Рішення від 08 жовтня 2025 р. у справі №607/904/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

09.10.2025 Справа №607/904/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Байковецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом, який згодом уточнили, до ОСОБА_4 , Байковецької сільської про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування та як за членом колишнього колгоспного двору а саме:

- за ОСОБА_1 на 13/20 частин спірного будинковолодsння, з яких: 3/10 частин у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , 3/20 частин у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та 1/5 частин як за членом майна колишнього колгоспного дору;

- за ОСОБА_2 на 1/5 частину як за членом майна колишнього колгоспного двору;

-за ОСОБА_3 на 3/20 частин спірного будинковолодіння у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог позивачі вказали, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав до суспільної групи господарства колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відтак, кожному з них належало по 1/5 частки спірного житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . Після його смерті майно успадкували дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 . Після його смерті майно успадкували мати ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка за життя склала заповіт у користь невістки ОСОБА_11 . ОСОБА_9 прийняла спадщину за заповітом. Інші спадкоємців відсутні.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

В судове засідання позивачі не з`явились, хоча про час та місце його були повідомлені належним чином. Попередньо їх представник - адвокат Білик Л.С. подала заяву про слухання справи за їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Байковецька сільська рада в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, у вирішенні спору покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку. Попередньо його представник ОСОБА_12 подав заяву про визнання позову та слухання справи за його відсутності.

Судом встановлено, що 20 листопада 1960 року ОСОБА_6 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.01.1961 року. Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 .

03.11.1990 рок ОСОБА_4 уклав шлюбі із ОСОБА_15 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 03.11.1990 року. Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 .

Від даного шлюбу народилось двоє дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.1991 року та серії НОМЕР_4 від 24.06.1993 року.

Згідно довідки (виписка із погосподарської книги) Байковецької сільської ради Тернопільського району від № 177 від 30.10.2023 року встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: голова двору ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_7 , невістка ОСОБА_1 та внучка ОСОБА_2 .

Як слідує з інформаційної довідки за №225 від 16.03.2023 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро станом на 01.01.2013 року будинковолодіння за АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 31.05.1989 року.

Як слідує з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна за №226 від 16.03.2023 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння за АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були голова двору ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_7 , невістка ОСОБА_1 та внучка ОСОБА_2 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, кожному члену двору, належало по 1/5 частці житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.01.1999 року.

Після його смерті відкрилася спадщини за законом на належне йому майно, у тому числі на 1/5 частку спірного житлового будинку.

19 березня 2002 року Тернопільською районною державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа за № 194 до майна померлого ОСОБА_6 за заявою дружини ОСОБА_5 .

Як вбачається з довідки за №158 від 18 липня 2024 року, виданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району, на час смерті ОСОБА_6 разом з ним проживали та були зареєстровані у будинковолодінні по АДРЕСА_1 : дружина ОСОБА_5 син ОСОБА_4 , невіска ОСОБА_1 , внучки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 , успадкувавши кожен по 1/10 частки спірного будинковолодіння (1/5/2).

Крім того, ОСОБА_5 частково оформила спадкові права отримавши 19 березня 2002 року свідоцтво про право на спадщину за законом на імені акції.

Інші спадкоємці до нотконтори не звертались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 25.03.2010 року.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі на 3/10 (1/5+1/10) частки спірного житлового будинку.

22 вересня 2010 року Тернопільською районною державною нотаріальної конторою до майна ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 377/201.

З копії матеріалів спадкової справи встановлено, що мати ОСОБА_5 та донька ОСОБА_2 22 вересня 2010 року подали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини після смерті сина ОСОБА_4 .

Як вбачається з довідки за №609 від 22.09.2010 року, виданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району, на час смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 .

Дружина ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 31 серпня 2011 року подали до нотконтори заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на належні ОСОБА_4 автомобіль та земельну ділянку. Інші спадкоємці спадщини не приймали. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 частково оформили спадкові права отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки та автомобіль.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкували по 3/20 (3/10/2) частин спірного житлового будинку.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частку спірного будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 28.11.2022 року.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного будинку ОСОБА_1 , що стверджується заповітом посвідченим старостою с. Шляхтинці Тернопільського району 06.03.2018 року, зареєстрованим в реєстрі за № 7-3.

27 квітня 2021 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Шляхтинецької сільської ради 27 квітня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 9, яким заповіла ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку для ведення сільського господарства.

07 березня 2023 року Тернопільською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_5 заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини .

З довідки відділу «Центр надання адміністративних послуг» Байковецької сільської ради за № 40 від 01.03.2023 року встановлено, що на час смерті ОСОБА_5 , остання проживала та була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом з нею проживали та були зареєстровані: невістка ОСОБА_1 , внучки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

03 квітня 2023 року ОСОБА_4 подав до нотконтори заяву про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на частку спірного будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 значиться як колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: голова двору ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_7 , невістка ОСОБА_1 та внучка ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, кожному члену колгоспного двору належить по 1/5 частки спірного житлового будинку.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Байковецької сільської ради від 09 липня 2025 року за № 79825609 ОСОБА_1 та ОСОБА_16 відмовлено у реєстрації права власності на частку майна колишнього колгоспного двору, а саме на житловий будинок по АДРЕСА_1 , оскільки документ, який посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком відсутній.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання за ними права власності по 1/5 частки спірного житлового будинку як на частку майна колишнього колгоспного двору підлягають до задоволення.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до вимог п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи те, що спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилась до 1 січня 2004 року та була фактично прийнята спадкоємцями, застосовуванню підлягають правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 524 ЦК України (ред. 1963 р.), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до вимог ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно з вимогами ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_6 є дружина ОСОБА_5 і син ОСОБА_17 , які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем на час смерті у спірного житловому будинку, брали участь в його утриманні.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 успадкували по 1/10 частки спірного житлового будинку.

Спадщина після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (померли ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 ) відкрилась після 2004 року, а тому застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України 2004 року.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу вимог ч. 1 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

В силу вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В силу вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі на 3/10 частки спірного житлового будинку (1/5 частка члена колишнього колгоспного двору та 1/10 успадкована після смерті батька). Спадщину після його смерті прийняли дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та частково оформили спадкові права.

Мати ОСОБА_5 та донька ОСОБА_2 у встановлений законом строк 22 09.2010 року подали до нотконтори заяви про відмову від спадщини.

Інші спадкоємці спадщини не приймали.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкувала належні йому 3/10 частин спірного житлового будинку, кожен по 3/20 частки.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивач не можуть, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 відкрилась спадщина за заповітом на спірне будинковолодіння. ОСОБА_1 , в користь якої ОСОБА_5 склала заповіт щодо спірного житлового будинку та земельної ділянки під даним будинком, прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та 07 березня 2023 року подала до нотконтори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 успадкувала за заповітом належні їй 3/10 частки спірного житлового будинку.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково та визнати за позивачами право власності на спірне будинковолодіння у наступному порядку:

- за ОСОБА_2 на 1/5 частин спірного будинковолодіння, як за членом майна колишнього колгоспного двору;

-за ОСОБА_3 на 3/20 частин спірного будинковолодіння у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 ;

-за ОСОБА_1 на 1/5 частину спірного будинковолодіння, як за членом майна колишнього колгоспного двору; на 3/20 частин у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 та на 3/10 частин у порядку успадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , загалом на 13/20 частин.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 524, 529, 534, 549 ЦК 1963 року, ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Байковецької сільської ради про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/20 частин житлового будинку з відповідної частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , за заповітом після смерті ОСОБА_5 та на частку майна колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частку житлового будинку з відповідної частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , як на частку майна колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/20 частки житлового будинку з відповідної частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 , проживає по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Байковецька сільська рада - вул. Січових Стрільців, 43 с.Байківці Тернопільського району, код ЄДРОПУ -4394846.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2025 року.

Головуюча: І.М. Черніцька