Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №711/3197/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 30 грудня 2025 р.

Справа: №711/3197/25

Суддя: Кондрацька Н. М.

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3197/25

Номер провадження2-др/711/57/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання Мелещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Небилиці Р.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Адвокат Небилиця Р.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 грн. У заяві зазначає, що В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авансар», третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С., про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 01.06.2021, зареєстрований в реєстрі за №77683, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАНСАР» заборгованості у розмірі 72066,80 грн. за кредитним договором №200239446 від 10.05.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 . Разом з позовною заявою до суду надано розрахунок та підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу. Актом про надання послуг від 11.04.2025 визначений перелік наступних послуг, пов`язаних з підготовкою та поданням позову, а також їх вартість: - ознайомлення з матеріалами, наданих клієнтом та додатково отриманими на адвокатський запит в інтересах клієнта - 500,00 грн.; - надання усної консультації клієнту за результатами вивчення наявних матеріалів та визначення способу захисту порушених прав - 500,00 грн.; - підготовка та направлення адвокатського запиту до приватного виконавця 500,00 грн.; - підготовка та подача до суду позовної заяви - 5000,00 грн.; всього - 6500,00 грн. Наявність вказаних витрат враховано під час розгляду справи.

Крім того, Під час розгляду справи в зв`язку з виниклою необхідністю представник позивача звертався до відповідача із адвокатським запитом від 12.06.2025 про надання документів, що стали підставою для вчинення спірного виконавчого напису. Оскільки відповідь по суті не надано, представником відповідача вживалися заходи для отримання необхідних відомостей з інших джерел, що, відповідно, мало наслідком покладення на позивача додаткових витрат в розумінні ст. 133 ЦПК України.

Так під час розгляду справи позивачем додатково понесені витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з витребуванням доказів, а саме: - оплата послуг нотаріуса за посвідчення довіреності - 300,00 грн.; - підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до Київського державного нотаріального архіву - 500,00 грн.; - підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до ТОВ «Авансар» - 500,00 грн.; - підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до Національного банку України - 500,00 грн.; - підготовка та подача до суду клопотання про витребування доказів від 04.07.2025 - 1000,00 грн.; - підготовка та подача до суду клопотання про долучення доказів від 03.09.2025 - 1000,00 грн.; - підготовка та подача до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення від 09.09.2025 - 1000,00 грн.; - прийняття участі у судовому засіданні 09.07.2025 - 500,00 грн., - прийняття участі у судовому засіданні 04.09.2025 - 500,00 грн.; Всього - 5800,00 грн.

Таким чином додатково відповідачем понесено витрат у розмірі 5800,00 грн., що підтверджується Актом №2 про надання послуг від 04.09.2025 та Актом №2 приймання-передачі грошових коштів (проведення розрахунку за Договором про надання правничої допомоги від 31.03.2025) від 04.09.2025. Перелік документів, наведений у акті №2 від 04.09.2025, надавався до суду разом з: - клопотанням про витребування доказів від 04.07.2025; - клопотанням про долучення доказів від 03.09.2025; а також подається з даною заявою.

При ухваленні рішення судом не вирішувалось питання щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які були понесені позивачем додатково та перелік яких наведений саме у Акті №2 про надання послуг від 04.09.2025.

Представник адвокат Небилиця Р.В. у заяві від 30.09.2025 просив розглядати заяву за його відсутності, вимоги підтримав.

Представник позивача до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

31 березня 2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Небилиця Р.В. було укладено договір про надання правничої допомоги, за яким клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок на здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, що стосується перевірки законності вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису №77683 від 01.06.2021.

У п.4.1. Договору зазначено, що вартість послуг визначається шляхом укладання мирової угоди.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 31.01.2025 встановлений розмір винагороди за послуги: Вивчення необхідних матеріалів - 500,00 грн./1 год., надання усної консультації за результатами вивчення матеріалів та можливості підготовки позову - 500 грн., підготовка та направлення адвокатського запиту - 500 грн., складання та направлення/подання позовної заяви до суду - 500 грн./1 запит, підготовка інших документів, в яких виникне необхідність - 1000 грн., участь у судових засіданнях - 500,00 грн. За домовленістю сторін гонорар за окремі послуги може бути змінено.

Згідно акту № 2 наданих послуг від 04.09.2025, адвокатом були надані наступні види послуг:

оплата послуг нотаріуса за посвідчення довіреності - 300,00 грн.; підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до Київського державного нотаріального архіву - 500,00 грн.; підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до ТОВ «Авансар» - 500,00 грн.; підготовка та направлення адвокатського запиту від 21.06.2025 до Національного банку України - 500,00 грн.; підготовка та подача до суду клопотання про витребування доказів від 04.07.2025 - 1000,00 грн.; - підготовка та подача до суду клопотання про долучення доказів від 03.09.2025 - 1000,00 грн.; - підготовка та подача до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення від 09.09.2025 - 1000,00 грн.; прийняття участі у судовому засіданні 09.07.2025 - 500,00 грн., прийняття участі у судовому засіданні 04.09.2025 - 500,00 грн.; г

Загальна вартість послуг, що були надані додатково - 5800,00 грн.

У відповідності до ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою та поданням адвокатських запитів, суд зазначає наступне.

Дійсно, до клопотання про витребування доказів адвокатом надано запити від 21.06.2025 до Київського державного нотаріального архіву, від 21.06.2025 до ТОВ «Авансар», від 21.06.2025 до Національного банку України. Зазначені адвокатські запити однаковими за змістом, що не вимагало від адвоката значного проміжку часу для його складання (фактично сформований один шаблон запиту).

За таких обставин, суд вважає, що витрати, пов`язані з підготовкою та подання трьох адвокатських запитів, які б відповідали критерію розумності, співмірності та справедливості становлять 500,00 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою та поданням клопотання про витребування доказів, клопотання про приєднання додаткових доказів по справі, суд зазначає наступне.

У межах справи, яка розглядалась адвокатом були подані клопотання про витребування доказів від 04.07.2025 та клопотання про долучення доказів від 03.09.2025.

Зазначені клопотання не значні за обсягом, за обсягом, не перевищують 5 аркушів.

За таких обставин, суд вважає, що витрати, пов`язані з підготовкою та подання обох клопотань, які б відповідали критерію розумності, співмірності та справедливості становлять 1000 гривень.

Щодо витрат, пов`язаних із участю у розгляду справи, суд зазначає наступне.

Представник відповідача адвокат Небилиця Р.В. брав участь у наступних судових засіданнях: 09.007.2025 (20хв.) та 04.09.2025 (19 хв.), що підтверджується протоколами судових засідань, а тому, з урахуванням часу, необхідного на дорогу до судового засідання, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 500,00 гривень, за кожне судове засідання.

Щодо витрат на підготовку та складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Постанова ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 містить висновок про те, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Подібна за змістом правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21.

За таких обставин, суд вважає, що витрати за підготовку на складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Щодо відшкодування витрат на оплату послуг нотаріуса за посвідчення довіреності.

Так, представництво інтересів позивача здійснював адвокат Небилиця Р.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 31.03.2025, на підставі якого до суду поданий ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1117704.

Згідно наданої копії реєстраційного посвідчення ОСОБА_1 сплачено 300 грн. за посвідчення довіреності на представництво у судах. Одже, не обґрунтовано з якою метою ОСОБА_1 посвідчувала довіреність на професійного адвоката, який здійснював представництво її інтересів у справі. Більш того, згадане вище реєстраційне посвідчення не містить інформації, яку саме довіреність було посвідчено 19.06.2025.

Більш того, такий вид послуг не був обумовлений у додатковій угоді до правничої допомоги.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, відмову у задоволенні позовних вимог, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог представника відповідача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 2500 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

заяву представника відповідача адвоката Небелиці Р.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (адреса 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405, ЄДРПОУ 40199031) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2500 грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua