Рішення від 31 грудня 2025 р. у справі №460/10461/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 січня 2026 року м. Рівне№460/10461/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.2025 №57601700240523, №57621700240523, №57631700240523 та №57641700240523.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що податковий орган неналежним чином повідомив про проведення податкової перевірки, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Позивач зазначає, що всі документи щодо перевірки надсилалися податковим органом за адресою АДРЕСА_1 . Однак, 31.10.2023 було проведено реєстраційну дію щодо реєстрації місця проживання позивача за адресою - АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади за №2024/012316161. Відповідну інформацію було внесено в Державні реєстри й податковий орган був проінформований про зміну адреси реєстрації. Також позивач вказує, що 31.10.2023 нею було отримано в дарунок 1/4 квартири АДРЕСА_3 , вартістю 482850,00 грн. У зв`язку з чим, 24.06.2024 було сплачено податок з доходу фізичних осіб у розмірі 24142,50 грн. та військовий збір у розмірі 7242,75 грн. Таким чином, позивач вказує, що нею було сплачено податок з доходу фізичних осіб та військовий збір у строки встановлені Податковим кодексом України. Крім того, позивач вказує, що положення нової редакції пп. 112.8.8-1 та пп. 129.9.8 Податкового кодексу України щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024. Відтак, податковий орган не мав права застосовувати штрафні санкції при помилковій сплаті податкового зобов`язання на інший бюджетний рахунок. На підставі викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що відповідно до інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про історію зміни місця реєстрації на момент направлення відповідачем документів позивачу зазначена наступна адреса проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . На вказану адресу податковим органом надсилалися запити про надання документів, які поверталися на адресу податкового органу без вручення. Таким чином, в ході перевірки встановлено, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 відповіді на запити не надано, чим порушено вимоги пп.73.32 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Таким чином, покликання позивача у позові на неналежне повідомлення відповідачем позивача про необхідність надати документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 , не задекларовано за результатами звітного (податкового) 2023 року оподатковуваний дохід, отриманий внаслідок набуття права власності згідно договору дарування від особи, яка не є членом сім`ї першого ступеня споріднення (дохід за ознакою « 114») на загальну суму 482850,00 грн. та не задекларовано оподатковуваний дохід на загальну суму 1591,06 грн, отриманий від податкового агента АТ «УНІВНРСАЛ БАНК», у вигляді додаткового блага, з якого податковим агентом утримані (сплачені) до бюджет у податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу за результатами звітного (податкового) 2023 року на загальну суму 484441,06 грн. Крім того, у зв`язку з встановленням не декларування доходу, отриманого внаслідок набуття права власності згідно договору дарування від особи, яка не є членом сім`ї першого ступеня споріднення (дохід за ознакою « 114»), в сумі 482850,00 грн. занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами річного декларування за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у сумі 24142,50 грн. та занижено військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами річного декларування за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у сумі 7242,75 грн.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82, пп.102.2.1 п.102.2 ст.102, пп.69.22, пп.69.351 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №96-п від 09.01.2025, уповноваженою особою Головного управління ДПС у Рівненській області в період з 11.02.2025 по 24.02.2025 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань подання до органів ДПС декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, повноти декларування отриманих доходів та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у військового збору – фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2025 №3653/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. “в” п.176.1 ст.176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2023 року;

- п.22.1 ст.22, п.36.1 ст.36, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, а саме: заниження за звітний (податковий) 2023 рік оподатковуваний дохід, отриманий внаслідок набуття права власності згідно договору дарування від особи, яка не є членом сім`ї першого ступеня споріднення, в сумі 482850,00 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на суму 24142,50 грн.;

- пп.1.2, 1.4, 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податкового зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами самостійно за результатами річного декларування, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на суму 7242,75 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в наслідок чого, встановлено незбереження та ненадання контролюючому органу первинних документів;

- пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, в наслідок чого, встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.

На підставі акта перевірки від 03.03.2025 №3653/Ж5/17-00-24-05-18/3173216044 Головним управлінням ДПС у Рівненській області 03.04.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№57601700240523, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” на загальну суму 30178,13 грн., в тому числі за основним платежем на 24142,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6035,63 грн.;

№57621700240523, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” на загальну суму 9053,44 грн., в тому числі за основним платежем на 7242,75грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1810,69 грн.;

№57631700240523, яким до позивача за порушення п.44.1 ст.44, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020,00 грн.;

№57641700240523, яким до позивача за порушення пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 8000,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 цього Кодексу об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.10. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлені статтею 174 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 174.1 статті 174 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом спадщини платника податку є, зокрема, об`єкт нерухомості, неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, подільний об`єкт незавершеного будівництва.

Пунктом 174.6 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

При цьому, відповідно до пункту 174.3 статті 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об`єкти спадщини, визначені пунктами 174.2 та 174.6 статі 174 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у пункті 174.2.1 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування).

Також, відповідно до вимог пунктів 1.2, 13.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, вказаний дохід є об`єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Приписами пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов`язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Відповідно до абзацу 5 пункту 179.2 статті 179 Податкового кодексу України обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Згідно підпункту 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16 прим.1 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України.

З аналізу даних правових норм слідує, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором є дохід у вигляді подарунку (спадщини), який отриманий фізичною особою, внаслідок чого виникає обов`язок подачі декларації про майновий стан та доходи.

Питання подання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік не є предметом спору у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як визначено частиною другою статті 719 Цивільного кодексу України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 722 Цивільного кодексу України визначає момент прийняття дарунка, у відповідності до частини першої якої право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, а згідно з частиною четвертою - прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Враховуючи вищевикладене, об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття подарунку.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді на запит №55/01-16 від 06.12.2024 від приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , 31.10.2023 отримала дохід в розмірі 482850,00 грн., внаслідок прийняття нею подарунок у вигляді частки нерухомого майна: частка квартири АДРЕСА_3 від особи, з якою не перебуває в родинних відносинах першого ступеня споріднення (договір дарування від 31.10.2023 за реєстровим №4587), про що нотаріусом була надана інформація за четвертий квартал 2023 року за ознакою доходу 114.

Право власності на подароване майно зареєстроване 31.10.2023, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

За результатами перевірки податковим органом на вказаний дохід у вигляді вартості подарованого майна, отриманого позивачкою, нараховані суми податку.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №81 від 24.06.2024 позивачем сплачено кошти в розмірі 24142,50 грн., призначення платежу “податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами ОСОБА_1 ”; отримувач: ГУК у Рів.обл/Рівненськ. м.ТГ/11010501.

Також з матеріалів справи встановлено, що квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №82 від 24.06.2024 позивачем сплачено кошти в розмірі 7242,80 грн., призначення платежу “військовий збір, ОСОБА_1 ”; отримувач: ГУК у Рів.обл/Рівнен. обл./11011000”.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність нарахування ОСОБА_1 грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких платежів за 2023 рік згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.04.2025 №57601700240523 та №57621700240523, оскільки позивачем сплачені відповідні платежі до бюджету ще до початку перевірки та прийняття спірних рішень.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 03.04.2025 №57631700240523 та №57641700240523, суд зазначає наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця використовуються дані книги обліку доходів, тому їх показники у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України повинні бути підтверджені первинними документами.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї етапі, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом України та доповненнями граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено па контролюючі органи. Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), то свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК.

Відповідно до абз.1 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншою вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно із пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих, органів у повному обсязі всі документи, пі належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Вищенаведені норми встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила.

Відповідач зазначає, що у зв`язку з отриманням інформації від приватного нотаріуса Онофрейчук С.Й., на податкову адресу позивача АДРЕСА_4 , направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит №10639/6/17-00-24-07-06 від 16.10.2024 про надання інформації та її документального підтвердження, вказавши чіткий перелік таких документів. Зазначений лист повернуто 01.11.2024 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відповіді не надано.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

На виконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України 10.01.2025 (не пізніше 30 календарного дня з дати початку проведення перевірки) на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної позапланової невинної перевірки 09.01.2025 №96-п від та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 09.01.2025 №22/Ж4/17-00-24-05-17, яким зобов`язано після початку перевірки забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Вказаний лист повернуто 27.02.2025 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Документів на перевірку не надано.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт від 11.02.2025 за №241/Ж6/17-00-24-05-19, що засвідчує факт ненадання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 документів для проведення позапланової невинної документальної перевірки.

Окрім того, під час проведення перевірки на податкову адресу позивача АДРЕСА_4 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит від 11.02.2025 №1 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень.

Вказаний лист повернуто відповідачу з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відповіді не надано.

Враховуючи викладене, відповідачем складено акт від 21.02.2025 за М312/Ж6/17-00-24-05-19, що засвідчує факт ненадання фізичною особою - платником податків ОСОБА_2 документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручають« платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.1 пп.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту' інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму га фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Підпунктом 73.3.2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податковою кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані натавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 відповідь на запити не надано, чим порушено вимоги пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з таким твердження відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідач зазначає, що відповідно до інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про історію зміни місця реєстрації на момент направлення відповідачем документів позивачу зазначена наступна адреса проживання: станом на 07.04.2022 - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно з вказаною інформацією адреса проживання позивача станом на 24.04.2025 та 23.05.2025 - АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що вказана інформація надана відповідачу службовою запискою від 06.06.2025 №673/17-00-12-02-08 на службову записку від 06.06.2025 №5528/17-00-24-05-11.

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи Витягу з реєстру територіальних громад від 11.04.2024 встановлено, що з 31.10.2022 адреса місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .

Крім того, відповідно до відповіді на запит №55/01-16 від 06.12.2024, на який покликається відповідач під час проведення перевірки, від приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. громадянка ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, на момент призначення та проведення перевірки податковою адресою позивача була адреса: АДРЕСА_2 , яка була відома відповідачу.

Враховуючи викладене, оскільки як запит про надання інформації та документів, так і наказ та повідомлення про перевірку надсилалися позивачу не за адресою її місцезнаходження, то відсутні підстави для застосування до неї штрафних санкцій за незбереження та ненадання контролюючому органу первинних документів та ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.

У зв`язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 03.04.2025 №57641700240523 та №57631700240523 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.04.2025 №57601700240523, №57621700240523, №57631700240523 та №57641700240523.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 01.01.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО