Постанова від 26 листопада 2025 р. у справі №751/5692/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 листопада 2025 р.

Справа: №751/5692/25

Суддя: Яременко І. В.

Справа№751/5692/25

Провадження №3/751/2072/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Яременко І.В.

з участю захисника - адвоката Чикилевської О.В.,

розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №364016 від 17.06.2025 слідує, що ОСОБА_1 16.06.2025 о 23 годині 43 хвилині в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 6, керував легким персональним електричним транспортним засобом двоколісним, який оснащений та приводиться в рух виключно електричним тяговим двигуном ELEEK Atom потужністю НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. На вимогу працівників поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Захисник – адвокат Чикилевська О.В. у судовому засіданні вказала, що 16.06.2025 ОСОБА_1 керував електровелосипедом, який не є транспортним засобом в контексті ст. 130 КУпАП. Встановлений на велосипеді механічний або електричний двигун не переводить його в категорію механічних транспортних засобів. Відповідно до видаткової накладної №02-03 від 25.03.2024 на електровелосипед «ELEEK Atam» він не являється механічним транспортним засобом та не являється мопедом, а є електровелосипедом з потужністю двигуна 250 Вт. Чинним законодавством не передбачено обов`язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт згідно ПДР отримувати посвідчення водія, отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП. Вважає, що поліцейський мав скласти протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.127 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує велосипедом у стані алкогольного сп`яніння. Просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши адвоката Чикилевську О.В., дослідивши матеріали справи, відеозапис, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до технічних характеристик, електровелосипед ELEEK Atam має потужність 250 Вт. Відомості про те, що ОСОБА_1 керував іншим транспортним засобом, у матеріалах справи відсутні.

Термін "транспортний засіб" означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для механічних транспортних засобів. Розмежування поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. До механічних транспортних засобів можуть бути віднесені електровелосипеди та електромопеди з потужністю від 3 до 4 кВт.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував електровелосипедом ELEEK Atam, який має потужність 250 Вт, що дорівнює 0,25 кВт. Тобто, враховуючи наведене електровелосипед ELEEK Atam маючи потужність 250 Вт, не є механічним транспортним засобом.

Крім того, Правила дорожнього руху взагалі не містять такого визначення як «легкий персональний електричний транспортний засіб двоколісний, який оснащений та приводиться у рух виключно електричним тяговим двигуном» та не відносять такий транспортний засіб до механічних, в розумінні положень Правил дорожнього руху, як помилково вважали працівники поліції.

Відповідно такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та свідчить про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» вказували про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а висунуте йому обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електровелосипед, як транспортний засіб, останній повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху, проте, на нього як водія електровелосипеда та подібних ним транспортних засобів, заборони, передбачені ст. 130 КУпАП, не розповсюджуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Чернігівського апеляційного суду від 07.11.2025 у справі №751/7418/25, яка є остаточною.

Відповідно наведені вище обставини, встановлені судом, беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху та свідчить про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази у сукупності поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 статті 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, 130, 247, 251, 252, 283, 284, 287-289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопрушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. В. Яременко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua