Постанова від 16 листопада 2025 р. у справі №169/1145/24 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/1145/24

Провадження № 3/169/217/25

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Хвіц Г.Й.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні три неповнолітні дитини, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

24 листопада 2024 року о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи по автомобільній дорозі сполученням село Смідин, Ковельський (колишній Старовижівський) район, Волинська область – селище Луків, Ковельський (колишній Турійський) район, Волинська область, належним ОСОБА_2 автомобілем марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя),всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

У судових засіданнях 18 червня 2025 року та 28 липня 2025 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 24 листопада 2024 року, керуючи автомобілем марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, які не пояснили йому причину зупинки. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився, оскільки в той момент розгубився. Крім того, пояснив, що 24 листопада 2024 року в обідню пору, а саме о 13 годині, випив під час причастя приблизно 100 грам вина, розведеного водою, так як є священнослужителем.

Захисник – адвокат Лесик С.І. у судовому засіданні 28 липня 2025 року пояснив, що автомобіль марки «Seat Alhambra», під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було зупинено безпідставно. Крім того, у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп`яніння не було, а також працівниками поліції при складанні протоколу було допущено ряд інших порушень. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання, призначене на 14 годину 30 хвилин 17 листопада 2025 року, ОСОБА_1 не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи, що відповідно до положень частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, то за таких обставин суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності останнього.

Захисник – адвокат Лесик С.І., будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився також, однак надіслав адресовану суду заяву про розгляд справи за його та ОСОБА_1 відсутності, в якій вказав, що подане ним клопотання про закриття провадження у справі підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Всебічно, повно й об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за недотримання вимог зазначеного пункту правил дорожнього руху, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

За змістом частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні положення передбачені в пункті 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що законодавством чітко визначено порядок і послідовність дій поліцейського при проведенні огляду на стан сп`яніння і підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за ознакою правопорушення – відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, в повному обсязі доводиться матеріалами справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181283 від 24 листопада 2024 року, ОСОБА_1 24 листопада 2024 року о 19 годині 15 хвилин, керуючи по автомобільній дорозі сполученням село Смідин, Ковельський (колишній Старовижівський) район, Волинська область – селище Луків, Ковельський (колишній Турійський) район, Волинська область, належним ОСОБА_2 автомобілем марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя),відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

У протоколі в графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом ознайомлений та 24 листопада 2024 року в обідню пору після богослужіння вживав вино, просив суворо не карати, а також вказав, що таке більше не повториться.

Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, в якому підставою для огляду зазначено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 24 листопада 2024 року, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою останнього.

У письмових поясненнях від 24 листопада 2024 року ОСОБА_1 вказав, що приблизно о 13 годині 00 хвилин 24 листопада 2024 року він вживав алкогольні напої, а саме - вино марки «Кагор», в кількості 100 грам, та після того керував автомобілем марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції. Вказав, що вину свою визнає, більше такого не повториться та просив суворо його не карати. Пояснення з слів ОСОБА_1 записано вірно та останнім прочитано, що ствердив ОСОБА_1 своїм підписом.

Зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 № 181283 від 24 листопада 2024 року стверджується, що ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом марки «Seat», номерний знак НОМЕР_2 , та зобов`язується не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин, що також ствердив ОСОБА_1 своїм підписом.

Поліцейський ОСОБА_3 у судові засідання не з`являвся, однак подав до суду клопотання, в якому вказав, що обставин справи не пам`ятає, оскільки пройшов значний період часу.

Проте, з дослідженого в ході розгляду справи відеозапису з відеореєстратора зі службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського видно, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Seat Alhambra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . До вказаного автомобіля зі сторони водія підходить поліцейський та пропонує ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб та відкрити багажник. На запитання поліцейського: «Чи вживали алкогольні напої сьогодні?» ОСОБА_1 відповідає: «Ні. Ну можливо, я сьогодні служив, а так ні. Я ж священник.» Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що від останнього чути запах алкоголю з порожнини рота, на що ОСОБА_4 відповів: «Що випив можливо 100 – 150 грам вина, розбавленого водою». Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до найближчого медичного закладу, на що останній відмовився. Поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що у зв`язку з відмовою його від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. На запитання поліцейського: «Вам зрозуміло?», ОСОБА_1 відповідає: «Так».

Доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Лесика С.І. про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суддя до уваги не бере, так як правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв`язку із обов`язком водія пройти у встановленому законом порядку відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, а предметом доказування у цій справі є саме фактичні дані щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, які окреслені диспозицією частини першої статті 130 КУпАП. За умови незгоди із причинами зупинки транспортного засобу особа не позбавлена у встановленому процесуальним законом порядку права оскаржити такі дії працівників поліції, вважаючи їх незаконними та свавільними.

Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Лесика С.І., на думку судді, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, шляхом закриття провадження на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

А тому, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суддя вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.

А тому, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, та особу порушника, який має на утриманні три неповнолітні дитини, враховуючи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, а також, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що в цьому випадку до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафуз позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави 605 гривень 60 копійок судового збору.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові, – в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя