням електронної печатки завершується створення електронного документа, у той час як оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"..

Також позивач зазначив про безпідставність доводів письмових пояснень відповідача щодо відсутності окремого підпису експерта про обізнаність з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, оскільки відповідно до п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 оформлення клопотання експерта, висновку експерта(експертів), додатків до нього та повідомлення про неможливість надання висновку в електронній формі здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису експерта із засвідченням його кваліфікованою електронною печаткою експертної установи (одноразово на кожному файлі). Експерт підписує весь висновок і кожен файл окремо -цей підпис(КЕП) охоплює вступну частину висновку і окремо файл з попередженням про відповідальність.Чинне законодавство не вимагає окремого фізичного підпису на сторінці про обізнаність про кримінальну відповідальність, якщо документ оформлений в електронній формі. Враховуючи особливості процесу підписання документів електронними підписами , а саме неможливість підписання окремо висновку та окремо щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність, довідка про обізнаність про кримінальну відповідальність надається на окремому аркуші, з відповідним електронним підписом експерта та є невід`ємною частиною цього висновку(абз 2 стор 2 Вступ висновку експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження від 01.03.2024).

З огляду на наведене позивач зазначив, що поданий ним висновок експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження від 01.03.2024 створений у системі електронного документообігу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та підписаний кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог статі 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також п. 4.23. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень є належним та допустимими доказом у справі та повністю відповідає вимогам законодавства щодо форми, способу створення та засвідчення електроних документів, що підтверджує його юридичну силу та допустимість у господарському процесі.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлгає задоволенню, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що розподіл електричної енергії Громадській організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" (відповідачу, споживачу) здійснюється на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-3968с від 01 січня 2019 року, до умов якого відповідно підписаної заяви - приєднання, відповідач приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії № 6-3968с від 22 липня 1992 року з додатками що є його невід`ємною частиною.

При проведенні технічної перевірки вузлів обліку споживача - Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова", за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 12 (споживач за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-3968с), уповноваженими представниками Акціонерного товариства "Харківобленерго": інспектором СКО Король О.С (службове посвідчення № 2021/1481), інспектором СКО Троценко О.В. (службове посвідчення № 2021/2034), старшим інспектором СКО Гуцулюк К.С (службове посвідчення № 2021/615), старшим інспектором Кривцовим О.О. (службове посвідчення № 2021/613) у присутності Куліш Ю.О. були виявлені втручання в роботу приладу обліку № 076563 для зміни показів шляхом влаштування пристрою не передбаченим заводом виробником.

Відповідно до додатку № 8 до договору, електроустановка, прилад обліку електричної енергії знаходиться в зоні балансової належності саме споживача, за яку він несе відповідальність та є власником цієї електроустановки (пункт 2.3.4 ПРРЕЕ).

По факту виявленого порушення відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ представниками позивача було складено Акт про порушення ПРРЕЕ №121871 від 25 листопада 2022 року.

Матеріали справи свідчать про те, що Акт про порушення складений з додержанням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, а саме: акт складений у присутності Куліша Ю.О. - командира Оперативно- рятувальної служби м. Харкова, в акті зазначений зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ та вхідні дані, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. Відповідач із актом про порушення ознайомлений, примірник акту отримав.

На вимогу пункту 8.4.4 ПРРЕЕ, яким встановлено, що факт пошкодження засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією яка має право на її проведення відповідно до законодавства, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено експертне дослідження приладу обліку електричної енергії СТ-ЭА05 завод. № 016563.

Висновком комплексного експертного дослідження № 23-6550 від 01 березня 2024 року встановлено, що в наданому на дослідження приладі обліку електричної енергії СТ-ЭА05 завод. № 016563 встановлені сторонні радіоелектронні пристрої, що не передбачені заводом-виробником і за допомогою яких може здійснюватися шунтування переходу база-емітер транзистора УТ6 електролічильника, що призводить до припинення обліку спожитої електричної енергії. Після зняття шунгування облік електричної енергії відбувається у штатному режимі.

З матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2024 повідомленням про проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення № 56РРЕ/22-1250 споживача було повідомлено про час та дату проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення. У відповідь на повідомлення Командиром ГО "Оперативно-Рятувальної служби м. Харкова" надійшов лист № 31 від 22 травня 2024 року з клопотанням про перенесення засідання комісії на 21 червня 2024 року.

За результатами експертизи, відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, без участі споживача товариством проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення, за результатами якої, Протоколом № 121871 від 21 червня 2024 року внаслідок виявленого факту порушення, визначено обсяг недорахованої електричної енергії за період з 25 листопада 2021 року по 24 листопада 2022 року (період донарахування встановлений відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ ), а саме: порушення ПРРЕЕ зафіксоване в акті № 121871 відповідає підпункту 3 пункту 8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ та складає 37 231 кВт/год. що згідно виданого споживачу рахунку становить 204313,63 грн.

Період розрахунку донарахування з 25 листопада 2021 року по 24 листопада 2022 року (у дванадцять календарних місяцях, що передували дню виявленого порушення) визначено відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, яким передбачено дії споживача, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системі під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника

Як вже було зазначено вище, у лічильнику СТ-ЭА05 завод. № 016563 встановлені сторонні радіоелектронні пристрої, що не передбачені заводом- виробником і за допомогою яких може здійснюватися шунтування переходу база-емітер транзистора УТ6 електролічильника, що призводить до припинення обліку спожитої електричної енергії. Після зняття шунгування облік електричної енергії відбувається у штатному режимі.

Матеріали справи свідчать про те, що сума донарахувань у розмірі кВт/год. відображена у рахунку № 3968 на оплату акта порушень за березень 2024, який Громадській організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" направлено поштою 24 червня 2024 року.

Також, за проведене у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз дослідження приладу обліку електричної енергії СТ-ЭА05 завод. № 016563, позивачем сплачено згідно рахунку № 23-6550 (53) від 27 грудня 2023 року - 10904,83 грн, що відповідно протоколу № 121871 від 21 червня 2024 року є витратами товариства на проведене дослідження.

Рахунок №Х4109_202403_ЭС2 був направлений Громадській організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" поштою після проведення комісії з розгляду актів порушення.

На даний час, рахунок залишений Громадською організацією "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" не сплаченим.

З огляду на наведені обставини позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед Акціонерним товариством "Харківобленерго" складає 215218,46 грн, з яких: 204313,63 грн донарахування по Акту про порушення №121871 від 25 листопада 2022 року, 170261,36 грн тарифна складова, 34052,27 грн ПДВ 20%, а також 10904,83 грн збитків по оплаті експертного дослідження.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії" затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), в редакції чинній, станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, як договір про надання послуг з розподілу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

За змістом пп. 1, 4, 5, 6, 19, 20 п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За змістом п.8.1.1 ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Відповідно до п. 2.3.3 ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Згідно із п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Як вказано в підп.12 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ, оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Пунктом 8.4.4. ПРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою

W доб = P · t доб · K в,(4)

де P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).

У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;

K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Згідно з п.п. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

З вищенаведеного Протоколу комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ вбачається дотримання наведених положень щодо застосування формули нарахування вартості недооблікованої електроенергії, а також відсутні заперечення відповідача щодо правильності обчислення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Підпунктом 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процессу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". У рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), зазначено, що суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 18.04.2023 у справі № 909/952/21.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актом про порушення, оскільки з цих доказів в сукупності з іншими доказами у справі протоколом засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" від 10.08.2023 № 009749 по розгляду Акту про порушення споживачем ПРРЕЕ вчинення позивачем порушення ПРРЕЕ, за яке оспорюваним рішенням відповідача позивачу донараховано вартість недооблікованої електроенергії

З наведених вище обставин вбачається дотримання встановленого пунктами 8.2.5., 8.2.6., 8.4.4. Правил ПРРЕЕ порядку оформлення фіксації виявленого порушення визначення обсягу необлікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення та висновку експертизи, з огляду на те, що виявлене порушення пов`язане з втручанням в роботу засобу обліку , а також порядку донарахування на підставі Акту про порушення та висновку експертизи спірної вартості недооблікованої електроенергії та виставлення відповідного рахунку і його несплату у встановлений п. 8.2.7. ПРРЕЕ строк.

З вищенаведеного вбачається, що нарахування позивачем відповідачеві спірної суми вартості необлікованої електроенергії відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач відповідну суму не сплатив, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.

Спірна сума нарахування за недовраховану електроенергію,є платою за поставлену електричну енергію та розмір відповідного нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПРРЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

Аналогічна правова позиція щодо правової природи нарахування вартості недоврахованої електричної енергії викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.20 у справі № 910/17955/17.

Оскільки спірна сума нарахування за недовраховану електроенергію за своєю правовою природою є платою за поставлену електричну енергію, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення статті 1166 Цивільного кодексу України, якою врегульовано загальні пістави відповідальності за завдану матеріальну шкоду.

Також колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що Громадська організація "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, з огляду на те, на час подання позову вже не була власником нерухомого майна, на якому встановлено спірний лічильник, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 07.08.2020 , посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Самощенко О.А., продала нежитлову будівлю літ «А-2» загальною площею 287, 4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пров Театральний, 12 (реєстраційний номер 2080211763101) Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт Компані ЛТД»,оскільки, як обґрунтовано зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу:

- Розподіл електричної енергії позивачем відповідачу здійснюється на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 6-3968с від 01.01.2019, за умовами якого відповідно підписаної заяви - приєднання, відповідач приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії № 6-3968с від 22.07.1992 , в Додатку № 3.1. до якого погоджено перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку, де у стовпці 2 зазначено, що прилад обліку встановлено у приміщенні споживача в офісному приміщенні за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 12 (стовпці4), у той час як інших об`єктів електроспоживання у Договорі не погоджувалось, а п. 6.2. цього Договору передбачено, що у разі зміни користувача об`єкта або припинення користування ним споживач зобов`язаний письмово повідомити Оператора системи(позивача) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування, але будь-яких повідомлень, заяв чи інших документів, на виконання вказаного пункту договору від відповідача не надходило, що свідчить про дію договірних відносин між сторонами за вказаним Договором.

- Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ 09.012.2023 позивачем проведено засідання Комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок виявленого факту порушення у присутності керівника споживача -Куліша Ю.О., яким у графі протоколу рішення Комісії від 09.01.2023 № 1 «Зауваження та пояснення представника споживача» зазначено лише:«Я не згоден з порушенням акту.Прошу направити прилад обліку на незалежну експертизу» та будь-яких інших заперечень , у тому числі стосовно відсутності права власності на нежитлову будівлю керівником відповідача не надавалось.

- Відповідно до Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, прибудови позначаються літерами та алфавітним порядком .Літерування починається з основного будинку.Літерні позначення присвоюються під час технічної інвентаризації з метою ідентифікації окремих будівель або їх частин у межах цілісного майнового комплексу, а якщо будівля має окремі нежитлові приміщення, їх нумерація може здійснюватися у вигляді літер, що додаються до номера будівлі, наприклад № А-1, № А-2, № А-3…, а тому посилання на відчуження за договором купівлі-продажу від 07.08.2020 про відчуження підтверджує відчуження лише частину будівлі, позначеної літерою «А-2» може спростовувати наявність права власності /користування на інші будівлі у вказаному будинку.Разом з цим, як обґрунтовано зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, в даному випадку відсутніпідстав для прийняття судом доданих до апеляційної скарги нових доказів- документів, які не надавались суду першої інстанції, у тому числі зазначеного Договору купівлі-продажу, оскільки відповідно до положень ч. 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України такі докази можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції лише разі надання скаржником доказів неможливості їх надання суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали, чого відповідачем не зроблено.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо того, що зазначені позивачем в акті про порушення від 25.11.2022 №121871 та в акті технічної перевірки або заміни засобів комерційного обліку від 25.11.2022 № 0749 відомості про встановлення ним факту навності на приладі обліку непошкоджених пломб, встановлених позивачем ще в процесі повірки лічильника, що проводилась згідно з регламентними вимогами у 2018 році підтверджують поза розумним сумнівом те, відповідач жодним чином не міг самостійно втручатися в роботу лічильника , адже самостійно його не вскривав та не міг встановити непередбачене заводом виробником обладнання, а якщо таке обладнання і було встановлено, то це можливо було зробити лише повноважним особам АТ «Харківобленерго» після вилучення лічильника на повірку у 2018 році, хоча в цей період відповідно до складених позивачем актів жодних порушень не виявлено.

В даному випадку порушення ПРРЕЕ, за яке позивачем нараховано спірну вартість необлікованої електричної енергії не пов`язане з порушенням цілісності пломб, а полягало у втручанні в роботу засобу обліку, що є окремим порушенням, передбаченим пп. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 7.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії методологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) у складі вузлів обліку здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері метрології, у той час як за положеннями вказаного Закону повірка ЗВТ проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосування національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономіки та провадять метрологічну діяльність та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ, і позивач не відноситься до жодної із вказаних організацій.

Відповідно до п. 7.1.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані ЗВТ , що перебувають в експлуатації , на періодичну повірку, тоді як для приладу обліку відповідача передбачено конкретний міжповірочний інтервал -10 років.

Разом з цим п. 7.1.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт(зокрема, демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ покладається на його власника, у той час як відповідно до відомостей, що наявні у базі даних АТ «Харківобленерго» та підтверджується у тому числі наданим відповідачем Актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку та заміни приладів обліку до 1 кВ № 004694 від 04.06.2018, лічильник № 016563 є власністю відповідача і зазначений акт підтверджує зняття та передачу вказаного лічильника саме власнику-відповідачеві для проведення періодичної повірки засобу обліку в уповноважених метрологічних центрах.

З урахуванням наведеного, як правомірно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, враховуючи те, що ним було лише знято лічильник СТ-ЭА05 заводський номер 016563 та передано саме відповідачеві для подальшого проведення метрологічної перевірки, твердження відповідача щодо можливого встановлення в цей засіб обліку непередбаченого заводом виробником обладнання лише повноважними особам АТ «Харківобленерго» після вилучення лічильника на повірку у 2018 році, суперечать як нормам чинного законодавства, так і наявним матеріалам справи, враховуючи надання документів безпосередньо відповідачем до апеляційної скарги.

Крім цього колегія суддів погоджується з доводами відзиву позивача на апеляційну скаргу про суперечність матеріалам справи доводів відповідача щодо того, що в акті про порушення ПРРЕЕ від 25.11.2022 № 121871 зазначено відомості про встановлення позивачем факту наявності на приладі обліку СТ-ЭА05 заводський номер 016563 непошкоджених пломб, встановлених позивачем ще в процесі повірки лічильника, оскільки на 2 аркуші вказаного Акту в п. 2 зазначено лише перелік пломб, наявних під час складання документа, а саме: пломби встановлені на шафі обліку № № 10375007, 10375008 та на клемній кришці лічильника-пломби 10375006 і при цьому будь-які відомості щодо їх пошкодження чи непошкодження в Акті відсутні.Пломби були зняті та упаковані у сейф пакет SH001289.

Крім цього колегія суддів погоджується з доводами позивача про недопустимість врахування письмових пояснень відповідача по справі, поданих 10.12.2025, оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань незаконності ухваленого оскаржуваного рішення в частині невідповідності висновку експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження нормам чинного законодавства, невідповідності форми чи змісту цього висновку та порушення експертом вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень чи Закону України «Про судову експертизу», а вказані письмові пояснення за своєю суттю є доповненням підстав, викладених в апеляційній скарзі, оскільки містять абсолютно нові доводи , які скаржник не заявляв до відкриття апеляційного провадження в частині непогодження з вказаним висновком експерта, а тому такі дії суперечать вимогам ч. 1 статті 266 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що доповнення або зміна апеляційної скарги допускається лише до відукриття апеляційного провадження.

Разом з цим позивач правомірно зазначив про безпідставність доводів письмових пояснень відповідача щодо дого, що в порушення вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України висновок експертного дослідження складено у непередбаченій чинним законодавством електронній формі, з огляду на положення статей 73, 96 Господарського процесуального кодексу України, за якими доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та одним із засобів доказування передбачено електронні докази, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.Разом з цим, відповідно до ч. 1, 2 статті 6, статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого або накладенням електронної печатки завершується створення електронного документа, у той час як оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"..

При цьому колегія суддів враховує положення статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", якою передбачено, що юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а також те, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Також позивач зазначив про безпідставність доводів письмових пояснень відповідача щодо відсутності окремого підпису експерта про обізнаність з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків,оскільки відповідно до п. 4.22 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в редакції Наказу Міністерства юстиції України ід 26.12.2012 № 1950/5 оформлення клопотання експерта, висновку експерта(експертів), додатків до нього та повідомлення про неможливість надання висновку в електронній формі здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису експерта із засвідченням його кваліфікованою електронною печаткою експертної установи (одноразово на кожному файлі).Таким чином, експерт підписує весь висновок і кожен файл окремо -цей підпис(КЕП) охоплює вступну частину висновку і окремо файл з попередженням про відповідальність.Чинне законодавство не вимагає окремого фізичного підпису на сторінці про обізнаність про кримінальну відповідальність, якщо документ оформлений в електронній формі.Враховуючи особливості процесу підписання документів електронними підписами , а саме неможливість підписання окремо висновку та окремо щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність, довідка про обізнаність про кримінальну відповідальність надається на окремому аркуші, з відповідним електронним підписом експерта та є невід`ємною частиною цього висновку(абз 2 стор 2 Вступ висновку експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження від 01.03.2024).

З огляду на наведене позивач правомірно зазначив, що поданий ним висновок експерта № 23-6550 експертного електротехнічного дослідження від 01.03.2024 створений у системі електронного документообігу Одеського науково-дослідному інституті судових експертиз та підписаний кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог статі 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також п. 4.22. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень є належним та допустимими доказом у справі та повністю відповідає вимогам законодавства щодо форми, способу створення та засвідчення електроних документів, що підтверджує його юридичну силу та допустимість у господарському процесі.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо розгляду справи за відсутності його належного повідомлення з огляду на наступне.

Як правомірно зазанчив суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

В зазначеній ухвалі у відповідності до вимог ч. 8 ст 165, п. 8 ч. 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня врученння вказаної ухввали ухвлі

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідач до суду не надавав.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було, проте відповідно до ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а оскаржуване рішення ухвалено при дотриманні норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна