Рішення від 25 грудня 2025 р. у справі №140/14386/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14386/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

представника позивача Боричевського В.М.,

представника відповідача Левчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (далі ТОВ «Волиньелектрозбут», позивач) звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 11.11.2025 у ВП №79555171.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11.11.2025 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було винесено постанову ВП № 79555171 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 903/517/25-1 господарського суду Волинської області, виданого 20.10.2025 у якому боржником є ТОВ «Волиньелектрозбут».

11.11.2025 головним державним виконавцем винесено постанову ВП № 79555171 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 532392, 34 грн у межах виконання наказу № 903/517/25-1 господарського суду Волинської області.

Позивач вважає, що державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору порушив вимоги законодавства України, а також вчинив протиправну бездіяльність, не винісши після відкриття виконавчого провадження постанову про зупинення виконавчого провадження.

Зокрема, вказує на те, що наказ господарського суду Волинської області від 20.10.2025 був виданий з метою виконання рішення у господарській справі № 903/517/25 про стягнення з ТОВ «Волиньелектрозбут» (що є постачальником універсальних послуг) на користь ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (що є оператором системи передачі) 5323923, 40 грн інфляційних втрат та процентів річних за прострочення оплат по договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

У свою чергу, Законом № 4213-IX від 14.01.2025 було доповнено розділ ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-5, зі змісту якого вбачається, зокрема, що тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме: постачальників універсальних послуг перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі.

Зважаючи на вищевикладене, на переконання позивача, у межах виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/517/25-1 від 20.10.2025 заходи примусового виконання рішення підлягали зупиненню відразу після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. З цих підстав винесена державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (а.с.21).

У відзиві на позов від 23.12.2025 представник відповідача позовні вимоги заперечила та вказала, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Саме тому, на виконання зазначеної норми права, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову № 79555171 від 11.11.2025 про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Волиньеклетрозбут» у розмірі 532392,34 грн.

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку вчиняє державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження.

Крім того, зазначила, що 21.11.2025 керуючись пп. 1 п. 10-5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із розміщенням на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включення ТОВ «Волиньелектрозбут» до Переліку учасників ринку електричної енергії, на яких поширюється пункт 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №79555171.

З наведених підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, що відбулося 26.12.2025 представник позивача Боричевський В.М. підтримав доводи та аргументи позовної заяви, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Левчук І.О. просила у задоволенні позову відмовити з мотивів та підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79555171 по виконанню наказу № 903/517/25-1 виданого Господарським судом Волинської області 20.10.2025 про стягнення з ТОВ «Волиньелектрозбут» (вул. Лесі Українки, буд. 16-А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42159289) на користь ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, код ЄДРПОУ 00100227) 1 598 210,78 грн 3% річних, 3 662 583,09 грн інфляційних втрат та 63 129,53 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 5 323 923,40 грн (а.с. 44).

На підставі поданої стягувачем ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» заяви (а.с.40), головний державний виконавець державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Левчук І.О., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 11.11.2025 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №79555171, яку супровідним листом від 11.11.2025 №161626 надіслала боржнику ТОВ «Волиньелектрозбут» (а.с. 47,48).

11.11.2025 головним державним виконавцем Левчук І.О. винесено постанову ВП №79555171 про стягнення з ТОВ «Волиньелектрозбут» виконавчого збору у розмірі 532392,34 грн (а.с.51) та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню з боржника у розмірі 203, 00 грн (а.с. 49).

21.11.2025 головним державним виконавцем державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №79555171 про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включено ТОВ «Волиньелектрозбут» до Переліку учасників ринку електричної енергії, на яких поширюється пункт 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи постанову від 11.11.2025 у виконавчому провадженні №79555171 про стягнення виконавчого збору протиправною, ТОВ «Волиньелектрозбут» звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ в редакції на час спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття виконавчий збір та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно із частиною першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною п`ятою статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення та Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, розроблено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Законодавцем виділений окремий випадок, коли при відкритті виконавчого провадження не виноситься постанова про стягнення виконавчого збору - за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Так, у справі, що розглядається, позивач оскаржує постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 11.11.2025, прийняту у виконавчому провадженні №79555171.

Оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 11.11.2025 у ВП №79555171 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області від 20.10.2025 №903/517/25-1 прийнята у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження за поданою заявою стягувачем ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Суд вважає необгрунтованими доводи представника позивача відносно того, що постанова про стягнення виконавчого збору від 11.11.2025 у ВП №79555171 винесена протиправно, оскільки заходи примусового виконання рішення підлягали зупиненню відразу після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та зазначає наступне.

Законом № 4213-IX від 14.01.2025 було доповнено розділ ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-5, зі змісту якого вбачається, зокрема, що тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме: постачальників універсальних послуг перед виробниками електричної енергії та гарантованим покупцем за договорами купівлі-продажу електричної енергії; постачальників універсальних послуг перед операторами систем розподілу за договорами про надання послуг з розподілу; постачальників універсальних послуг перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі; гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів; гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії; гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії; оператора системи передачі перед гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; операторів систем розподілу перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі та договорами про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; виробників електричної енергії перед гарантованим покупцем за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

Суд звертає увагу на ту обставину, що 21.11.2025 головним державним виконавцем державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Левчук І.О. на виконання вищевказаної норми закону, винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79555171, оскільки на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включено ТОВ «Волиньелектрозбут» до Переліку учасників ринку електричної енергії, на яких поширюється пункт 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.60).

Отже, відповідачем у повній мірі дотримано вимоги пункту 10-5 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зауважує, що зупинення виконавчого провадження відповідачем (на виконання пункту 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»), жодним чином не змінює визначених законом умов та підстав для відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору з боржника.

Як уже зазначалось судом, примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

За такого правового регулювання та обставин справи суд погоджується з доводами відповідача, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору діяла на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що постанова від 11.11.2025 ВП №79555171 про стягнення виконавчого збору є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, вищенаведені норми чинного законодавства, актуальну практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України “Про виконавче провадження”, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Оскільки цим рішенням в задоволенні позову відмовлено, тому згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243-246, 268, 287, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут” до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Левчук Ірини Олегівни про стягнення виконавчого збору від 11 листопада 2025 року у ВП №79555171, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 287 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут” (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, 11-А, код ЄДРПОУ 42159289).

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, код ЄДРПОУ 35041461).

Повний текст рішення суду складений 01 січня 2026 року

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук