Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Дата: 23 грудня 2025 р.
Справа: №675/1902/25
Суддя: Демчук П. В.
Справа № 675/1902/25
Провадження № 2/675/1049/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"24" грудня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого -
судді Демчука П.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2025 року Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася в суд із позовною заявою, в якій посилається на те, що ОСОБА_1 16 січня 2025 року близько 16 год. перебуваючи у кварталі 3 виділу 4 лісового масиву майстерської дільниці «Дертка» КП «Лісомисливське господарство» Плужненської сільської ради, без відповідного на те дозволу - лісорубного квитка, здійснив незаконну порубку одного сухостійкого дерева породи «вільха» діаметром у корі біля шийки кореня 70 см. , чим заподіяв шкоду 18 462 грн.04 коп.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2025 року № 15/02/01 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. За таких обставин, у позовній заяві ставиться питання про стягнення з відповідача 18 462 грн. 04 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У поданій заяві представник позивача Тесляр О.О. позовні вимоги підтримав, розгляд справи просив провести у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 січня 2025 року близько 16 год. громадянин ОСОБА_1 гужовим транспортом приїхав в лісовий масив поблизу с. Новосілка, а саме, у квартал 3 виділу 4 та, використовуючи бензопилу, здійснив самовільне зрізання одного дерева породи вільха діаметром у корі біля шийки кореня 70 см. Про вказану подію головний лісничий КП «Лісомисливське господарство» повідомив відділ поліцейської діяльності № 2.
Дана обставина підтвердилася письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_1 , майстра лісу ОСОБА_4 , старшого майстра лісу ОСОБА_5 , головного лісничого ОСОБА_6 , та фототаблицею з місця події.
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Нагорного Д.В. № 15/02/01 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Вказана постанова набрала законної сили.
Розрахунок розміру шкоди, завданої діями ОСОБА_7 , проведений згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1789 від 28 грудня 2001 року. Загальна сума збитків становить 18462 грн. 04 коп., що підтверджується даними розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Порушення лісового законодавства відповідно до ст. 105 ЛК України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковими для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Суд вважає, що Державною екологічною інспекцією доведено наявність шкоди у вигляді незаконної порубки дерев ОСОБА_1 , доведено протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, а тому заявлений позов підлягає задоволенню.
Розрахунок суми спричиненої шкоди виконаний у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» з урахуванням затвердженого цією постановою Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 141, 142, 206, 259, 263-265, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 18462 грн. 04 коп. у відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, зарахувавши кошти на рахунок: UA 468999980331000022741, отримувач - ГУК у Хмел.обл/Плужненськ.стг/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062100, призначення платежу - «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 3028 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В.Демчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua