Рішення від 01 січня 2026 р. у справі №560/10393/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони праці

Дата: 01 січня 2026 р.

Справа: №560/10393/25

Суддя: Петричкович А.І.

Справа № 560/10393/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Бейлик Артур Беніамінович звернувся до суду з адміністративним позовом від 17.06.2025 в якому просить: визнати протиправним та скасувати Попередження Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці № ЦЗ/2/6632-24 від 24.07.2024.

У позові представник позивача пояснив, що за результатом проведеної ГУ ДПС у Хмельницькій області фактичної перевірки був складений акт перевірки, який не було вручено позивачу у порушення вимог ст.86 ПК України. Позивач не знав про надіслання акту складеного податковим органом Центрально-Західному міжрегіональному управлінню державної служби з питань праці і відповідно прийняти відповідачем рішень по цьому акту. Після звернення адвоката до відповідача ФОП ОСОБА_1 отримав 09.04.2025 оскаржуване Попередження № ЦЗ/2/6632-24. Вважає, що в акті податкового органу немає доказів які б свідчили про те, що усі 19 осіб, що вказані в цьому акті чи кожен з них окремо, були працевлаштовані у ФОП ОСОБА_1 , виконували трудові функції, та які саме, на яких посадах працювали, та яку мали кваліфікацію, чи взагалі їм виплачувалась заробітна плата та якому розмірі, графік роботи тощо, та за який період це відбувалось окремо по кожному із вказаних осіб та чим це підтверджується. Крім цього, ствердив, що сам по собі акт фактичної перевірки не є та не може бути доказом порушення ФОП ОСОБА_1 , як законодавства про працю, так і доказом використання найманої праці 19 осіб без трудових договорів, і також не є доказом щодо працевлаштування цих осіб позивачем інформація чи документи від Укртрансбезпеки про внесення ФОП ОСОБА_2 до ІС «Шлях» інформації про осіб, які будуть мати право на перетин кордону. Вказані у акті 19 осіб не були працівниками ФОП ОСОБА_1 та ніколи не працювали у нього, а були волонтерами благодійних організацій та деяких з них було включено до ІС «Шлях» за їх проханням (арк. спр.2-7).

Відповідно до ухвали від 18.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребував докази (арк. спр.30).

У Відзиві на позов від 27.06.2025 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що 25.07.2024 на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено попередження №ЦЗ/2/6632-24 від 24.07.2024, що підтверджується фіскальним чеком за №2900803241021, яке повернулось на адресу відповідача 10.08.2024 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти. Згідно з Актом фактичної перевірки №14197/22-01-07-05/2241208193 від 30.05.2024, проведеної Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області (далі – ГУ ДПС), який надійшов на розгляд Відповідача, встановлено порушення ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: використання праці 19 неоформлених працівників (водіїв), інформація про яких була отримана ГУ ДПС від ВП «Укртрансбезпека» щодо порівняння інформації внесеної до системи «Шлях» та інформації у звітах 4ДФ. Посилання Позивача на волонтерську діяльність не є беззаперечним доказом відсутності трудових відносин. Відповідач під час розгляду справи про накладення штрафу досліджував матеріали, надані ГУ ДПС, та на підставі них прийняв відповідне рішення. Зауважує, що заперечення Позивачем на акт фактичної перевірки до ГУ ДПС не подавалися, також Позивач відмовився від отримання кореспонденції від Міжрегіонального управління та нескористався наданою можливістю взяти участь у розгляді справи, бути заслуханим та надати свої пояснення 9арк. спр.34-38).

Представник позивача надав відповідь на Відзив від 02.07.2025 в якій просить позов задовольнити. Вважає, що відповідач не спростовує доводи та докази надані позивачем (арк. спр.50-52).

У запереченні на відповідь на Відзив від 04.07.2025 відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч.4. ст.123 КАС України. також пояснив, зокрема, що сам факт внесення Позивачем водіїв до системи «Шлях» свідчить про наявність ключових ознак трудових відносин: Виконання роботи за дорученням та під контролем роботодавця (водії виконували перевезення в інтересах ФОП). Систематичний характер (19 осіб, що свідчить про постійну потребу у водіях). Організаційна підпорядкованість (водії діяли від імені та за завданням ліцензіата). Посилання на «волонтерську діяльність» є голослівним і не підтвердженим жодним доказом (наприклад, договорами про провадження волонтерської діяльності) (арк. спр.58-60).

Відповідно до ухвали від 22.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та витребував докази (арк. спр.86-87).

Встановивши обставини (факти) якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані ними докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Відповідно до Акту фактичної перевірки Головного Управління ДПС у Хмельницькій області від 30.05.2024 за №14197/22-01-07-05/2241208193 (далі -Акт) було 23.05.2025 проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 . Цим Актом констатовано не оформлення трудових відносин підприємцем з 19 фізичними особами та не подання повідомлення за формою 20-ОПП про використання у господарській діяльності шістьох транспортних засобів і зроблено запис про відмову від підпису ОСОБА_1 .

Згідно з Актом Головного Управління ДПС у Хмельницькій області від 30.05.2024 за №416/2201-07-05/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 після ознайомлення з актом фактичної перевірки відмовився від підписання цього акту.

Листом за №6487/22-01-07-05-12 від 05.06.2024 Головне Управління ДПС у Хмельницькій області направило Центрально - Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці у зв`язку з встановленням порушення п.3 ст.24 КЗпП України копію Акту для прийняття рішення.

Відповідно до Повідомлення про початок адміністративного провадження від 11.06.2025 за №ЦЗ/2/5413-24 ФОП ОСОБА_1 , повідомлено, зокрема, що підприємець може знайомитися з матеріалами справи, та подати клопотання, документи і про можливість бути заслуханим до прийняття адміністративного адміністративного акту о 10 год. 20 хв. 27.06.2025 за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 2, яке позивачу направлено рекомендованим листом 13.06.2025 (арк. спр.43, 47-47).

Згідно з Попередженням Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.07.2025 за №ЦЗ/2/6632-24, уповноваженою особою першим заступником начальника Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за порушення допущене ФОП ОСОБА_1 , а саме законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.265 КЗпП України, та у зв`язку з тим, що підприємець є платником ІІІ групи, застосовано - попередження, яке направлено рекомендованим листом 25.07.2025 (арк. спр.41-42).

Представник позивача у позові вказує, зокрема, що вважає висновки Головного Управління ДПС у Хмельницькій області протиправними, однак не враховує, що це не є предметом цього судового розгляду. При цьому, він фактично не спростовує встановлені у Акті Головного Управління ДПС у Хмельницькій області обставини, а саме, роботу 19 осіб без оформлення трудових відносин. Адже, відповідачу та суду не надано жодних доказів на спростування встановлених податковим органом обставин, які врахував відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення. Цей висновок суду не спростовують подяки, грамоти, довідки, листи та інше (арк. спр.19-27), які надані представником відповідача, так як ці документи не стосуються предмету судового розгляду, а відтак не є доказами по справі.

Частиною 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року N 509 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Відповідно до п.2 Порядку, штрафи накладаються на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідач вирішував матеріали отримані від Головного Управління ДПС у Хмельницькій області відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ст.71 Закону України "Про адміністративну процедуру", письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім`я відповідальної посадової особи адміністративного органу.

У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.

Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.

У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.

У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

2. Резолютивна частина адміністративного акта у випадках, визначених законодавством, може містити додаткові положення. Зміст додаткового положення не може суперечити меті адміністративного акта. Такими додатковими положеннями можуть бути, зокрема: 1) застереження про можливість відкликання адміністративного акта; 2) положення, що зобов`язує адресата виконати або припинити певну дію (зобов`язання); 3) застереження про те, що в подальшому зобов`язання може бути запроваджено, змінено чи доповнено.

Статтею 87 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, зокрема: 1. Адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

2. Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином суд робить висновок, що винесений суб`єктом владних повноважень адміністративний акт - Попередження Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.07.2025 за №ЦЗ/2/6632-24 не відповідає вимогам ст.71 Закону України "Про адміністративну процедуру" та ст. 72 (Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта) цього Закону, враховуючи зміст оскаржуваного адміністративного акту, тому з урахуванням п.2 ч.2 ст.87 Закону України "Про адміністративну процедуру" він (Попередження) підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 17.06.2025 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати адміністративний акт - Попередження Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 24.07.2024 за №ЦЗ/2/6632-24.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) гривень за рахунок асигнувань Центрально - Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 січня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Центрально- Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Шевченка, 18А,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл., 10008 , код ЄДРПОУ - 44791105)

Головуючий суддя А.І. Петричкович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua