Вирок від 01 січня 2026 р. у справі №126/2323/25 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 126/2323/25

Провадження № 1-кп/151/1/26

В И Р О К

іменем України

02 січня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі :

головуючої судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта №12025020100000214, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, військовослужбовця, розлученого, раніше судимого :

- 11.10.2023 вироком Бершадського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців. 15.01.2025 звільнений від відбування покарання умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 2 місяці 8 днів позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 та ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 41 Конституції України, статтей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так солдат ОСОБА_4 02.07.2025 близько 14 год. 30 хв. в с. Баланівка Гайсинського району Вінницької області, проходячи по вулиці Шевченка, біля поля, помітив корову чорного кольору з білими плямами, яка належить ОСОБА_6 та у нього виник умисел спрямований на таємне викрадення великої рогатої худоби, а саме тільної молочної корови породи ''чорноряба''. В подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаної корови, відв`язав мотузку, якою вона була прив`язана до металевого кола, взявши її за мотузку залишив місце події та в подальшому розпорядився викраденою коровою на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 41333 гривні 33 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, 12.08.2025 близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_4 прийшов у гості до свого знайомого ОСОБА_7 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , де вони спільно з останнім та ОСОБА_8 , яка також перебувала на території вищезазначеного домоволодіння, розпивали алкогольні напої. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , стало погано, через надмірну кількість випитого алкоголю та вони лягли відпочивати. В цей час ОСОБА_4 побачив гаманець чорного кольору, який знаходився на столі в кухонній кімнаті та перевіривши його вміст, виявив банківську картку АТ КБ ''Приватбанк'' № НОМЕР_2 емітовану на ім`я ОСОБА_8 , біля якої знаходився клаптик паперу з комбінацією із чотирьох цифр та у нього виник умисел на її викрадення. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно, повторно маючи умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, маючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме - для заволодіння коштами, при цьому розуміючи, що картка відповідно до ст.1 Закону України ''Про інформацію'', п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України ''Про платіжні системи та переказ коштів в Україні'', ч. 4 ст. 51 Закону України ''Про банки та банківську діяльність'', примітки до ст. 358 КК є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, таємно, викрав належну ОСОБА_8 банківську картку АТ КБ ''Приватбанк'' № НОМЕР_2 , після чого утримуючи її при собі, покинув територію домоволодіння, позбавивши таким чином ОСОБА_8 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно викрав вказаний офіційний документ.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

У подальшому, вийшовши з будинку ОСОБА_7 , ОСОБА_4 побачив на подвір`ї його домоволодіння електричний скутер марки ''Corso Solar ML-53829'' white, вартість якого станом на 12.07.2025 становить 13738 гривень 80 копійок, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_3 та у нього виник кримінально-протиправний умисел спрямований на заволодіння транспортним засобом. Надалі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на заволодіння транспортним засобом, підійшов до електричного скутера, ключі від якого перебували в замку запалення, та діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, маючи на меті використання електричного скутера для пересування, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, не маючи ні уявного, ні реального права на володіння, розпорядження та користування даним скутером виїхав на вулицю та поїхав в напрямку с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.

Цього ж дня, ОСОБА_4 маючи при собі раніше викрадену ним банківську карту АТ КБ ''Приватбанку'' № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_8 поїхав до банкомату АТ ''УКРСИББАНК'', що за адресою: с. Баланівка, вул. Перемоги, буд. 4 та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи в умовах воєнного стану, умисно, повторно, таємно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, 12.07.2025 о 17 годин 46 хвилин здійснив транзакцію по знаттю готівки в сумі 1500 гривень. В подальшому, ОСОБА_4 , не маючи наміру припиняти протиправну поведінку, продовжував реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном поїхав до домоволодіння своєї знайомої ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 та попросив останню зняти грошові кошти в сумі 20000 гривень з вказаної банківської картки, при цьому повідомивши їй пін-код та не повідомляючи, що банківська картка викрадена. Після чого, 12.07.2025 ОСОБА_9 , не будучи обізнаною про кримінально-протиправний умисел ОСОБА_4 , разом з останнім пішла до банкомату AT ''Приватбанк'', що розташований за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, 10 А, Гайсинського району Вінницької області та здійснила дві транзакції о 20 годині 50 хвилин по зняттю готівки в сумі 15000 гривень та 5000 гривень. Після чого ОСОБА_9 віддала зняті грошові кошти ОСОБА_4 , якими він розпорядився на власний розсуд. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 21500 гривень.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Також, 13.08.2025 о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_4 маючи при собі раніше викрадену ним банківську карту АТ КБ ''Приватбанк'' № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи в умовах воєнного стану, умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно попросив ОСОБА_9 зняти грошові кошти в сумі 20000 гривень з вказаної банківської картки, при цьому повідомивши їй пін-код та не повідомляючи, що банківська картка викрадена. Після чого, 13.08.2025 о 08 годині 40 хвилин остання разом з ОСОБА_4 пішла до банкомату АТ ''Приватбанк'', що розташований за адресою с. Ободівка, Гайсинського району Вінницької області, вул. Дружби, 10 А та здійснила транзакцію о 08 годині 52 хвилини по зняттю готівки в сумі 20000 гривень, якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. Окрім того, 13.08.2025, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, перебуваючи на території домоволодінні ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_4 , де розпивав спритні напої спільно з ОСОБА_10 , попросив останнього зняти грошові кошти з банківської карти АТ КБ ''Приватбанк'' № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_8 , в сумі 20000 гривень, при цьому повідомивши йому пін-код та не повідомляючи, що банківська картка викрадена. В подальшому 13.08.2025 о 13 годині 11 хвилин, ОСОБА_10 не будучи обізнаним про кримінально-протиправний умисел ОСОБА_4 , пішов до банкомату АТ ''Приватбанк'', що розташований за адресою с. Ободівка вул. Дружби, 10 А Гайсинського району Вінницької області, де здійснив транзакцію по зняттю готівки в сумі 20000 гривень. Після чого він повернувся до домоволодіння ОСОБА_9 та віддав грошові кошти ОСОБА_4 , який витратив частину на купівлю продуктів харчування та спиртних напоїв, а частину віддав ОСОБА_9 отже розпорядився викраденими коштами на власний розсуд. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 40000 гривень.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.289 та ч.1 ст.357 КК України за фактичних обставин викладених у обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що влітку 2025 року ішов з роботи через поле та побачив корову, яка паслася, підійшов, відв`язав її та привів до себе додому, потім через хвилин 15 взяв її та повів стежками із с.Баланівка до м.Бершаді здати на м`ясо. Продав її за 15 тисяч гривень, після чого за кошти виручені за корову купив спиртні напої та продукти. Потім пішов до друга ОСОБА_11 , де тимчасово проживав, сиділи випивали. До ОСОБА_11 приїхала тітка ОСОБА_12 на скутері запропонувати підробіток, побачила, що вони сидять, поїхала у магазин купила випивку та приїхала до них, де потім всі разом сиділи. Після чого вони його ще два рази посилали у магазин, а на третій раз т.Ліда сказала поїхати взяти горілки ще, дала свою картку. Він узяв її банківську карту та скутер, щоб поїхати до магазину, але більше назад не повернувся, а поїхав у с.Ободівку до своєї знайомої Шкроби, яка потім знімала кошти з карточки ОСОБА_13 та віддавала йому. Вину визнав, щиро розкаюється у вчиненому та просить дати мінімальний термін, оскільки бажає повернутися на військову службу.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила призначити покарання її підзахисному в межах нижньої межі без конфіскації майна.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, цивільні позова не подавали, міру покарання просять призначити відповідно до закону.

Враховуючи те, що обвинувачений, його захисник та прокурор не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає. Також сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, документів щодо речових доказів та витрат у кримінальному провадженні.

Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав покази стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень, вказуючи на способи та мотиви їх вчинення. Надані обвинуваченим покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який по місцю проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому, однак раніше судимий, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення до спливу строку умовно - дострокового звільнення та повного відбуття покарання за попереднім вироком, керуючись статтями 50, 65 КК України, суд доходить висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, а тому для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289 та ч. 1 ст. 357 КК України, у виді позбавлення волі.

Як установлено судом ОСОБА_4 11.10.2023 засуджений вироком Бершадського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2025 ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання призначеного вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 11.10.2023 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання у вигляді позбавлення волі 1 рік 2 місяці 8 днів.

Дані кримінальні правопорушення вчинено ОСОБА_4 до повного відбуття покарання за попереднім вироком.

З огляду на викладене, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 11.10.2023.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись статтями 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, ч.2 ст.289 КК України та ч.1 ст.357 КК України і признати йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_4 до призначеного покарання за даним вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2023 року, визначивши остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 8 (вісім) місяців 8 (вісім) днів.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 19 вересня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий 30 листопада 2023 року органом 0512) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а саме : судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-25/15268-ТВ від 10.07.2025 в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок та судової товарознавчої експертизи №1662/25-21 від 04.08.2025 у сумі 2120 (дві тисячі сто двадцять) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвалами слідчих суддів Бершадського районного суду Вінницької області від 07.07.2025 та 16.07.2025 на речові докази у даному кримінальному провадженні.

Речові докази, а саме:

- грошові кошти у сумі 700 (сімсот) гривень, а саме: номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ХИ6496551, номіналом 100 (сто) гривень серія ЄЕ 3539437, номіналом 100 (сто)гривень серії АБ9005068, які знаходяться у сховищі цінностей відділення банку №220/01 АБ ''Укргазбанк'', що знаходиться за адресою м.Вінниця, вул. Івана Бевза, 34 - повернути власниці ОСОБА_8 ;

- електричний скутер марки ''Corso Solar'' білого кольору, банківську картку АТ КБ ''Приватбанк'' № НОМЕР_2 емітовану на ім`я ОСОБА_8 , грошові кошти в сумі 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень та грошові кошти у сумі 2690 (дві тисячі шістсот дев`яносто) гривень - залишити у власності ОСОБА_8 .

- компакт-диски, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_14

: