Рішення від 01 січня 2026 р. у справі №460/17890/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2026 р. м. Рівне№460/17890/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Приватного підприємства «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 460/17890/25

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000046/2 від 01.07.2025 року; № UA204150/2025/000047/2 від 01.07.2025 року; № UA204150/2025/000049/2 від 08.07.2025 року, № UA204150/2025/000051/2 від 08.07.2025 року; № UA204150/2025/000050/2 від 08.07.2025 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у адміністративній справі № 460/17890/25 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000046/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000047/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000049/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000051/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000050/2 від 08.07.2025. Стягнуто на користь Приватного підприємства «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці суму судового збору у розмірі 5112,31грн.

09.12.2025 через підсистему «Електронний суд», представником позивача подано заяву разом з відповідними доказами про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 60000грн та витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 13800грн.

26.12.2025 через підсистему «Електронний суд», представником відповідача подано заяву щодо необґрунтованості судових витрат, в якій останній просить відмовити в її задоволенні. Свою заяву мотивує тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не відповідає критерію розумності. Також зазначає, що переклад документів здійснений на вимогу ухвали суду і пов`язані із приведенням позовної заяви та доданих до неї письмових доказів у відповідність до вимог закону, тому такі витрати не пов`язані із розглядом справи, як наслідок, правові підстави для їх стягнення, відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої заяви без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених представником позивача в основу заяви про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом матеріалів справи, рішення по справі прийнято судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та отримано представником позивача через підсистему «Електронний суд» 02.12.2025, а заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу подана адвокатом через підсистему «Електронний суд» 09.12.2025, отже в межах строку встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що останній просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 60000грн.

Отже позивачем у змісті позову зроблені застереження щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи по суті питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України ці видатки належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилом ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАСУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на приписи ст. 139 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об`єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом вирішення справи.

Разом з тим, з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі № 820/479/18, за змістом якої згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Проте, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Таким чином, в силу правового висновку постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі № 820/479/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 по справі № 380/3142/20.

Звідси слідує, що в силу п. 9 ч. 3 ст. 2 та ч. 5 ст. 242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу фіксованого розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч. 4 ст. 134, ч. 5 ст. 134, ч. 6 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведеного, суд вважає за необхідне керуватись правовими висновками рішення Верховного Суду з приводу розподілу судових витрат у вигляді видатків на професійну правничу допомогу, а саме - правовими позиціями, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 по справі № 380/3142/20.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Білоусовим В.І. надано до суду: копію договору про надання правової допомоги № 1103/01 від 11.03.2025; додаткову угоду № 12 від 25.09.2025 до Договору від 11.03.2025; копію рахунку на оплату № 12 від 25.09.2025 на суму 60000грн; прибутковий касовий ордер № 12 від 25.09.2025 на суму 60000грн із призначенням платежу: Договір про надання правової допомоги № 1103/01 від 11.03.2025; додаткова угода № 12 від 25.09.2025 до договору, акт надання послуг № 12 від 08.12.2025.

За умовами договору про надання правової допомоги № 1103/01 від 11.03.2025, ПП «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» надається правнича допомога щодо захисту прав та інтересів останнього, зокрема, у судах.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору вартість послуг адвоката встановлюється в додатковій угоді до цього договору.

Згідно з додатковою угодою № 12 від 25.09.2025 до договору про надання правової допомоги № 1103/01 від 11 березня 2025 року, АБ «ВІКТОРА БІЛОУСОВА» надає ПП «Трак-Шина-Сервіс» послугу з правової допомоги у Рівненському окружному адміністративному суді, що включає в собі: підготовку позовної заяву про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2025/000046/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000047/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000049/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000051/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000050/2 від 08.07.2025 року та супроводження справи в суді першої інстанції.

Відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 12 від 25.09.2025 року загальна вартість наданих послуг складає 60000,00грн.

Розрахунок за договором про надання правової допомоги № 1103/01 від 11.03.2025 проведені в розмірі 60000,00грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 12 від 25.09.2025 року.

08.12.2025 року було складено акт надання послуг № 12 від 08.12.2025 року з якого слідує, що виконавцем підготовлено позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA204150/2025/000046/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000047/2 від 01.07.2025; № UA204150/2025/000049/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000051/2 від 08.07.2025; № UA204150/2025/000050/2 від 08.07.2025 року та супроводження справи в суді першої інстанції. Замовник претензій за обсягом, якістю і термінами надання послуг не має.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, причина виникнення спору та предмет спору об`єктивно не вимагали вжиття будь-яких додаткових зусиль для з`ясування обставин фактичної дійсності та вивчення змісту належних норм права.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт є неспівмірним з категорією складності справи.

Окрім того, дана справа ухвалою суду від 27.10.2025 була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) виклику сторін.

Підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 10.06.2021р. по справі № 820/479/18 та від 22.06.2022 по справі № 380/3142/20, враховуючи надані до матеріалів справи документи та заперечення відповідача щодо відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 20000грн.

Щодо стягнення витрат на переклад в розмірі 13800грн, суд враховує наступне.

Відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів на українську мову, були надані позивачу ТОВ «АДЕКТА ПРАЙМ».

На підтвердження отриманих послуг, позивачем надано суду рахунок на оплату № 93 від 08.08.2025 за перекладацькі послуги, всього на суму 13800грн; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1437 від 09.10.2025 на суму 13800грн. із призначенням платежу: «Оплата послуг перекладу згідно рахунку № 93 від 08.10.2025 без ПДВ».

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із перекладом документів, долучених до матеріалів даної справи в розмірі 13800грн.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача Білоусова Віктора Ігоровича, подану в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України, задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 13800грн.

В задоволенні решти вимог заяви, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 січня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство «ТРАК-ШИНА-СЕРВІС» (вул. Зміївська, буд.1А, с-ще Безлюдівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62489, ЄДРПОУ/РНОКПП 37023311)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк