Постанова від 10 грудня 2025 р. у справі №646/7459/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/7459/25

№ провадження 3/646/2259/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2025 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Сіренко Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 16.07.2025 року о 09 год. 56 хв., керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , по набережній Нетіченській, 8 в місті Харкові, відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови №67439720 від 24.01.2023 року Шевченківським відділом ДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Захисником адвокатом Барановим Д.М. заявлено до суду клопотання, в якому він просив закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що 16 липня 2025р. автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції УПП у Харківській області, підстав зупинки поліцейські не вказали, такі відомості у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, що є прямим порушенням приписів ст.256 КУпАП та ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Отже, із протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 з 17.05.2022 року по 28.05.2025 року був військовослужбовцем та перебував на фронті та обмеження керування транспортним засобом позбавляє ОСОБА_1 основного джерела засобів існування, оскільки як на момент винесення постанови, так і на теперішній час працює водієм і це є його основним джерелом засобів існування. Крім того, ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 04.11.2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

При ухваленні рішення суд враховує, що у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ч.3 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Зокрема, відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», на яку посилається в протоколі поліцейський, забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами встановлюється вмотивованою постановою державного виконавця за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Таке обмеження встановлюється до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови, зазначені уп.1-4цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанови, зазначені у п.1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеногоч.5ст.74 цього Закону (10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів), для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Відповідно до п.3 ч.10 ст.71 КУпАП тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;

3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях;

Так, судом встановлено, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами було встановлено постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкоів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №67439720 від 24.01.2023 року у зв`язку з виникненням у нього заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не більше 10% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що місячно починаючи з 06.08.2021 року до повноліття дитини, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 24.01.2023 за період з 06.08.2021 року по 24.01.2023 року в сумі 58189,12 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Разом з тим, суду не надано жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту того, що на момент подій 16.07.2025 ОСОБА_1 був обізнаний про наявність відповідного обмеження у праві керування транспортними засобами, але, незважаючи на свою обізнаність, продовжив користуватись та керувати транспортним засобом.

Крім того, ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 04.11.2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. від 24.01.2023 року у виконавчому провадженні №67439720 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, відповідно до ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Разом з тим, перевіривши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Статтею 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Адміністративне правопорушення мало місце 16.07.2025 року, тобто більше 3 місяців, а тому суд позбавлений можливості розглянути матеріал у строки, передбачені ст. 38 КУпАП України, а відтак провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи, що з дня вчинення правопорушення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення пройшло понад три місяці, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.247 п.7, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя - Ю.Ю. Сіренко