Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №367/6463/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 28 грудня 2025 р.

Справа: №367/6463/25

Суддя: Кравчук Ю. В.

Справа № 367/6463/25

Провадження №3/367/2075/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 грудня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., за участю:

секретаря судового засідання - Опанасенко А.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Любченко Т.С.,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 - Опаріної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені матеріали, які надійшли із Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює регіональним керівником відділу відкриття операційного департаменту ТОВ «Омега», -

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив :

До Ірпінського міського суду Київської області 05 червня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853577 від 30 травня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідно до якого встановлено, що 14 квітня 2025 року в телеграм-каналі знайомств неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створив публікацію із використанням фото неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із образливим підписом, яку в подальшому розповсюдив в загальному чаті 9-Д класу Ірпінського ліцею №2, що за адресою: м. Ірпінь, вул. М. Донцова, 28, чим публічно принизив та здійснив психологічний тиск на однокласника ОСОБА_2 , таким чином, ОСОБА_1 не належним чином виконує свої обов`язки щодо виховання сина, чим порушує вимоги ст. 150 СК України, яка зобов`язує виховувати повагу до прав і свобод інших людей, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, оскільки він належним чином виконує свої батьківські обов`язки, в тому числі і щодо виховання сина, жодних скарг щодо поведінки сина до цього випадку зі школи не надходило, а тому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

У своїх поясненнях захисник ОСОБА_1 - Любченко Тетяна Сергіївна зазначила, що складений протокол та долучені до нього документи не містять доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, який саме допис був вчинений ОСОБА_3 та перебування такого факту в причинному зв`язку із наслідком - психологічним тиском на однокласника ОСОБА_2 , не розкрито зміст об`єктивної сторони правопорушення - як саме відбулося ухилення батька від забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , не вказано що батько свідомо ухилявся від виконання обов`язків, що свідчить про відсутність умислу, також зі змісту протоколу неможливо визначити мотив. Таким чином, на переконання захисника, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а у випадку, якщо суд не буде вбачати підстав для закриття справи за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, просила закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що з жовтня 2024 року відбувалося систематичне цькування її сина трьома однокласниками, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , цькування відбувалося не тільки в усній формі, а й у соцмережах. Зокрема, зазначила, що 14 квітня 2025 року в телеграм-каналі знайомств « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з`явилося оголошення з фотографією її сина, зі змістом образливого характеру, скріншот вказаного оголошення хтось із однокласників переслав її сину ОСОБА_2 , просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей, а також відсутності контролю за дозвіллям.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наведених вище вимог законодавства не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема:

- рапортом інспектора ССОБ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції Тетяни Мойсеєнко;

- заявою ОСОБА_4 директору Ірпінського ліцею Ірпінської міської ради від 06 травня 2025 року (а.с. 7-10), відповідно до якої нею описано як «Подію №3» наступні обставини: 14 квітня 2025 року в телеграм-каналі знайомств з`явилося оголошення з образами та фотографією її сина;

- долученим до заяви скріншотом, відповідно до якого видно, що в телеграм каналі знайомств «Дайвинчик Leo» розміщено оголошення із фотографіями ОСОБА_2 наступного змісту (мовою оригіналу) «Alex, 14, Ірпінь - тут проста так, очень люблю скутеры, скутерофетишист, я гендерно ощущаю себя мапедам» (а.с. 17);

- заявою ОСОБА_4 директору Ірпінського ліцею Ірпінської міської ради від 07 травня 2025 року (а.с.25);

- випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 від 13.05.2025 (а.с. 26);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12 травня 2025 року, який зазначив про обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме про те, що 14.04.2025 в телеграм-боті (сайт знайомств) було розміщено його фото, фото мопеда і доданий образливий опис під фото (а.с.28-29);

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 09 травня 2025 року, відповідно до яких із учнями 9-Д класу ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проведено індивідуальне спілкування щодо поведінки та заборони дій, які можуть вказувати на ознаки булінгу (а.с.30);

- письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 14 травня 2025 року, яка підтвердила випадки порушення поведінки на уроках та принизливих коментарів від, в тому числі, учня 9-Д класу ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_2 та інших однокласників (а.с.31);

- письмовими поясненнями ОСОБА_12 від 14 травня 2025 року, яка зазначила, що минулого року ОСОБА_2 і ОСОБА_5 сиділи за однією партою, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 сиділи позаду, на уроках коли ОСОБА_2 виходив до дошки, хлопці могли брати його речі і ховати, або могли перевернути стілець чи забруднити парту і таке інше (а.с.32);

- письмовими поясненнями ОСОБА_17 від 09.05.2025, відповідно до яких їй зі слів іншої людини була відома ситуація, коли ОСОБА_2 виклали на сайт знайомств без його ж дозволу (а.с.34);

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 13 травня 2025 року та 26 травня 2025 року, який зазначив, що не має відношення до розміщення фото ОСОБА_2 в телеграм-каналі знайомств, вважає це невдалим жартом (а.с. 35-36);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 12 травня 2025 року, відповідно до яких зазначено про те, що він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заради розваги та без погроз розмістили оголошення на сайті знайомств з фото ОСОБА_2 , без його особистих даних (а.с.38);

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 14 травня 2025 року, який підтвердив розміщення оголошення в телеграмі чат-боту знайомств щодо ОСОБА_2 14 квітня 2025 року та зазначив, що вказане оголошення розмістили ОСОБА_3 або ОСОБА_5 заради розваги, хто саме розмістив, він не знає (а.с. 39);

- протоколом № 3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу Ірпінського ліцею № 2 Ірпінської міської ради від 16 травня 2025 року, яким встановлено наявність неодноразового психологічного тиску та систематичного "цькування" (булінгу) учня 9-Д класу ОСОБА_2 від ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 учнів 9-Д класу, зафіксовані випадки принизливих повідомлень у соціальних мережах, створення образливого контенту з використанням імені та зображення ОСОБА_2 , а також розповсюдження його серед інших учнів класу (а.с. 41-42);

- характеристикою ОСОБА_3 наданою Ірпінським ліцеєм № 2 Ірпінської міської ради від 12.05.2025, відповідно до якої протягом навчання у 8 та 9 класах значно погіршилася успішність, провокує конфліктні ситуації серед учнів, своєї провини у будь-якій ситуації не визнає, завжди намагається перекласти відповідальність на інших, батьки цікавляться навчанням дитини (а.с.43);

- характеристикою ОСОБА_2 наданою Ірпінським ліцеєм № 2 Ірпінської міської ради від 12.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_2 є старанним, дисциплінованим учнем, з повагою ставиться до учителів та однокласників, вихований та доброзичливий (а.с.44);

- копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с. 54);

- долученими ОСОБА_4 результатами анкетування 9-Д класу щодо виявлення ситуації булінгу в класі за 2024-2025 року, згідно яких на думку 3 дітей ОСОБА_2 потерпав від булінгу, на думку 4 учнів, кривдником (булером) у класі виступав, в тому числі, ОСОБА_3 .

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними чи неправдивими, відсутні.

Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Любченко Т.С. долучено до справи копію Акту обстеження умов проживання, складеного депутатом Ірпінської міської ради від 06.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 має трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, з якими спільно проживає та фінансово забезпечує, а також утримує батька з інвалідністю, який проживає разом з ним. Також, долучено копію характеристики на ОСОБА_1 , який за місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, долучено копію рішення Ірпінської міської ради №103/159 від 07.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_3 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та відповідь директора Ірпінського ліцею №2 про те, що протягом періоду навчання ОСОБА_3 з 01.09.2016 до 07.05.2025 письмових скарг щодо поведінки ОСОБА_3 не надходило, 07.05.2025 надійшли дві заяви від мами учня 9-Д класу.

На переконання суду, вказані докази не спростовують встановлені судом обставини та не виключають в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій п`ятій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи 30 травня 2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853577 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що станом на 29 грудня 2025 року сплинув передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , провадження по даній справі підлягає закриттю згідно із п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю.В. Кравчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua