Рішення від 25 листопада 2025 р. у справі №607/1061/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2025 Справа №607/1061/25 Провадження №2-а/607/155/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

(в режимі відеоконференції)

представника відповідача Дживри С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції (оскаржуються дії уповноваженої особи Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року.

Ухвалою судді від 21 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до особи, постанова якої оскаржується: уповноважена особа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 21 січня 2025 року, ОСОБА_1 28 січня 2025 року подано позовну заяву в новій редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 січня 2025 року під час руху автомобільною дорогою міжнародного значення М09 «Тернопіль - Рава-Руська», в межах адміністративної території села Озерне Тернопільська область, було зупинено ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції Тернопільської області, які пересувалися на маркованому транспортному засобі з державним номерним знаком «4601». Після зупинки повідомлено водієві про забруднений номерний знак, що водій одразу усунув. Патрульними працівниками ніяких дій, пов`язаних з фіксацією ймовірної неможливості прочитати номерний знак ТЗ у порядку, передбаченому вимогами частини першої статті 121-3 КУпАП, а саме: фіксація факту того, що така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, не здійснювалося. З діями працівників поліції водій був не згідний та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на правову допомогу. ОСОБА_1 було вручено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції у місті Тернопіль для розгляду питання щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення. Дата та час розгляду справи були призначені на 08 січня 2025 року о 18 год. 30 хв.

Позивач, після отримання повідомлення звернувся з клопотанням про проведення розгляду справи у режимі дистанційного провадження. Його захисник - адвокатка Орлик Л. А. також подала заяву про вступ у справу, клопотання про ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження, адвокатський запит щодо технічної можливості проведення дистанційного розгляду, а також клопотання про проведення розгляду справи у дистанційному режимі. Окрім того, було подано заяву про відвід уповноваженої особи. Уповноважена особа УПП в Тернопільській області ДПП, якій було заявлено відвід, розглянула справу за відсутності ОСОБА_1 , в результаті було накладено адміністративне стягнення щодо позивача відповідно до постанови серії ЕНА №3817661 від 08 січня 2025 року.

Вищезазначену постанову позивач вважає протиправною, в якій не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, а номерний знак автомобіля, яким він керував можливо було прочитати. Також в ході розгляду справи порушено право позивача на захист. Оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 1 190,00 грн.

Ухвалою судді від 29 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №607/1061/25; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

06 лютого 2025 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від УПП в Тернопільській області ДПП, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що 04 січня 2025 року близько 15 год. 48 хв. на А/Д М - 09 Тернопіль - Львів - Рава - Руська 12 км, працівники поліції здійснили зупинку ТЗ позивача, а саме MERSEDES - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 . Після чого поліцейський представився, попередив водія про ведення відео фіксації, ознайомив ОСОБА_2 з правами за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. О 16 год. 14 хв. позивач заявляє клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке було задоволено працівником поліції. Після чого поліцейським складено повідомлення про запрошення до підрозділу поліції на 18 год. 30 хв. 08 січня 2025 року. 08 січня 2025 року на 18 год. 30 хв. ОСОБА_3 не з`явився, будучи попередженим ще 04 січня 2025 року на місці зупинки ТЗ, при складанні повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, що у випадку неявки на розгляд справи, розгляд відбудеться без його участі, та близько 18 год. 41 хв. винесено оскаржувану постанову та зачитано її зміст, після чого поліцейський поставив особистий підпис у відповідній графі (відео з Н/К № 764500 додано до матеріалів справи).

Отже, було проведено повний розгляд справи про адміністративне правопорушення із ознайомленням позивача з його правами, з`ясуванням усіх обставин справи, що підтверджується доданими до справи доказами.

Позовні вимоги та твердження, викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження, а також в повній мірі спростовуються наявними по справі доказами, мають на меті лише уникнення адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вищенаведене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

29 березня 2025 року судом зареєстроване додаткове обґрунтування заявлених позовних вимог, подане ОСОБА_1 на електронну пошту суду (підписано КЕП), яке частково дублює доводи його позову. Позивач стверджує, що під час розгляду адміністративного провадження та ухвалення оскаржуваного рішення від 08 січня 2025 року уповноваженою особою УПП в Тернопільській області ДПП було проігноровано усі клопотання, подані захисником позивача, а також і заяву позивача про відвід особі, яка здійснювала розгляд адмінпровадження - інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Бліщуку Степану Васильовичу, який з моменту отримання заяви про відвід до моменту її вирішення, був позбавлений права здійснювати розгляд адмінпровадження. Викладені фактичні обставини свідчать про упереджене ставлення відповідача до позивача.

04 червня 2025 року судом зареєстровані письмові пояснення позивача, у яких він просить оскаржувана постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з порушенням представником відповідача права ОСОБА_1 на захист.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги та їх додаткове обґрунтування підтримав, просив скасувати оскаржувану ним постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі закрити.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Дживра С. І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, покликався на доводи відзиву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює в УПП в Тернопільській області ДПП - командир взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП. 04 січня 2025 року свідок ніс службу на автодорозі М - 09 Тернопіль - Львів - Рава - Руська, де на ділянці дороги в с. Озерна було зупинено автомобіль позивача MERSEDES - BENZ, оскільки у нього був забруднений номерний знак. Після роз`яснення прав, водій заявив клопотання про надання можливості йому скористатися правом на правову допомогу, яке було задоволено працівником поліції. Після цього позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для реалізації свого права на правову допомогу, що також було задоволено працівником поліції та повідомлено про дату та час розгляду справи. Водій у зазначену дату та час не з`явився, після цього була винесена оскаржувана постанова. Свідок не вчиняв дій, які б свідчили про неповагу, чи про порушення прав ОСОБА_1 . На час зупинки автомобіля позивача разом зі свідком службу несла поліцейська ОСОБА_5 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що є працівником поліції - інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП. 04 січня 2025 року свідок несла службу на автодорозі М - 09 Тернопіль - Львів - Рава - Руська - селище Озерна, де був зупинений автомобіль позивача MERSEDES - BENZ, оскільки у нього був забруднений номерний знак. На цій ділянці дороги свідок несла службу разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 . Після зупинки транспортного засобу позивача з ним спілкувався напарник свідка, який повідомив йому про порушення. Водій усунув забруднення номерного знаку - частково витер, повідомив, що тривалий час в дорозі, а тому він не бачив порушення. Поліцейський ОСОБА_4 роз`яснив водію права, повідомив про розгляд справи, на що останній заявив клопотання про перенесення розгляду справи. Свідок не пригадує, як саме вони з напарником рухалися на службовому автомобілі, можливо їхали одразу за автомобілем позивача, а можливо і в потоці транспортних засобів та фіксували порушення на автореєстртор. Чи були увімкнені на службовому авто маячки свідок також не пригадує. Замірів, з якої саме відстані був нечитабельний номерний знак автомобіля, свідок та її напарник не здійснювали, оскільки візуально номер був абсолютно забруднений і не читався. Водій заявив клопотання про перенесення судового засідання для отримання правничої допомоги і воно було задоволене.

Отож, судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що він 04 січня 2025 року близько 15 год. 48 хв. на А/Д М - 09 Тернопіль - Львів - Рава - Руська 12 км керував транспортним засобом MERSEDES - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 , із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Частиною першою ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака , які тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (неосвітлений у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

У спірній постанові серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року, вказано, що до постанови додається відео НК 475694, 764500 та з службового реєстратора ТЗ 4601.

Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача встановлено, що 04 січня 2025 року близько 15 год., на автомобільній дорозі працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу позивача, а саме MERSEDES - BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 . Після чого поліцейський представився водію та повідомив про забруднений номерний знак, який ОСОБА_1 почав витирати після того, як вийшов із автомобіля. В подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення та намір розглянути справу на місці, з чим не погоджувався водій за заявляв ряд клопотань, які були задоволенні працівником поліції, а відтак розгляд справи було відкладено. Замірів відстані, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з 20 м, працівниками поліції не проводилося. Надалі відеозапис продовжується у кабінеті працівника поліції, ОСОБА_1 відсутній під час розгляду справи, як і його представник, однак справа була розглянута та уповноваженою особою винесена оскаржувана постанова.

Суд зауважує, що в процесі розгляду справи працівник поліції не повідомляє про надходження клопотань ОСОБА_1 , його представника - адвокатки Орлик Л. А. про їх участь в розгляді справи дистанційно з використанням власних технічних засобів, як і про відкладення розгляду справи, які обґрунтовані поважними причинами їх неприбуття на розгляд справи, та надсилалися завчасно, а відтак були відомі особі, уповноваженій на складення спірної постанови.

Наведене вище беззаперечно вказує на порушення процедури фіксації правопорушення, яке інкримінується позивачу, адже незалежно від того, як поліцейський сприймає забруднення номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач за обставин, які описані вище в оскаржуваній ОСОБА_1 постанові, він має обов`язок провести заміри та встановити, що таке забруднення не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Також суд вважає, що неприбуття позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення з поважних причин та незабезпечення участі в ході розгляду цієї справи адвоката ОСОБА_1 - Орлик Л. А., яка клопотала про відкладення розгляду справи, однак це клопотання уповноваженою особою не було вирішено в будь-який спосіб, є обставиною, яка підтверджує доводи позивача про порушення його права на захист, на отримання правничої допомоги, а тому порушено і порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (постанова Верховного Суду у справі №524/9827/16-а від 18 лютого 2020 року).

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок. Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Водночас представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури, на що суд вище звернув увагу, як і на порушення права ОСОБА_1 , ненадання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, адже участь адвокатки Орлик Л. А. не була забезпечена в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому суд також враховує постанову Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 524/3644/17, з якої випливає, що ненадання особі можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, в сукупності із встановленими вище обставинами порушення його права на отримання правової допомоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення.

На підставі ст.ст. 9, 121-3, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72-77, 122, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3817661 від 08 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , офіційна адреса для кореспонденції: E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.