Вирок від 01 січня 2026 р. у справі №953/11498/25 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 січня 2026 р.

Справа: №953/11498/25

Суддя: Дяченко О. М.

Справа№ 953/11498/25

н/п 1-кп/953/503/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження 12025226130000470 від 08.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є інвалідом, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за дресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом із Наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 26.08.2025 №241 солдат ОСОБА_3 вважається таким, який справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків на посаді бойового медика 2 інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 .

Проходячи військову службу на посаді бойового медика 2 інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України. Проте солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

05.09.2025 приблизно о 23:30 год, більш точний час не встановлено, перебував на вулиці біля магазину «Хазар», що розташований за адресою: м. Харків, просп. Жуковського, буд. 5-А, де у нього виник конфлікт із ОСОБА_5 .

В ході конфлікту, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_5 , наніс йому три удари кулаком правої руки: в ніс, в навколоочну ділянку з лівої сторони обличчя та в скроню з лівої сторони обличчя.

В результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3 згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/597-А/2025 від 30.09.2025, ОСОБА_5 спричинено наступні тілесні ушкодження: закритий перелом кісток носу із наявністю синця в обох орбітальних ділянках по нижньому та верхньому повіках із розповсюдженням на спинку носа та синець в лівій лобно-скроневій ділянці. Встановлені тілесні ушкодження спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «А», 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення-проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_3 , щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 , згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_5 , він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 15-16).

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», за місцем проходження військової служби характеризується «позитивно», інша компрометуюча інформація відсутня.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ст. 125 ч.2 КК України, у вигляді штрафу.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00( одна тисяча сімсот, 00) грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua