Рішення від 18 грудня 2025 р. у справі №201/12196/23 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/12196/23

Провадження № 2-о/201/8/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

присяжних - Шутька В.В., Алдокімова І.А.,

при секретарі - Тоцькій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів у м. Дніпрі Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Заявниця просить визнати померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи, що є її онукою.

Зазначає, що встановила це зі слів особи на ім`я ОСОБА_3 , який пояснив, що бачив тіло ОСОБА_2 на лавці біля її будинку в м. Маріуполі Донецької області, а пізніше поховали її місцеві мешканці у дворі будинку.

Представником заявниці ОСОБА_1 - адвокатом Таран В.І. (діє згідно ордеру від 14.10.2025р) подано заяву про розгляд справи без участі заявниці та її представника. Заявлені вимоги заявниця підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.108).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Заявниця є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.5-8, 23).

11.03.2023р. звернулася до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою, що з 05.03.2022р. втратила зв`язок із бабою, яка на той час проживала в АДРЕСА_1 . За її заявою в ЄРДР внесені відомості (а.с.10).

Згідно виписки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом серії НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 10.03. 2022р. по 17.05.2024р. отримувала нарахування на її власну картку виплат Пенсійного фонду України (пенсія). Витрати по картці відсутні. На вимогу ГУ ПФУ нараховані грошові кошти повернуті 12.06.2024р. уповноваженим банком на рахунок Пенсійного фонду України в в`язку з отриманням інформації про ймовірну смерть ОСОБА_2 (а.с.111зв).

Міністерство соціальної політики України 15.09.2024р. повідомило, що станом на 12.09.2024р. відомості про реєстрацію ОСОБА_2 як ВПО відсутні (а.с.116).

Головне управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України повідомило що за даними інформаційно комунікаційної системи ДПС станом на 27.08.2024р. ОСОБА_2 зареєстрована в державному реєстри осіб-платників податків, не перебуває на обліку як самозайнята особа (а.с.119).

ПрАТ «Київстар» повідомило, що, згідно з інформацію наданою відповідальними структурними підрозділами компанії, при здійсненні пошуку інформації за період часу з 05.03.2022р. по 03.07.2024р. телекомунікаційним обладнанням зафіксовано отримання вхідного телефонного дзвінка тривалістю 4 секунди 10.04.2022р. о 17.43. Здійснення вихідних телефонних дзвінків, а також о отримання вхідних і здійснення вихідних SMS-повідомлень телефонним номером НОМЕР_3 (яким, яв вказує заявниця, користувалася її баба ОСОБА_2 ) в період часу з 05.03.2022р. по 03.07.2024р. телекомунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» не зафіксовано (а.с.121-122).

Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 10.11.2025р., за наявними даними ДМС, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.10.1979р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.160).

Згідно повідомлення від 23.10.2025р. Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с.158).

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відомості щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2022р. по 11.11.2025р. в базі даних не виявлено (а.с.161).

Згідно відповіді від 17.10.2025р. Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.03.2022р. розшукуються Соборним відділенням поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області як особа зникла безвісти (а.с.162).

Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України 25.11.2025р. повідомив, що станом на 24.11.2025р. за даними: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інформаційно комунікаційні системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про адміністративні правопорушення відсутні (а.с.163).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України встановлено правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, зокрема: правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті; спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024р. у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про його смерть.

Матеріалами справи встановлено, що з моменту зникнення безвісти ОСОБА_5 за особливих обставин - під час бойових дій та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресією російської федерації проти України минуло більше 3-х років. Даних про місце перебування ОСОБА_5 протягом трьох років встановлено не було, як військовополонений не значиться.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 зробила правовий висновок, що обрахування строку, визначеного у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не можна здійснювати від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території проведення активних бойових дій, оскільки в умовах збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що робить неможливе навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі. З урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. № 376 (далі Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07.11.2023р. у справі № 607/159/23.

У постановах від 26.04.2023р. у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023р. у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023р. у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності (Верховний суд у постанові від 29.05.2024р. у справі 127/28463/23).

Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, приймаючи до уваги, що населений пункт Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, а обставини, на які посилається заявниця в обґрунтування заяви про оголошення померлою її баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах активних бойових дій, мали місце 05.03.2022р., то дата від якої має відраховуватися строк тривалістю у шість місяців - з 05.03.2022р.

З огляду на вищевикладені обставини, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою, заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів у м. Дніпрі Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - задовольнити.

Оголосити померлою громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Маріуполі Донецької області, Україна, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Датою смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Маріуполі Донецької області, України, вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті - м. Маріуполь Донецької області.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева

Присяжні: В.В. Шутько

І.А. Алдокімов