Рішення від 28 грудня 2025 р. у справі №500/5487/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 28 грудня 2025 р.

Справа: №500/5487/25

Суддя: Подлісна Ірина Миколаївна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5487/25

29 грудня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме: запису «Ні, порушує», про порушення Позивачем - ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін в Єдиній державної електронній базі з питань освіти, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту» шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що 27.09.2022 року Позивач зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 151 - автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології», однак, 31.08.2023 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

Окрім того, Позивач 31.08.2023 року зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 172 - електронні комунікації та радіотехніка», однак, 30.08.2024 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був відрахований із вказаних закладів освіти, ним не отримано вищої освіти та диплому магістра відповідно.

Таким чином, 01.09.2025 року ОСОБА_1 повторно зарахований на денну форму навчання за кодом спеціальності «G13 - харчові технології» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, що фактично є вищим рівнем за раніше отриманий.

08.09.2025 року Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №731632.

У графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, через що звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.09.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що МОН України відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Положення №560), згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО. Листом МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 роз`яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО, яку надіслано керівникам закладів освіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Відповідач зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 27.09.2022 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та був відрахований з цього закладу освіти 31.08.2023.

31.08.2023 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та був відрахований з цього закладу освіти 30.08.2024.

01.09.2025 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя,

Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Третя особа скористалась правом на подання пояснень щодо позову. У поданих поясненнях представник третьої особи заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне. Власником ЄДЕБО є держава в особі відповідача, який відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Кабінет Міністрів України не визначав третю особу адміністратором ЄДЕБО. МОН України визначив третю особу технічним адміністратором ЄДЕБО. ДП "Інфоресурс" лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному Міністерством. Функції технічного адміністратора ЄДЕБО, передбачені в Положенні про Єдину державну електронну базу з питань освіти затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року за №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 , не відносяться до владних повноважень. За доводами представника третьої особи, в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Зазначена інформація відображається у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 560, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО. Заповнення інформації в зазначених вище довідках, стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", здійснюється в ЄДЕБО автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано у його листі від 03.06.2024 за №1/9758-24. З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як вбачається із довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за №731632 від 08.09.2025 року, ОСОБА_1 , станом на момент звернення в суд із цією позовною заявою, здобуває освіту у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, за ступенем (рівнем) освіти «магістр», форма здобуття освіти «денна».

27.09.2022 року Позивач зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 151 - автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології», однак, 31.08.2023 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

Позивач 31.08.2023 року зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 172 - електронні комунікації та радіотехніка», однак, 30.08.2024 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

У зв`язку з тим, що Позивач - ОСОБА_1 був відрахований із вказаних закладів освіти, ним не отримано вищої освіти та диплому магістра відповідно.

Таким чином, 01.09.2025 року Позивач - ОСОБА_1 повторно зарахований на денну форму навчання за кодом спеціальності «G13 - харчові технології» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, що фактично є вищим рівнем за раніше отриманий.

08.09.2025 року Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №731632.

У графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».

Позивач звернув увагу на «Виписку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи», якою зазначено, що у Позивача наявні наступні документи: свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, диплом молодшого спеціаліста та диплом бакалавра.

Тобто, згаданою випискою підтверджується те, що у Позивача відсутній документ, який підтверджує здобуття освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр».

На підставі чого, представник Позивача - адвокат Сабатюк Наталія Петрівна звернулась із адвокатським запитом до Державного підприємства «Інфоресурс» щодо нібито порушення Позивачем - ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти та внесення відповідних змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Листом директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України від 17.09.2025 року за №3/7762-25 надана відповідь. Зазначено, що у термінах визначення послідовності здобуття освіти, зарахування на навчання за поточним рівнем, рівень якого є однаковим або нижчим за раніше навчання (в тому числі не завершене), свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти зазначено, що ОСОБА_1 27.09.2022 року зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 151 автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології», однак, у 31.08.2023 року був відрахований із вказаного закладу освіти. Окрім того, Позивач 31.08.2023 року зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 172 - електронні комунікації та радіотехніка», однак, у 30.08.2024 року був відрахований із вказаного закладу освіти. Таким чином, Позивач здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.

ОСОБА_1 не погоджуючись зі змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 08.09.2025 року за №731632 у частині порушення порядку отримання послідовності освіти, звертається до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 23 Закону № 3543 передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі Закон № 2145, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145 передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145 фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2145 вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону № 2145 після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145 визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі Закон № 1556, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/ освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/ доктор мистецтва.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556 атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону № 1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо- кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Позивач не завершив навчання за освітньо-професійним рівнем бакалавра, відтак, його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».

Суд наголошує, що 27.09.2022 року Позивач зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 151 - автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології», однак, 31.08.2023 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

Позивач 31.08.2023 року зараховувався на навчання за освітнім рівнем «магістра» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя по спеціальності « 172 - електронні комунікації та радіотехніка», однак, 30.08.2024 року був відрахований із вказаного закладу освіти.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був відрахований із вказаних закладів освіти, ним не отримано вищої освіти та диплому магістра відповідно.

Таким чином, 01.09.2025 року ОСОБА_1 повторно зарахований на денну форму навчання за кодом спеціальності «G13 - харчові технології» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, що фактично є вищим рівнем за раніше отриманий.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Словосполучення у цій нормі «здобутий рівень освіти» вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.

Закон № 2145 та Закон № 1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.

Отже, законодавець використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Відтак, зазначення у довідці від 08.09.2025 №731632 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що поточне здобуття освіти позивачем порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є протиправним.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі Положення №630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності

Міністерство освіти і науки України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення №630 Міністерство освіти і науки України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону №2145-VІІІ у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО).

Порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі Положення №1132/32584), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року №620, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №1132/32584, це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу ІІІ цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО.

Враховуючи вищевикладене, дії Міністерства освіти і науки України пов`язані із зазначенням у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 08.09.2025 №731632 відомостей про порушення позивачем послідовності навчання є протиправними.

Щодо обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З вищевикладеного слідує, що Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

Відтак, суд вважає, що задля належного захисту прав позивача слід зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" вказати "Так, не порушує".

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 968,96 грн. згідно з квитанцією від 21.09.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме: запису «Ні, порушує», про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін в Єдиній державної електронній базі з питань освіти, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту» шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження/місце проживання: просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185);

третя особа:

- Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Довженка Олександра, 3,м. Київ,03057 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37533381) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua