Рішення від 23 грудня 2025 р. у справі №736/1624/25 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Суд: Корюківський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 23 грудня 2025 р.

Справа: №736/1624/25

Суддя: Пархомчук Т. В.

Справа № 736/1624/25

Номер провадження 2/736/530/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2025 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Пархомчук Т.В.,

за участі секретаря - Петренко О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання окремим самостійним об`єктом нерухомого майна відокремленої частини житлового будинку

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01.07.2025 звернувся до суду з позовом до Корюківської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати окремим самостійним об`єктом нерухомого майна - житловим будинком, належну на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Пошковка м.Первомайськ Луганської області, 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 61.50 кв.м., житлова площа становить 12.50 кв.м. та яка складається: з коридору площею 8.1 кв.м., кухні площею 12.9 кв.м., кімнати площею 12.5 кв.м., тамбуру площею 5.60 кв.м., передпокою площею 12.50 кв.м., санвузла площею 5.50 кв.м., котельної 4.40 кв.м., двох ганку (г- 1), ганку (Г-11) та огорожі.

Ухвалою суду від 07.07.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до слухання у відкритому підготовчому судовому засіданні. Цією ухвалою учасникам справи визначено строк для подачі заяв по суті справи.

Від відповідача, 28.07.2025 до суду надійшла заява, в якій Корюківська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог. Отже, відповідач визнав позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідач, ОСОБА_2 , відзиву на позовну заяву не надала.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, у заяві просив розглянути справу без участі представника Корюківської міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Пошковка, м. Первомайськ, Луганської області, проживає і є зареєстрованим у АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 виданий 01.03.2000 року Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області.

Позивач з 01.09.1984 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , під час якого, на виділеній земельній ділянці розпочали будівництво житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області шлюб між сторонами розірвано у 2003 році. ОСОБА_3 одружилась вдруге і змінила прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище « ОСОБА_5 ».

Після розірвання шлюбу сторони не змогли за спільною згодою розділити незакінчений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про його реальний поділ, рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.05.2004 по справі №2-274/2004 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 було задоволено, за кожним з сторін суд визнав право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку та господарських будівель, розташованих у АДРЕСА_2 , виділивши ці частки кожному в натурі, позивачу було виділено 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку, яка складається з: коридору (2) площею 8.1 кв.м. вартістю 1163 грн., кухні (3) площею 12.9 кв.м. вартістю 1852 грн., кімнати (4) площею 12.5 кв.м. вартістю 1794 грн.; прибудови (а-1) вартістю 3113 грн.; ганку (г-1) - 609 грн.; ганку (Г-11) - 379 грн. та огорожі (1-1) - 140 грн., також судом було встановлено порядок користування присадибною земельної ділянкою, кожному було виділено у користування по 555 кв.м. присадибної земельної ділянки відповідно до виділених частин житлового будинку.

У відповідності із рішенням суду позивач облаштував виділену частину житлового будинку: заклав дверний проріз між коридором (2) та кімнатою (6), влаштував окремий облік споживання електроенергії, крім того, закінчив будівництвом свою частину: облаштував у прибудові (а-1) тамбур площею 5.60 кв.м., передпокій площею 12.50 кв.м., санвузол площею 5.50 кв.м., котельню 4.40 кв.м. та виготовив у КРКП «Рампа» БТІ технічний паспорт на виділену частину житлового будинку, згідно якого загальна площа його частини житлового будинку становить 61.50 кв.м., а житлова - 12.50 кв.м.

Згідно з довідкою КРКП «Рампа» БТІ №197/06-25 від 13.06.2025, де вказано, що 1/2 частина житлового будинку розташована в АДРЕСА_2 , житловий будинок цегляний, 100% готовності 5% зносу, загальна площа 1/2 частини будинку становить 61.5 м.кв., житлова площа складає 12.5 м.кв., інвентарна вартість 1/2 частини будинку становить 259121 грн.

Виділена в користування позивача частина земельної ділянки площею 555 кв.м., на якій розташована його частина житлового будинку, на даний час не приватизована.

Рішенням №186 від 24.09.2009 року виконавчого комітету Корюківської міської ради виділеній йому частині незакінченого будівництвом житлового будинку було присвоєно назву «квартира АДРЕСА_3 », на даний час виділена частина житлового будинку зареєстрована як незакінчене будівництво і не має статусу «квартира» чи то «житлового будинку».

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27.10.2020 по справі №736/1065/20 позов ОСОБА_3 було задоволено повністю, визнано окремим цілим домоволодінням належну їй на праві власності 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається у житловому будинку: з житлової кімнати площею 17.50 кв.м., житлової кімнати площею 23.80 кв.м., кухні площею 11.00 кв.м., ванної кімнати площею 4.40 кв.м., котельної площею 6.40 кв.м. (загальна площа складає 63.1 м.кв., житлова - 41.3 м.кв., з урахуванням прибудови площею 21.8 м.кв.); з надвірних будівель: сарай Б-1, сарай Б-1-1, погреб В-1, гараж Г-1, літня кухня Д-1, тамбур літньої кухні д-1.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.05.2004 по справі №2-274/2004 незакінчений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реально поділений на дві рівні частини між двома власниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за кожним з них визнано право власності на виділені частини, які фактично є окремими самостійними об`єктами нерухомого майна, згідно судового рішення по справі №736/1065/20 виділена ОСОБА_3 частина вже визнана такою, у зв`язку з чим припинено ОСОБА_1 та відповідача право спільної часткової власності на житловий будинок, тому позивач вважає, що його частина житлового будинку також має бути визнана окремим самостійним об`єктом нерухомого майна - житловим будинком, а не квартирою, бо він не буде мати права на приватизацію земельної ділянки.

Для вирішення питання реєстрації своєї частини житлового будинку як окремого самостійного об`єкта нерухомого майна позивач звертався до Корюківської міської ради Чернігівської області, просив допомогти вирішити дане питання, бо на час набрання законної сили судовим рішенням від 11.05.2004 по справі №2-274/2004 вирішення таких питань відносилось до компетенції органів місцевого самоврядування, але спеціалісти міської ради його проінформували, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування на даний час не наділений повноваженнями щодо визнання окремим самостійним об`єктом нерухомого майна частини житлового будинку, а присвоєння та зміна поштових адрес об`єктам нерухомого майна на території міської ради допускається щодо частини житлових будинків, реконструйованих і прийнятих в експлуатацію як окремі суміжні житлові будинки з улаштуванням окремих входів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядженням своїм майном визначено у ст. 317 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 312 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами 1-3 ст. 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 380 Цивільного кодексу України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно - правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст. 381 Цивільного кодексу України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що позивач володіє на законних підставах виділеною в натурі частиною житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на підставі рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.05.2004, виділена частина добудована і закінчена будівництвом, що підтверджується довідкою КРКП «Рампа» БТІ №197/06-25 від 13.06.2025, тому є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору в розмірі 1295,60 грн.

Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 319, 380, 381, 382, 386, 392 ЦК України, статтями 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати окремим самостійним об`єктом нерухомого майна - житловим будинком, належну на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Пошковка м.Первомайськ Луганської області, частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 61.50 кв.м., житлова площа становить 12.50 кв.м. та яка складається: з коридору площею 8.1 кв.м., кухні площею 12.9 кв.м., кімнати площею 12.5 кв.м., тамбуру площею 5.60 кв.м., передпокою площею 12.50 кв.м., санвузла площею 5.50 кв.м., котельної 4.40 кв.м., двох ганку (г- 1), ганку (Г-11) та огорожі.

Повернути ОСОБА_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції № 163 від 19.05.2025, що становить 1295 (одна тисяча двісті дев`яносто п`ять) грн. 60 коп.

Решту судового збору сплаченого позивачем залишити за ним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачі: Корюківська міська рада, 15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6, код ЄДРПОУ 04061760.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 02.01.2026.

Суддя Т.В.Пархомчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua