Рішення від 30 листопада 2025 р. у справі №495/7941/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7941/25

Номер провадження 2-о/495/268/2025

01 грудня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту припинення зобов`язання та скасування заборони відчуження на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт припинення зобов`язання, що виникло на підставі договору позики між заявницею та АКБ «Норд-Банк» у зв`язку з ліквідацією правонаступників кредитора та скасувати запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт усього мого майна ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , що накладені Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою за повідомленням б/н Білгород-Дністровської філії АКБ «Норд-Банк» від 15.11.1994 року, архівний запис № 28/1994 від 15.11.1994 року, перенос до оновленого Реєстру.

Стислий виклад позиції заявника

Заява обґрунтована тим, що у серпні 2025 року, під час звернення до приватного нотаріуса з метою перереєстрації на сина заявниці квартири, яка знаходиться у її власності, їй було повідомлено, що цього зробити не можливо, оскільки на все майно заявниці накладено заборону на відчуження та було рекомендовано звернутися до Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори, яка наклала цю заборону.

Під час звернення до Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори було підтверджено, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна дійсно є інформація про накладення заборони відчуження нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 8332917; зареєстровано: 25.12.2008 р. за № 8332917 реєстратором: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора, 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Героїв України, 12, (04849) 6-06-59; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 15.11.1994 р, Білгород-Дністровська філія АКБ «Норд Банк»; Власник: ОСОБА_1 ; додаткові дані: архівний запис № 28/1994 від 15.11.1994, перенос до оновленого Реєстру. Також було повідомлено, що арешт можна зняти лише за рішенням суду, вся документація вже передана на зберігання до архіву та рекомендовано звернутися до Одеського державного нотаріального архіву для початку з`ясування обставин накладення арешту.

08.08.25 заявницею до Одеського державного нотаріального архіву було направлено Заяву про надання інформації, на яку було отримано відповідь від 29.08.25, з якої вбачається, що заборону відчуження накладено завідувачем Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори ОСОБА_2 дійсно 15.11.94 лише стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі повідомлення банківської установи у зв`язку з наданням заявниці грошової позики на 30 років на будівництво квартири за зазначеною адресою.

28.09.25 заявницею до НБУ було направлено Електронне звернення про надання певної інформації щодо АКБ «Норд Банк» та його правонаступників. 01.10 25 від НБУ заявницею було отримано відповідь, з якої вбачається:

05.03.1997 Національний банк України зареєстрував зміни № 6 до статуту «НОРД БАНК», зареєстрованого у Національному банку України 26.02.1992 за № 87, у зв`язку зі зміною найменування Банку з «НОРД БАНК» на АК «Генеральний Інвестиційний Банк». Відповідно до внесених змін до пункту 1.1 зазначеного статуту АК «Генеральний Інвестиційний Банк» був повним правонаступником всіх прав та обов`язків «НОРД БАНК»;

??30.06.1998 Правління Національного банку України прийняло постанову № 252 «Про ліквідацію АК «Генеральний Інвестиційний Банк» (м. Одеса)»;

??29.08.2001 Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 205 «Про виключення акціонерного комерційного «Генерального інвестиційного банку» (м. Одеса) з Державного реєстру банків»;

??станом на 01.10.2025 Державний реєстр банків містить відомості про те, що АК «Генеральний Інвестиційний Банк» виключено з Державного реєстру банків;

??документи (справи) тимчасового (до 10 років включно) зберігання, зокрема, кредитні справи (кредитні/іпотечні договори) АК «Генеральний Інвестиційний Банк» на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.

Як зазначає заявниця нею у 1994 році дійсно було отримано зазначену позику, але у зв`язку з якимись негараздами у АКБ «Норд Банк» з початку 1995 року, у зв`язку з його реорганізацією, та у зв`язку з ліквідацією його правонаступника – АК «Генеральний Інвестиційний Банк», графік погашення заявницею було порушено з об`єктивних причин - відсутність кредитора та його правонаступників.

Але за весь період з 1994-го по 2025-й рік, заявниця жодного разу не отримувала від жодної установи жодного документа з вимогою погасити заборгованість за цією позикою. Заявниця у 2015 році зверталася до виконавчої служби з запитом про надання інформації про виконавчі провадження щодо неї та було отримано відповідь про відсутність таких.

Виходячи з наведеного, на сьогодні, на все нерухоме майно заявниці накладено арешт, незважаючи, що заборона на відчуження стосувалася лише квартири по АДРЕСА_2 , що вбачається з архівних документів. Тобто, на даний час порушується її право на розпорядження своїм майном, що регламентовано ст. 317, 319 ЦК України.

Накладена у 1994 році заборона відчуження нерухомого майна (арешт) підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше: накладення заборони, точніше - запис про заборону, на все майно є помилковим, оскільки, як вбачається з Заборони нотаріуса від 15 листопада 1994 року, заборона накладається лише на квартиру по АДРЕСА_2 .

По-друге: заборона по квартирі по АДРЕСА_2 (зараз - Вербний) також в свою чергу підлягає скасуванню на підставі ст. 609 ЦК України.

Відповідно ст. 609 ЦК України: зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Зазначена стаття поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

З урахуванням обставин у справі, положень статі 609 ЦК України, ліквідації юридичної особи позикодавця вважає, що зобов`язання по договору позики припинено з моменту ліквідації АК «Генеральний Інвестиційний Банк» у 2001 році, який був правонаступником АКБ «Норд Банк».

На підставі викладеного просить заяву задовольнити.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.10.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами окремого провадження.

У призначене по справі судове засідання сторони не з`явились, подавши заяви про проведення судового розгляду без їхньої участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 444440990 від 22.09.2025, на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 8332917, зареєстровано: 25.12.2008 за № 8332917 реєстратором: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення б/н, 15.11.1994, Білгород-Дністровська філія ВКБ «Норд Банк», об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, заявник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області (а.с. 5).

Згідно з повідомленням про видачу позички від 31.10.1994 Білгород-Дністровський філіал АКБ «Норд Банк» повідомив, що гр. ОСОБА_1 видана позичка у розмірі 30 мільйонів крб. строком на 30 років на будівництво квартири у жилій домовій ділянці, відведеній в АДРЕСА_2 на підставі рішення міськвиконкому м. Білгород-Дністровського № 1235 від 16.09.1993 та просив нотаріальні органи про накладення заборони на будови позичальника, зведені ним за рахунок виданої позички (а.с. 8).

Згідно заборони Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори від 15.11.1994 за реєстровим номером 28 завідувач Білгород-Дністровської нотаріальної контори Чухрай Т.Ю. на підставі ст. 70 Закону України «Про нотаріат» та повідомлення про видачу гр. ОСОБА_1 для будівництва квартири в будинку ЖБК у сумі 30 мільйонів крб наклала заборону відчуження квартири, розташованої в АДРЕСА_2 до повного погашення позички (а.с. 9).

Національний банк України своїм листом від 01.10.2025 № 27-0020/75439 повідомив заявницю, що 05.03.1997 Національний банк України зареєстрував зміни № 6 до статуту «НОРД БАНК», зареєстрованого у Національному банку України 26.02.1992 за № 87, у зв`язку зі зміною найменування Банку з «НОРД БАНК» на АК «Генеральний Інвестиційний Банк». Відповідно до внесених змін до пункту 1.1 зазначеного статуту АК «Генеральний Інвестиційний Банк» був повним правонаступником всіх прав та обов`язків «НОРД БАНК».

30.06.1998 Правління Національного банку України прийняло постанову № 252 2Про ліквідацію АК «Генеральний Інвестиційний Банк» (м. Одеса)».

29.08.2001 Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 205 «Про виключення акціонерного комерційного «Генерального інвестиційного банку» (м. Одеса) з Державного реєстру банків».

Станом на 01.10.2025 Державний реєстр банків містить відомості про те, що АК «Генеральний Інвестиційний Банк» виключено з Державного реєстру банків.

Також НБУ повідомив, що документи (справи) тимчасового (до 10 років включно) зберігання, зокрема, кредитні справи (кредитні/іпотечні договори) АК «Генеральний Інвестиційний Банк» на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися (а.с. 12-13).

З відповіді Відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 03.06.2015 № 03-20445 вбачається, що до відділу на виконання не надходило виконавчих документів, за якими боржником виступає ОСОБА_1 та станом на теперішній час на виконанні виконавчі провадження відсутні (а.с. 14).

Нормативно-правове обґрунтування, релевантна судова практика та висновки суду

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Метою встановлення факту припинення зобов`язання є необхідність скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна заявниці, що обмежує її права, як власниці нерухомого майна, при цьому, за відсутності повідомлення кредитора про погашення позики не може бути зняте в позасудовому порядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що встановлення факту припинення обтяження впливає на майнові права заявниці. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку скасування запису про заборону відчуження будинку в умовах ліквідації підприємства-обтяжувача, при цьому, встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, доцільно розглянути справу саме в порядку окремого провадження.

Наведені висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 13.06.2024 по справі № 333/8899/21.

Верховний Суд також у своїй постанові від 13 вересня 2023 року по справі за № 295/7291/20 зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, крім іншого, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.

У відповідності до положень ст. 74 закону України «Про нотаріат», нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір; смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя; відчуженням майна, переданого під виплату ренти; спливом строку, на який накладено заборону відчуження; рішенням суду; судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; в інших випадках, встановлених законодавством.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи, особа, на користь якої було здійснене обтяження – АКБ «Норд Банк», повним правонаступником якого був АК «Генеральний Інвестиційний Банк», який у 2001 році був виключений з Державного реєстру банків без правонаступництва - факт припинення зобов`язання знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 13.09.2023 по справі № 295/7291/20, в якій Верховний Суд також акцентував увагу, що відповідна Постанова Суду, якою було встановлено факт припинення іпотеки та скасовано запис про заборону відчуження на нерухоме майно є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.

Відтак, сплачений при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-5, 10, 76-81, 89, 258, 263-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту припинення зобов`язання та скасування заборони відчуження на нерухоме майно - задовольнити.

Встановити факт припинення зобов`язання, що виникло на підставі договору позики між ОСОБА_1 та АКБ «Норд-Банк» у зв`язку з ліквідацією правонаступників кредитора.

Скасувати запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт усього мого майна ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , що накладені Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою за повідомленням б/н Білгород-Дністровської філії АКБ «Норд-Банк» від 15.11.1994 року, архівний запис № 28/1994 від 15.11.1994 року, перенос до оновленого Реєстру.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування/ім`я учасників:

Заявник – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Заінтересована особа - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, 21-А, код ЄДРПОУ: 43315529).

Повний текст судового рішення складено 08.12.2025.

Суддя Юлія ШЕВЧУК