Вирок від 01 січня 2026 р. у справі №632/2247/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2247/25

провадження № 1-кп/632/103/26

Вирок

Іменем України

02 січня 2026 року м. Златопіль

Златопільский міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, у якого на утриманні знаходяться: батько ОСОБА_7 - особа з інвалідністю 2 групи, мати ОСОБА_8 - особа з інвалідністю 3 групи, та донька ОСОБА_9 , яка навчається в Харківському державному професійно-педагогічному коледжі імені В.І. Вернадського, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.10.2025, близько 09.35 години, під час патрулювання обслуговуваної території Златопільської громади Харківської області працівниками поліції у складі інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та поліцейського СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_11 , біля будинку 6 що в 3 мікрорайоні в м. Златопіль Лозівського району Харківської області, на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», було зупинено ОСОБА_6 який, згідно бази ІП НП «Армор» Національної поліції України, рахувався як особа, яка ухиляється від проходження військової служби.

У зв`язку з цим, працівниками поліції ОСОБА_6 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де передано працівникам вказаної установи, а саме начальникові відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 майору ОСОБА_12 , оператору відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 солдату ОСОБА_13 та оператору відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 солдату ОСОБА_14 , яким присвоєно військові звання, видано військові квитки та останні наділені службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації в особливий період.

Надалі, вищевказаними працівниками перевірено військово-облікові дані ОСОБА_6 та прийнято рішення про направлення останнього на проходження ВЛК до м. Харкова.

Цього ж дня, близько 12.15 години, ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в супроводі працівників вказаної установи, а саме начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_12 , оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_13 та оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_14 , направлявся до виходу з приміщення.

В цей час у ОСОБА_6 , який достовірно знав, що його супроводжували військовослужбовці та усвідомлював, що останні перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, виник злочинний намір, направлений на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, а саме ОСОБА_14 , який йшов позаду нього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , який достовірно знав, що його супроводжують військовослужбовці, знаходячись в приміщенні тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованої за вищевказаною адресою, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дістав з кишені куртки правою рукою ніж типу болісонг (ніж - метелик) та наніс оператору відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 солдату ОСОБА_14 один удар в область тулуба, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у виді колото-різаної рани передньої черевної стінки (непроникаюча) яка, за ступенем тяжкості, відносить до легкого ступеню тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в пред`явленому звинуваченні визнав у повному обсязі та показав, що18.10.2025, близько 09.35 години, його зупинили працівники поліції та, після перевірки документів, повідомили, що він рахується як особа, яка ухиляється від проходження військової служби.

Після чого працівниками поліції його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 де передано працівникам вказаної установи.

Надалі вищевказаними працівниками було перевірено військово-облікові дані на нього та йому повідомили що його буде направлено на проходження ВЛК до м. Харкова.

Цього ж дня, близько 12.15 години, знаходячись в приміщенні тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в супроводі працівників вказаної установи, він направився до виходу з приміщення.

В цей час йому було достовірно відомо, що його супроводжували військовослужбовці та усвідомлюючи, що останні перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, у нього виник злочинний намір, направлений на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, а саме ОСОБА_14 , який йшов позаду нього.

Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння він дістав з кишені куртки правою рукою ніж типу болісонг (ніж - метелик) та наніс солдату ОСОБА_14 один удар в області тулуба, після чого спробував покинути приміщення.

У вчиненому злочині щиро кається. Не заперечує проти того, щоб справа слухалася в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому злочині визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, доведена у повному обсязі, і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 350 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання дляобвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання для обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який кваліфікується як нетяжкий злочин, особу винного, яка задовільно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, на утриманні є батьки похилого віку з 2 та 3 групою інвалідності, що повністю відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при засудженні його до покарання в межах санкції ч. 2 ст. 350 КК України з застосуванням ст. 75, 76 КК України. При цьому, суд погоджується з висновками досудової доповіді органу пробації, оскільки органом пробації враховано в повному обсязі характер і ступінь небезпечності для суспільства вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та ризик скоєння повторного кримінального правопорушення, який оцінений як середній, також погоджується з висновком органу пробації в частині можливості призначення ОСОБА_6 покарання без позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_6 була обрана у вигляді цілодобового домашнього арешту, дія якого закінчилась 16.12.2025.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів вирішити згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, ст. 371 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним за ч. 2 ст. 350 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової молекулярно - генетичної експертизи, в сумі 7597 гривень 29 копійок стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.

Речові докази: ніж типу болісонг (ніж - метелик) на поверхні леза якого маються сліди РБК - знищити;

футболку синього кольору на якій по передній бічній поверхні з лівої сторони мається пошкодження у вигляді наскрізного порізу, кофту чоловічу сірого кольору на передній бічній поверхні якої з лівої сторони мається пошкодження у вигляді наскрізного порізу, які належать потерпілому ОСОБА_15 , - повернути останньому за належністю;

змиви з рукояті ножа, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_6 , змиви з правої та лівої долоні ОСОБА_6 , зразки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1