Постанова від 29 грудня 2025 р. у справі №178/1995/25 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1995/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., за участі захисника адвоката Амельченка А.С. (в режимі відеоконференції), особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу, 18.08.2025 року о 23.23 год. Дніпропетровська обл. Кам`янський р-н траса М-30 916км + 817м водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Volkswagen Caddy д/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці за допомогою приладу Alcotest-6820 «Драгер» ARHK-0520, проба позитивна 0,24%, тест № 3290. Зафіксовано на БК 469348.

ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовилась свідчити у відповідності до Конституції України, залучила до розгляду адвоката.

Захисник просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вважає, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак і відсутні підстави притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення захисника Борідько Н.Г., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ Авшар проти Туреччини). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 18 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, зазначено, що 18.08.2025 року о 23.23 год. Дніпропетровська обл. Кам`янський р-н траса М-30 916км + 817м водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Volkswagen Caddy д/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest 6820 із позитивним результатом 0,24 %, тест №3290, чим порушив вимоги п.2.9а) Правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно результатів огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, в організмі останньої було виявлено алкоголь 0,24 проміле.

Всі види газоаналізаторів «Drager Alcotest» зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Alcotest 6820» поліцейським під час виконання своїх службових обов`язків.

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно Інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 , яка міститься у вільному доступі, технічними характеристиками означеного приладу передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка ± 0,02 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 ‰ проміле, відносна похибка: ± 10 % - у діапазоні понад 0,2 ‰ проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ± 0,04 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ проміле: відносна похибка: ± 10 % - у діапазоні понад 0,4 ‰ проміле.

Також, відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «Drager Alcotest 6820» похибка даного газоаналізатора становить: в діапазоні температури навколишнього середовища від -5.0 до +15.0 градусів Цельсія та діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0.33 проміле абсолютна похибка вимірювання пристрою становить ± 0,05 проміле від +15.0 до +25.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить ± 0,02 проміле від +25.0 до +50.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить ± 0,05 проміле.

З наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,4 ‰ (проміле) ± 0,04 % (проміле), при цьому на результат впливає температура повітря, яка становила на час огляду +21 градусів Цельсія, тому похибка вимірювання пристрою становить ± 0,05 проміле.

В даному випадку неможливо "поза розумним сумнівом" встановити перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки показник 0,24 проміле, отриманий з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», може не перевищувати допустиме значення 0,2 проміле алкоголю в крові з урахуванням можливої похибки, тобто, результат проведеного аналізу вмісту алкоголю в крові ОСОБА_1 перебуває в межах похибки та не тягне за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи захисника щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд не може прийняти, оскільки, згідно відеозапису ОСОБА_1 , не заперечувала факт керування транспортним засобом, добровільно погодилась пройти огляд на стан сп`яніння, підтвердила, що їхала з м.Підгороднього до подруги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні у справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.251 КУпАП суду повинні бути надані докази, що підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченої особи.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази у справі в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження, а надані суду докази не є достатніми, достовірними та допустимими.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.1, 8, 130, 247, 284-287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Лісняк