Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №369/6433/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6433/24

Провадження № 2/369/2153/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.12.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №200490444 від 04.07.2020, за яким Страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 .

15.08.2020 року по вул. В.Стуса поблизу будинку № 26 по вул. Першотравневій в м. Вишневе Києво-Святошинського району Киїської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 .В результаті ДТП автомобіль Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/11509/20 від 13.11.2020 року особою, винною у скоєнні ДТП, єОСОБА_1 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 17.04.2021 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 00,00 грн., що підтверджується страховим актом № 2115608-1 від 06.05.2021р. та платіжним дорученням №16927 від 06.05.2021р., внаслідок чого у ПрАТ «СК «ВУСО» виникло право вимоги до відповідача.

Враховуючи викладене, просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 130 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.04.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощенного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвалити по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач повідомлений про дату та час судового розгляду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 5 серпня 2020 року о 21 год. 35 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом BMW 730 д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці В. Стуса поблизу будинку № 26 по вулиці Першотравневій в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, під час вибору безпечної швидкості руху, водій не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, під час виникнення перешкоди для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, внаслідок чого не справився з керуванням та здійснив наїзд на відбійник, після чого перевернувся, в результаті чого автомобіль Mazda 6, державний номерний знак д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. За протоколом своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/11509/20 від 13.11.2020 року особою, винною у скоєнні ДТП, єОСОБА_1 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду по справі №369/11509/20 від 02.04.2021 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/11509/20 від 13.11.2020р. залишено без змін.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 17.04.2021 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 00,00 грн., що підтверджується страховим актом № 2115608-1 від 06.05.2021р. та платіжним дорученням №16927 від 06.05.2021р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Факт залишення місця дорожньо-транспортної пригоди відповідачем підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/11509/20 від 13.11.2020 року.

Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 028,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», статтями 1187, 1191 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31.

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст виготовлений 31 грудня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ