Постанова від 30 грудня 2025 р. у справі №620/5169/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5169/21 Головуючий у 1 інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.04.2021 № ФЧ55183 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» ОСОБА_1 , скерованою на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №620/437/21, виходячи із 100% суми підвищення та без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2019, протиправними та такими, що становлять порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.04.2021 № ФЧ55183 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» ОСОБА_1 виходячи із 100% суми підвищення та без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2019, та здійснити виплату заборгованості, що склалася, із урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 05.04.2021 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 05.04.2021 № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року - змінено, виклавши абзац третій його резолютивної частини в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки від 05 квітня 2021 року № ФЧ55183 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру, а за період з 01 квітня по 03 вересня 2019 року - також із розрахунку 100% суми підвищення пенсії». В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року - залишено без змін (суддя-доповідач Горяйнов А.М.).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 по справі № 620/5169/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 287997,27 грн.

19 травня 2025 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про звернення рішення суду до негайного виконання, в якій просив:

- допустити до негайного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 з урахуванням змін внесених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 та ухвали від 22.04.2025 по справі № 620/5169/21 в частини присудження на користь ОСОБА_1 виплати пенсії в суми стягнення за один місяць з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань, що складає суму у 26118,55 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготовити та подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про негайне виконання рішення суду в частини виплати пенсії в суми стягнення за один місяць упродовж 10 днів з дня ухвалення;

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання з урахуванням ухвали від 22.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його заяву про звернення рішення суду до негайного виконання, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання, суд першої інстанції виходив з того, що негайне виконання - це виконання рішення суду до набрання ним законної сили. Негайне виконання спрямоване на усунення можливої небезпеки, що може настати за час від прийняття рішення суду до часу набрання ним законної сили. При цьому, ухвали суду не можуть виконуватися негайно, оскільки набирають законної сили або з моменту підписання, або з моменту проголошення.

Суд першої інстанції зазначив, що, в даному випадку, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 620/5169/21, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, набрало законної сили 03.11.2021, ухвала суду від 22.04.2025 про встановлення способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 620/5169/21 набрала законної сили з моменту її підписання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для допущення рішення суду від 15.06.2021 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, з урахуванням ухвали від 22.04.2025 у справі № 620/5169/21 до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відсутні.

Разом з тим, апелянт зазначає, що закон не пов`язує допуск до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць із часом набрання законної сили судовим рішенням яким вирішено спір по суті та не обмежує право позивача на подання заяви певним строком, у тому числі, під час здійснення процесуальних заходів на виконання судового рішення.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції, у порушення пункту 1 частини 1 статті 244 КАС України, не встановив юридично значимих обставин справи, до яких відносяться: пенсія є щомісячним платежем, який виплачується Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Чернігівській області з Державного бюджету України за окремо визначеної бюджетною програмою; функції з виплати пенсій є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України; за змістом резолютивної частини рішення від 15.06.2021 судом зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, тобто присуджено виплата пенсії на користь позивача, і згідно ухвали від 22.04.2025 судом встановлено спосіб виконання рішення суду як стягнення певної суми з Державного бюджету України.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду висловлену у пунктах 106 - 107 рішення від 03.05.2018, що залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2018 у зразкової справі № 805/402/18.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

В силу вимог частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, статтями 289-6, 289-7, 289-8, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, набрало законної сили ще 03.11.2021.

Отже, відповідно до частини першої статті 370 КАС України, таке судове рішення є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами на всій території України без будь-яких додаткових процесуальних дій чи дозволів суду.

Таким чином, після набрання законної сили закон не ставить виконання рішення у залежність від його допущення до негайного виконання, оскільки, воно вже підлягає обов`язковому та повному виконанню у встановленому законом порядку.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що суть та сенс негайного виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для більшості судових рішень, а негайно з моменту його оголошення в судовому засіданні чи підписання в разі розгляду справи в спрощеному провадженні без проведення судового засідання, чим забезпечується якнайшвидший захист прав та інтересів громадян.

На переконання колегії суддів, інститут негайного виконання, передбачений статтею 371 КАС України, має виключний та тимчасовий характер і спрямований на забезпечення захисту прав особи саме до моменту набрання судовим рішенням законної сили. Його метою є усунення ризиків затягування виконання рішення в період між ухваленням рішення та набранням ним законної сили. Таким чином, негайне виконання за своєю правовою природою не може бути застосоване до судового рішення, яке вже набрало законної сили та перебуває на стадії виконання..

Посилання апелянта на те, що закон не обмежує строк звернення із заявою про негайне виконання, не спростовує наведених висновків, оскільки право на негайне виконання об`єктивно пов`язане з процесуальним станом судового рішення. Після набрання рішенням законної сили відповідний процесуальний інститут втрачає своє призначення та не може бути використаний як додатковий або альтернативний спосіб примусу до виконання судового рішення.

При цьому, слід звернути увагу на те, що прийняття ухвали, якою встановлений судом інший спосіб виконання рішення, ніж в самому рішенні, не змінює моменту прийняття судового рішення, яким вирішувалося питання про нарахування та виплату пенсії позивачу.

Отже, необґрунтованим є твердження апелянта про те, що ухвала суду від 22.04.2025, якою змінено спосіб і порядок виконання рішення, створює нові підстави для застосування негайного виконання. Зазначена ухвала не є рішенням, яким вирішено спір по суті, не змінює моменту виникнення обов`язку з виплати пенсії та не породжує нового самостійного зобов`язання, а лише конкретизує механізм реалізації вже існуючого та обов`язкового до виконання судового рішення, що набрало законної сили у 2021 році.

Окремо слід підкреслити, що у разі невиконання або неналежного виконання судового рішення законодавством України передбачено спеціальні правові механізми та відповідальність. Зокрема, статтями 382, 383 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень, можливість накладення штрафу на посадових осіб суб`єкта владних повноважень, а також інші заходи процесуального примусу. Крім того, відповідальність за умисне невиконання судового рішення встановлена статтею 382 Кримінального кодексу України. Таким чином, закон уже містить ефективні інструменти забезпечення реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили, без необхідності застосування інституту негайного виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для допущення рішення суду від 15.06.2021, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, з урахуванням ухвали від 22.04.2025 у справі № 620/5169/21 до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Посилання апелянта на рішення Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.05.2018 у справі № 805/402/18 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання.

Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.