Постанова від 29 грудня 2025 р. у справі №522/24945/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24945/25

Провадження №3/522/8591/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року місто Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу з питань трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , директора ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ», код за ЄДРПОУ 44999993 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за період з 24.10.2025 по 30.10.2025 порушив норми чинного законодавства про працю, перебуваючи на посаді директора ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» (код ЄДРПОУ: 44999993, юридична адреса: 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок 1/1), згідно акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю від 30.10.2025. № ПД/ОД/21278 /194 , а саме: наказом №122к від 03.09.2025 про припинення трудового договору, ОСОБА_2 звільнено з посади лаборанта відповідно до частини 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін. Компенсації: 41 календарних днів невикористаної відпустки, з них: щорічної основної відпустки за період роботи 02.02.2024 - 01.02.2025 - 24 календарних днів; щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за період роботи 02.02.2024 - 01.02.2025 - 2 календарних днів; щорічної основної відпустки за період роботи 02.02.2025 - 03.09.2025 - 14 календарних днів; щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за період роботи 02.02.2025 - 03.09.2025 - 1 календарних днів. Підстава: особиста заява від 03.09.2025. З наказом п. ОСОБА_2 ознайомлено під особистий підпис.

Нормами статті 83 КЗпП України, частиною 1 етапі 24 ЗУ «Про відпустки» визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи АІ групи.

Абзацом 5 частини 1 статтіі 12 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, із змінами, визначено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст.24 Закону України «Про відпустки».

Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_2 нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки у кількості 41 календарний день (до виплати 37576,94).

Сума компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки перерахована на особистий рахунок ОСОБА_2 у сумі 37576,94 грн., 07.10.2025 (зведена відомість та перерахування заробітної плати та інших виплат від 07.10.2025 №68), що не відповідає вимогам частини 1 статті 116 КЗпП України в частині щодо при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, та частини 1 статті 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, із змінами, якою визначено що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України, визначено що, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У зв`язку з порушенням термінів виплати усіх належних сум при звільненні посадовими особами ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ», проведено донарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_2 за період 03.09.2025-06.10.2025 у сумі 13350,57 грн., яка перерахована на особистий рахунок 27.10.2025 (зведена відомість та перерахування заробітної плати та інших виплат №83 від 27.10.2025).

Відносно ОСОБА_2 порушені вимоги частини 1 статті 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ, із змінами стосовно термінів виплати заробітної плати визначеної трудовим договором.

За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.41 КпАП серії №ПД/ОД/21278/194/П/ПТ від 30 жовтня 2025 року.

Таким чином ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП за ознаками: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлявся належними чином, заяв про відкладення справи від неї не надходило.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, тому вважаю за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання без участі

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, та дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії №ПД/ОД/21278/194/П/ПТ від 30 жовтня 2025 року за ч.1 ст.41 КпАП;

- направленням на проведення позапаланового заходу державного нагляду (контролю) від 24.10.2025 року;

- наказом №2 про вступ на посаду директора ТОВ «Аттолло Гранум» ОСОБА_1 з о4.04.2023 року;

-письмовою заявою ОСОБА_2 про прийняття на посаду лаборната від 01.02.2024 року;

-наказом № 20к про прийняття ОСОБА_2 на роботу від 01.02.2024 року;

-заявою ОСОБА_2 про звільнення від 03.09.2025 року;

-наказом про припинення трудового договору №122к від 03.09.2025 року;

-зведеною відомістю №83 від 27.10.2025 року на перерахування заробітної плати та інших виплат ОСОБА_2 у сумі 13350,57 гривень.

-зведеною відомістю №68 від 07.10.2025 року на перерахування заробітної плати та інших виплат ОСОБА_2 у сумі 37576,94 гривень.

- листом ТОВ «АТТОЛЛО-ГРАНУМ» від 28.10.2025 року.

Суд вважає, що вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясувавши всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП.

Санкція ч.1 ст.41 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ч1. ст.41, ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 221, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя: