Постанова від 25 листопада 2025 р. у справі №751/6001/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6001/25

Провадження №3/751/2162/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Яременко І.В.

з участю: особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Дворніченка М.М.,

розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки

України, адреса реєстрації постійного місця проживання:

АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375509 убачається, що ОСОБА_1 28.06.2025 о 20 годині 24 хвилині у м. Чернігові по вул. Любецька, 2, керувала електросамокатом JET, що має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт, який розвиває максимальну швидкість до 25 км/год, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала. Показала, що вона, її чоловік і товариш їхали на електросамокатах. Працівники поліції зупинили товариша. Вона зупинилась, підійшла до них. На товариша склали протокол за ст. 130 КУпАП. Через хвилин 15-20 працівники поліції підійшли до неї, сказали, що вона керувала електросамокатом, вказали на ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти медичний огляд. Відмовилась проходити огляд, оскільки їхала на самокаті, який не є транспортним засобом. Склали протоколи по ст. 130 КУпАП. По вул. Любецька, 2 не керувала електросамокатом.

Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав, зазначених у письмовому клопотанні. Акцентував увагу на тому, що електросамокат не є транспортним засобом та державній реєстрації не підлягає. ОСОБА_1 не є водієм у розумінні ПДР. Крім того, ОСОБА_1 не зупиняли працівники поліції, вона сама до них підійшла, а тому відстуні підстави для проходження огляду. До того ж, по вул. Любецька, 2 вона не керувала електросамокатом.

Заслухавши ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до технічних характеристик, електричний самокат марки JET, що має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт, який розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. Відомості про те, що ОСОБА_1 керувала іншим транспортним засобом, у матеріалах справи відсутні.

Термін "транспортний засіб" означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для механічних транспортних засобів. Розмежування поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. До механічних транспортних засобів можуть бути віднесені електровелосипеди та електромопеди з потужністю від 3 до 4 кВт.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керувала електричним самокатом марки JET, який має потужність 1000 Вт, що дорівнює 1 кВт. Тобто, враховуючи наведене електричний самокат марки JET, маючи потужність 1000 Вт, не є механічним транспортним засобом.

Крім того, Правила дорожнього руху взагалі не містять такого визначення як «легкий персональний електросамокат, що має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт, який розвиває максимальну швидкість до 25 км/год» та не відносять такий транспортний засіб до механічних, в розумінні положень Правил дорожнього руху, як помилково вважали працівники поліції.

Крім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375509 від 28.06.2025, в якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема, вказано про керування ОСОБА_1 електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а також про її відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку встановленому законом.

Сам протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб`єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб`єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів та направлення на огляд, поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, неприродня блідість обличчя, порушення мови.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення 28.06.2025, працівниками поліції також надано відеозапис, з якого вбачається, що о 20.26 год працівники поліції зупинили ОСОБА_2 за порушення ПДР. Надалі ОСОБА_1 підійшла до працівників поліції спитати причину зупинки її знайомого. О 21.05 год поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд за допомогою приладу Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовилась. Надалі відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже наведеним відозаписом, доданим до протколу про адміністратвине правопорушення не зафіксовано обставин керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом.

Відповідно наведені вище обставини, встанволені судом, беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та свідчить про те, що вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» вказували про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а висунуте їй обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази у сукупності поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 статті 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене вище, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33, 40-1, 245, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.В. Яременко