Постанова від 01 січня 2026 р. у справі №953/10741/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10741/25

н/п 3/953/87/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи: Харківське представництво генерального замовника – Державного космічного агентства України, посада: завідувач режимно-секретного відділу, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , за п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП,

встановив:

30 грудня 2024 року наказом ХПГЗ ДКАУ №16тч ОСОБА_2 припинений доступ до державної таємниці.

10.09.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на території ХПГЗ ДКАУ за адресою: АДРЕСА_2 , підготував супровідний лист про направлення до Управління СБУ в Харківській області облікової картки №243 від 19.08.2024 про скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці із порушенням строків, визначених у абз.2 п.77 Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 (далі: Порядок №939).

19.09.2025 до Управління СБУ в Харківській області з Харківського представництва генерального замовника – Державного космічного агентства України надійшли матеріали щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю у громадянина подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

02.10.2025 у ході вивчення матеріалів, встановлено, що зазначене порушення допущено завідувачем таємної частини ХПГЗ-ДКАУ ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що в його діях, які не спричинили загрози збереженню державної таємниці, відсутній склад ст.212-2 КУпАП. ОСОБА_2 переведений до нового місця військової служби та наприкінці грудня 2024 йому зупинений доступ до державної таємниці, в подальшому мав намір повернутись на посаду та просив не направляти документи. Вважає що своїми діями вчинив дисциплінарний проступок.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Згідно з вимогами ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Закон України «Про державну таємницю» №3855-XII від 21.01.1994 (далі: Закон №3855-XII) регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до п.є ч.8 ст.21 Закону №3855-XII одним із основних завдань РСО є здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Згідно ст.1 Закону №3855-XII державна таємниця (далі також - секретна інформація) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; охорона державної таємниці - це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

За змістом ст.39 Закону №3855-XII посадові особи та громадяни, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, відповідно до абз. 2 п.77 Порядку №939, за відсутності у громадянина подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, до органу СБУ, за місцем провадження громадянином такої діяльності, протягом п`яти робочих днів після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації РСО надсилаються документи, передбачені п.80 цього Порядку, для скасування такого допуску до державної таємниці.

Крім того, згідно до абз.3 п.77 Порядку №939, контроль та відповідальність за надсиланням до органу СБУ документів, необхідних для скасування громадянину допуску до державної таємниці, у визначені цим Порядком строки покладається на керівника РСО підприємства, установи, організації.

Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці передбачена п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

Об`єктом правопорушення за ст.212-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у пунктах 1-9 ч.1 цієї статті. Склад правопрушення формальний.

Суб`єкт адміністративного проступку – спеціальний, громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці; особливий, громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №37 від 02.10.2025; витягом з порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого ПКМ України №939 від 18.12.2013; витягом з наказу №2-ос від 01.02.2022№ довідкою №64 від 01.10.2025 щодо надання копії документів на №70/26-734дск від 29.09.2025; посадовою інструкцією завідувача таємної частини Харківського представництва генерального замовника-Державного космічного агентства України, затвердженої 21.08.2014 начальником Харківського ПГЗ-ДКАУ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, суду не надано.

Посилання ОСОБА_1 на звільнення ОСОБА_2 у грудні 2024, відсутність шкоди державним чи суспільним інтересам затримкою направлення матеріалів про скасування ОСОБА_2 доступу до державної таємниці, не звільняє ОСОБА_1 , як завідувача таємної частини Харківського ПГЗ-ДКАУ від виконання обов`язків, передбачених абз.2 п.77 Порядку №939.

При накладенні стягнення, враховуючи обставини справи та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

У відповідності зі ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню в дохід Держави з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Керуючись п.6 ч.1 ст.212-2, 283, 284, 294 КУпАП, ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід Держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до вимог ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується штраф в подвійному розмірі, тобто 2040 грн.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Н.В. Єфіменко