Постанова від 04 серпня 2025 р. у справі №607/4717/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2025 Справа №607/4717/25 Провадження №3/607/2277/2025

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №256493 від 26.02.2025, Пінейро Де Ліма Сезар о 22 год. 16 хв. в м. Тернопіль, вул. Підгородня 16 керував транспортним засобом SSang Yong Rexton н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» номер ARLM 0300 (повірка дійсна до 04.06.2025) та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлявся про місце і час розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП та строки розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для вирішення питання про те, чи мало місце вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні, судом досліджено зібрані у справі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №256493 від 26 лютого 2025 року; матеріали відеофіксації вчиненого правопорушення; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 7510; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4150278 від 25 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Так, в порушення вимог ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складеному українською мовою, не зазначено чи він розуміє українську мову, чи був присутній при складані протоколу перекладач.

Відповідно до ст.274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року №1376, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається з участю перекладача.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).

У справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24 вересня 2002 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що обвинувачений навіть проживши кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред`явленого йому звинувачення: «З урахуванням вищевикладеного, Суд доходить до висновку про порушення пункту 1 в поєднанні з підпунктом (е) пункту 3 статті 6 Конвенції».

Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою, яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її, документ, що містить звинувачення повинен бути перекладений мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) параграф 68).

Рішення ЄСПЛ від 28.11.78 у справі «Лукіде, Белкасем і Коч проти ФРН» в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 є іноземцем, громадянство якого працівниками поліції не встановлено.

З наведеного вбачається порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Застосовуючи до справ про адміністративні правопорушення принципи кримінального провадження поліцейські, відповідно до вимог ст. 20 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні були детально проінформувати ОСОБА_1 мовою, якою він володіє про сутність висунутої ними вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки, які можуть для нього настати як у випадку проходження, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддею констатовано вчинення процесуальних порушень працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що полягало у порушені порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння мовою, яку він володіє, або із залученням перекладача на його рідну мову.

Зважаючи на це протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №256493 від 26 лютого 2025 року та відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції є неналежним та недопустимим доказом для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного провадження в справі слід закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 252, 266, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяВ. Л. Дзюбич