Постанова від 14 грудня 2025 р. у справі №522/24734/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/24734/25

Провадження 3-зв/522/45/25

ПОСТАНОВА

15.12.2025 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши заяву судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд дійшла заява судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП.

Суддя Гаєва Л.В. та Яворська Т.П. у встановленому порядку повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви у призначене судове засідання - не з`явились, клопотань про відкладення розгляду до судді не надходило.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронова А.В заявляла клопотання про участь у розгляді справи в режим відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проте забезпечити участь останньої у судовому засіданні не виявилось за можливе з технічних причин, що виникли у суді.

Слід зазначити, що КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачали б порядок подання заяв про відвід (самовідвід) для учасників судового розгляду та відповідно, не передбачають порядку розгляду таких заяв.

З огляду на зазначене, суд виходить із того, що ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник, який подав відповідне клопотання, а законодавством не передбачено обов`язкової участі учасників справи під час розгляду заяв про відвід (самовідвів).

За даних обставин, заяву про самовідвід судді від розгляду справи розглянуто за відсутності учасників судового провадження на підставі наявних матеріалів.

Так, встановлено, що на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП (справа 522/24734/25, провадження 3/522/8510/25).

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. подала письмову заяву про самовідвід від розгляду зазначеної справи, з посиланням на те, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області, у якому особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працює на посаді заступника начальника, що підтверджується відповідним наказом.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вже зазначалось КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачали б порядок подання заяв про відвід (самовідвід) для учасників судового розгляду та відповідно, не передбачають порядку розгляду таких заяв.

Враховуючи викладене, вважаю, що правомірним буде застосування аналогії процесуального закону і розгляд заяви про самовідвід необхідно провести за правилами найбільш наближеного, кримінального процесуального закону.

Так, Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості самовідводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що сам по собі факт перебування судді ОСОБА_2 як пенсіонерки на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Одеській області, де особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, працює на одній з керівних посад, не є обставиною, яка викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості зазначеного судді та слугувала б законною підставою для відводу від розгляду зазначеної справи.

З огляду на зазначене, приходжу до висновку, що заява судді Гаєвої Л.В. про самовідвід не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. 283-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП (522/24734/25, 3/522/8510/25) - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Іоніді