Постанова від 29 грудня 2025 р. у справі №447/1363/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1363/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В. Р.

Провадження № 33/811/1777/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Бондарчука С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 30.04.2025 о 15 год. 30 хв. у м. Новий Розділ по вул. Миколаївська, 1 Стрийського району Львівської області керував автомобілем марки «Ауді А3», номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан вживання наркотичних речовин проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі. Стан вживання наркотичних речовин підтверджується висновком медичного огляду №25 від 30.04.2025. Результат позитивний. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що огляд в медичному закладі проведено з порушення; у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, огляд було проведено не у найближчому медичному закладі, такий відбувся в КНП «Миколаївська міська лікарня Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області», незважаючи на те, що ймовірне правопорушення було вчинено у м. Новий Розділ Львівської області і в цьому населеному пункті є медичний заклад уповноважений на проведення огляду; лікар перед відібранням зразків біологічного середовища не провів огляду; огляд проводився за допомогою експрес тесту, а не шляхом лабораторного дослідження; у матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; у матеріалах справи відсутній акт огляду.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Бондарчук С.Ф.., який брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Адвокат Бондарчук С.Ф. апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити. Також захисник наголосив на тому, що висновок є недопустимим доказом, оскільки складений о 15:50 год. до початку відібрання зразків біологічного середовища. Також у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, які б були підставою для проведення огляду, відсутні докази проведення медичним закладом обов`язкового лабораторного дослідження на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується наданих, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2025 року серії ЕПР1 № 316199 (а.с. 1), згідно з яким ОСОБА_1 30.04.2025 о 15 год. 30 хв. у м. Новий Розділ по вул. Миколаївська, 1, Стрийського р-ну Львівської області керував автомобілем марки «Ауді А3», номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан вживання наркотичних речовин проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі. Стан вживання наркотичних речовин підтверджується висновком медичного огляду №25 від 30.04.2025. Результат позитивний. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Викладені в протоколі обставини стверджуються відеозаписом та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.04.2025 №316199 (а.с. 1), згідно з яким медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП «Миколаївська міська лікарня» Стрийської міської ради Стрийського району за результатами проведеного огляду в освідуваної особи виявлено стан наркотичного сп`яніння.

Так, ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкція), є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як слідує з матеріалів справи працівник поліції виявив у ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіри обличчя.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Та обставина, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою мультитесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок судді першої інстанції про керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.

Клінічні дані в поєднанні із результатом мультитесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.

В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп`яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння.

Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем, зокрема, у сечі ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.

Щодо доводів захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне.

Законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння, такі ознаки встановлюються під час спілкування водія із поліцейськими та констатуються за внутрішнім переконанням поліцейського. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані сп`яніння, відбувається не через оспорювання наявності ознак, а за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку, в медичному закладі, що і було запропоновано ОСОБА_2 , який пройшов огляд, в медичному закладі, за результатами огляду встановлено, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що лікар не провів клінічного огляду апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що лікарем проводився клінічний огляд ОСОБА_1 .

Незгода апелянта із медичним закладом в якому було проведено огляд ОСОБА_1 не може бути підставою для скасування постанови, оскільки такий проведено в медичному закладі, якому надано право на проведення відповідного огляду, що не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, як і не впливає на правильність висновку судді першої інстанції про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк