Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №274/5925/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5925/25

Провадження № 2/0274/2344/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"31" грудня 2025 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Айрапетян А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 40541, 26 та судові витрати.

Короткий виклад доводів позову

Позовну заяву ТОВ «ФК «Профіт Капітал» обґрунтовує тим, що 24.12.2029 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № R01.00602.006130234, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит на поточні потреби у розмірі 17581,18 грн строком до 24.09.2020, зі сплатою 55,33% річних на залишок суми заборгованості.

19.12.2023 між ТОВ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (ТОВ «Оптіма Факторинг») укладено договір факторингу № 19/12-2023, за умовами якого ТОВ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги за договором № R01.00602.006130234.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ТОВ «ФК «Профіт Капітал») укладено договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги за договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019.

05.03.2025 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було підписано акт про відсутність взаємних претензій.

Під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023 була допущена технічна помилка, яка полягала у невірному написанні номеру договору факторингу як № 21/12-2023 від 21.12.2023.

Сторони досягли розуміння, що вищевказана помилка не впливає на дійсність правочину та не скасовує факт переходу права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № R01.00602.006130234 відповідно до реєстру боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023.

Відповідач свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконує внаслідок у нього наявна заборгованість у розмірі 40541,26 грн, з яких: 14292,33 заборгованість за основним боргом та 26248,93 відсотки.

Вказаний розмір заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 06.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» Ушакевич М. П. у позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення про виклик на вебпорталі судової влади України, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення 31.12.2025.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено 24.12.2019 АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № R01.00602.006130234, за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 17581,18 грн, шляхом переказу коштів з позичкового рахунку позичальника на рахунок № НОМЕР_1 , строком на дев`ять місяців, зі сплатою процентів за користування кредиту у розмірі 55,33 % річних від суми залишку кредиту.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит відображений графік щомісячних платежів, який відповідно до п. 6.1 договору є невід`ємною частиною кредитного договору № R01.00602.006130234, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , де вказано, що дата видачі кредит 24.01.2020, дата повернення кредиту 24.09.2020, сума кредиту 17581,18 грн, проценти за користування кредитом 4299,32 грн, реальна річна процентна ставка 71,75712586, загальна вартість кредиту 21880,50 грн (а.с. 6-8).

Заява-анкета від 24.12.2019 містить особисті дані позичальника ОСОБА_1 (а.с. 11).

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с. 9-10).

19.12.2023 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, за умовами якого, АТ «ІДЕЯ БАНК» передає ТОВ «ОПТИМА ФІКТОРИНГ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає належні АТ «ІДЕЯ БАНК» права вимоги до боржників (а.с. 18-23).

З реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019, за яким загальна сума заборгованості становить 40541,26 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 14292,33 грн, заборгованість за відсотками – 26248,93 грн (а.с.25-27).

22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передає ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає належні ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» права вимоги до боржників (а.с. 30-37).

З реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 (21/12-2-23 від 21.12.2023 – технічна помилка (п. 4 акта № 44 про відсутність взаємних претензій від 05.03.2025 додаток № 6 до договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023)) вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019, за яким загальна сума заборгованості становить 40541,26 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 14292,33 грн, заборгованість за відсотками – 26248,93 грн (а.с. 35-37).

До позову ТОВ «ФК «Профіт Капітал» долучило акт № 44 про відсутність взаємних претензій від 05.03.2025 додаток № 6 до договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023, під час складання якого клієнт та фактор, серед іншого, досягли згоди, що не мають претензій один до одного щодо виконання своїх обов`язків згідно з договором факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023. Додатково повідомляють про зміну назву ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» на ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРІ» (а.с. 39).

Відповідно до довідки-розрахунку за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2029 АТ «Ідея Банк» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 19.12.2023 (на день відступлення права вимоги) у розмірі 40541,26,00 грн з яких: 14292,33 грн – основний борг, 26248,93 грн- проценти (а.с. 17).

У виписці по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період з 24.12.20219 до 11.03.2020 відображено відомості про видачу кредиту 24.12.2019 в розмірі 17 581,18 грн, часткове погашення боргу за кредитом № R01.00602.006130234 та процентами (а.с. 17).

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз доводів сторін, висновки суду

Оцінивши надані позивачем докази, встановивши зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-1383/2010) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 укладений між первісним кредитором та відповідачем недійсним не визнавався.

Також долученими до позову доказами доведено, що ТОВ «ФК «Профіт Капітал» є новим кредитором замість АТ «ІДЕЯ БАНК», правонаступником якого було ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019.

З довідки -розрахунку заборгованості за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 та виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 умови договору не виконував, грошові кошти отримані в кредит у повному обсязі не повернув, проценти не сплатив.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів на спростування доводів позивача.

Визначаючи розмір боргу, який підлягає до стягнення, суд доходить таких висновків.

З долученої до позовної заяви довідки -розрахунку заборгованості за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 та виписки по рахунку вбачається, що у цих документах не наведено нарахування боргу за процентами протягом дії кредитного договору. Лише вказано, що заборгованість позивача становить за основним боргом 14292,33 грн, по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 24.12.2019 до 19.12.2023 становить 26248,93 грн.

Борг за тілом кредиту в сумі 14292,33 грн суд стягує в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів, суд доходить таких висновків.

Відповідно до умов за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 та погодженого сторонами графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору та укладається разом із договором, первісним кредитором до сплати за кредитним договором підлягає – 21880,50 грн (17581,18 грн основна сума боргу та 4299,32 грн відсотки).

Таким чином, вказаний у позові розмір процентів - 26248,93 грн не узгоджується із погодженими сторонами у договорі розміром процентів, які складали 55,33 % річних, що за увесь період кредитування дорівнював 4299,32 грн.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Позивач не надав доказів, що між сторонами був погоджений новий строк кредитування.

Отже, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку надання кредиту, тобто після 24.09.2020.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано помісячного розрахунку заборгованості, з відповідача підлягають до стягнення відсотки за договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019, погоджені у графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору у сумі 4299,32 грн, нарахованих у межах строку кредитування із 24.01.2020 до 24.09.2020.

У стягненні процентів в сумі 21 949,61 грн (26248,93-4299,32) суд відмовляє за необґрунтованості позовних вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 у розмірі 18591,65 грн (14292,33 грн – основна сума боргу, 4299,32 грн - проценти).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Отже, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1110,88 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам (18591,65 х 2 422, 40 : 40541,26).

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 7000,00 грн, суд доходить таких висновків.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу яку позивач просить компенсувати в розмірі 7000, 00 грн, суд виходить із наступного.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, додаткову угоду № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, форму акта прийому - передачі реєстру боржників (акт прийому -передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024) від 16.06.2025 (додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024), акт 1 прийому -передачі надання правничої допомоги від 24.07.2025 (додаток № 4 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024), відповідно до якого за проведення консультації з клієнтом здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовної заяви для направлення до суду до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 погоджено вартість 7000,00 грн, наказ (розпорядження) № 02-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу до Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ КУРС" адвоката Ушакевич Марини Петрівни, платіжну інструкцію в національній валюті від 24.07.2025 № 1496 про сплату за послуги по стягненню заборгованості згідно з актом № 1 прийому -передачі надання правничої допомоги від 24.07.2025 на суму 189000,00 грн, довіреність від 02.01.2025, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.05.2019 та посвідчення адвоката Ушакевич М. П. (а.с. 40-43, 44, 45, 46, 47, 48, 52, 53).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137, частиною третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На переконання суду, зазначені в Акті прийому-передачі наданих послуг обсяг наданих адвокатом послуг не співмірні їх вартості, такі витрати не обґрунтовані та пропорційні до предмета спору, час для вчинення дій не відображено.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребують тривалого аналізу доказів або значного часу на підготовку й подання позову.

Тому суд вважає, що вартість зазначеної послуги є надмірно завищеною.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, часткове задоволення позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн 00 коп.

Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі- 2610,88 грн (1500+1110,88).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № R01.00602.006130234 від 24.12.2019 у розмірі 18 591 гривня 65 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 2610 гривень 88 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8;

відповідач – ОСОБА_1 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. Ю. Хуторна