Рішення від 16 грудня 2025 р. у справі №570/4774/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4774/25

Номер провадження 2-о/570/205/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - адвоката Павлюк І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька Вікторія Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначає, що є спадкоємицею після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За адресою проживання ОСОБА_5 є зареєстрованим його батько ОСОБА_3 , але він фактично не проживає в будинку з 2010 року, місце його перебування невідоме. З метою оформлення спадкових прав заявниця звернулася до нотаріуса, де їй пояснили, що їй у судовому порядку слід встановити факт непроживання ОСОБА_3 з ОСОБА_6 станом на час відкриття спадщини. Через це заявниця звернулася до суду, просить ухвалити рішення, яким встановити, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця заявлені вимоги підтримала та пояснила суду, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 2010 року перестав проживати за адресою реєстрації. Він залишив будинок, і з того часу його ніхто не бачив. Заходи щодо розшуку батька не надали результатів.

Представник заявниці підтримала заяву з підстав, що описані вище.

Заінтересована особа ОСОБА_3 повторно не з`явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання він є належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17). Крім того, у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд зазначав, що наявна у справі довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі№ 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.

Судова повістка повернулася з відміткою «відсутній за вказаною адресою». Тобто заінтересована особа є належним чином повідомленою про дату і час розгляду справи.

ЄСПЛ також зазначив, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи (див., наприклад, згадане вище рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), № 39197/ 98, 11 вересня 2001 року)».

Заінтересована особа приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька В. подала заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі.

Як зазначається у Постанові ВП ВС від 12 грудня 2024 року у справі № 990SСGС/20/24, ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь інших учасників справи не є обов`язковою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

Заявниця є спадкоємицею після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За адресою проживання ОСОБА_5 є зареєстрованим його батько ОСОБА_3 , але він фактично не проживає в будинку з 2010 року, місце його перебування невідоме.

При розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які надали суду показання про те, що ОСОБА_3 зник в 2010 році, його місце перебування невідоме. Станом на 2020 рік він не проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Також він не проживає у цьому будинку й зараз.

Судом була постановлена ухвала про витребування доказів.

Суд витребовував від відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області інформацію: чи подавалися звернення щодо зникнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , протягом 2009-2011 років? Чи було встановлено місце перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ? Надати суду інформацію щодо місця перебування (проживання) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , якщо таке відоме.

На виконання ухвали суду надійшла відповідь про те, що місце перебування ОСОБА_3 невідоме.

Положення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1269кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Чинне законодавство дає ще й інше розуміння поняття «місце проживання», під яким слід розуміти адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Від місця проживання законодавець відмежовує «місце перебування», тобто адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Правовий зміст права користування жилим приміщенням не є тотожним змісту поняття реєстрації місця проживання особи.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює, що реєстрація місця проживання особи не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Висновки суду.

Суд зазначає, що заявниця довела той факт, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на наведене суд вважає, що заява є обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька Вікторія Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявниця: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_2 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання на даний час невідоме).

Заінтересована особа: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька Вікторія Володимирівна (вул. Яворницького, 36, м. Рівне).

Суддя: Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 17 грудня 2025 року.